Формування врожаю та якості насіння сочевиці залежно від елементів технології
Анотація
В статті викладено результати досліджень впливу системи захисту на формування врожаю та якості насіння сочевиці. Мета – визначити дію гербіцидів на аспекти продуктивності рослин сочевиці сортів Антоніна, Серпанок, Даринка, а також на посівні та біохімічні показники насіння. Методи. Польові дослідження проведено на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично-орієнтованого сільського господарства НААН у 2022–2024 роках, дослідне поле розташоване у смт. Хлібодарське, Біляївського (нині Одеського) району, Одеської області – 46°29′5″ пн. ш. 30°35′31″ сх. д. Результати. На підставі проведених досліджень ручне прополювання виявилося найефективнішим методом забезпечення максимальної індивідуальної продуктивності рослин сочевиці, проте й найвитратнішим. Серед варіантів внесення гербіцидів найбільш дієвим є використання суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон для підвищення структурних елементів продуктивності сортів сочевиці. Ручне прополювання є найефективнішим способом підвищення елементів продуктивності, біохімічних показників харчової якості та посівних властивостей, однак не може замінити хімічний захист посівів сочевиці через високу затратність. Максимальна врожайність насіння сорту Даринка була зафіксована на ділянках, де застосовували суміш гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон і проводили ручне прополювання. Збільшення вмісту білка та жиру спостерігалося під впливом ручного прополювання та суміші гербіцидів Імазамокс + Бентазон. Застосування суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон підвищувало енергію проростання на 7–9 %, а ручне прополювання збільшувало енергію проростання насіння на 9 %. Засоби захисту від сегетальної рослинності підвищили лабораторну схожість насіння. Аналіз залежності лабораторної схожості насіння від внесення суміші гербіцидів д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон та ручного прополювання показав, що використані речовини підвищували лабораторну схожість приблизно на 8 %.
Посилання
2. Nutritional, chemical, and antioxidant screening of selected varieties of lentils (Lens culinaris spp.) from organic and conventional agriculture / Liberal Â., Gonçalves C., Andrade P. B., Valentão P., Pinto E. Journal of the Science of Food and Agriculture. 2024. Vol. 104. № 1. P. 104–115.
3. Каленська С. М. Продуктивність сочевиці залежно від мінерального живлення та передпосівної обробки насіння в умовах правобережного Лісостепу України. Наук. доповіді НУБіП. 2011. Вип. 4(26). С. 11–17.
4. Петкевич З. З., Мельниченко Г. В. Нут, сочевиця – перспективні культури для вирощування на півдні України. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 65. С. 104–107.
5. Янюк Т. І., Тракало Т. О., Ганзенко В. В. Вивчення властивостей зернобобової сировини для отримання функціональних продуктів. Молодий вчений. 2021. № 6(94). С. 108–113.
6. Дідух Я. Екологічні аспекти глобальних змін клімату: причини, наслідки, дії. Вісник Національної академії наук України. 2009. № 2. С.34–44.
7. Sichkar V. I., Kryvenko A. I., Solomonov R. V. Lantil in world and Ukraine: current state and prospect. Journal of Native and Alien Plant Studies. 2020. Vol. 16. P. 178–193.
8. Selecting lentil accessions for global selenium biofortification / Thavarajah D., Abare A., Mapa I., Coyne C.J., Thavarajah P., Kumar S. Plants. 2017. Vol. 6. № 3. Р. 34.
9. Козак В. Поширення, використання та значення сочевиці харчової (Lens culinaris Medik.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. 2023. № 54. С. 65–72.
10. Сочевиця джерело рослинного білка / Орехівський В. Д., Січкар В. І., Овсянникова Л. К., Маматов М. О., Соломонов Р. В. Зернові продукти і комбікорми. 2017. Вип.17. Т. 4. С. 22–29.
11. The roles and potential of lentil prebiotic carbohydrates in human and plant health / Johnson N., Johnson C. R., Thavarajah P., Kumar S., Thavarajah D. Plants, People, Planet. 2020. P. 1–10.
12. Агрометеорологічні умови вирощування сочевиці з врахуванням агроекологічної оцінки грунтів Вінницької області / Вольвач О. В., Колосовська В. В., Костюкєвич Т. К., Сербінов Б. М. Екологічні науки. 2022. № 6. С. 173–178.
13. Вплив сортових особливостей та технології виро- щування сортів пшениці озимої на масу 1000 насінин в умовах Лісостепу України / Вакуленко В. В., Кривенко А. І., Джам М. О., Марченко Т. Ю. Таврійський науковий вісник. 2025. № 142(1). С.19–24. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2025.142.1.3
14. Формування врожаю та якості насіння нуту залежно від елементів технології / Марченко Т. Ю., Кривенко А. І., Зорунько В. І., Пілярська О. О. Таврійський науковий вісник. 2024. № 139. Ч. 1. С. 135–145. https://doi.org/ 10.32782/2226-0099.2024.139.1.18
15. Базиленко Є. О., Марченко Т. Ю. Індекси урожайності та ефективної продуктивності у гібридів куку- рудзи різних груп ФАО за різних строків сівби у північному степу України. Таврійський науковий вісник. 2024. № 136. Ч.1. С. 30–40. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2024.136.1.5
16. Порівняльний аналіз формування врожайності гібридів кукурудзи різних груп ФАО за краплинного зрошення / Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Бояркіна Л. В., Шарій В. О., Біднина І. О. Аграрні інновації. 2023. № 18. С. 24–31. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.3
17. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур / ред.: В. В. Волкодав; Держ. коміс. України по випробуванню та охороні сортів рослин. К., 2000. Вип. 1. Загальна частина. 100 c.
18. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях: монографія / Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Малярчук М. П. та ін. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 286 с.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
