Біохімічний склад зерна пшениці ярої за передпосівної обробки насіння метаболічно активними речовинами

В. М. Гавій; А. Г. Трибель

doi:10.32848/agrar.innov.2025.33.9

В. М. Гавій Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
А. Г. Трибель Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя https://orcid.org/0009-0003-3820-931X

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2025.33.9

Ключові слова: метаболічно активні сполуки, передпосівна обробка, насіння пшениці, каротиноїди, білок, крохмаль

Анотація

Зернові культури мають велике значення в агропромисловому комплексі України, а пшениця яра займає в ньому важливе місце. Біохімічний склад зерна пшениці є важливим показником його поживної цінності, що визначає якість врожаю та його придатність для різних видів переробки. Мета. Дослідження впливу передпосівної обробки насіння комбінаціями метаболічно активних речовин на біохімічний склад зерна пшениці ярої. Методи дослідження. Теоретичне обґрунтування цього дослідження базується на аналізі спеціалізованих джерел інформації, узагальненні наукових праць, тоді як практична частина була виконана відповідно до методичних рекомендацій по проведенню польових дослідів. Результати. Передпосівна обробка насіння метаболічно активними речовинами сприяє підвищенню вмісту каротиноїдів у зерні пшениці ярої сорту Панянка. Найвищі показники накопичення каротиноїдів зафіксовано у варіантах із передпосівною обробкою насіння комбінаціями ЕМПMg та ЕQ – перевищення контрольного варіанту становило 24,3 % і 24,0 % відповідно. Найвищий вміст білка спостерігався у варіанті з передпосівною обробкою насіння комбінацією ЕМПMg – 4,45 мг/г сирої маси, що перевищувало контрольні значення на 24,3 % відповідно. Передпосівна обробка насіння пшениці ярої комбінаціями метаболічно активних речовин сприяла підвищенню вмісту крохмалю в зерні на 6,2–12,4 % порівняно з контролем. Найвищий показник вмісту крохмалю у зерні пшениці сорту Панянка відзначено за передпосівної обробки насіння комбінацією ЕМПMg. Висновки. Передпосівна обробка насіння комбінаціями метаболічно активних сполук ЕМПMg, EQ та ЕМП сприяла підвищенню вмісту білка, каротиноїдів і крохмалю в зерні пшениці ярої сорту Панянка. Комбінація метаболічно активних сполук ЕМПMg в порівнянні з іншими варіантами досліджень виявилося найефективнішою при дослідженні біохімічного складу зерна пшениці ярої. Високу ефективність вище зазначених речовин можна пояснити ефективністю компонентів досліджуваних комбінацій, їхнім дозуванням за передпосівної обробки насіння.

Посилання

1. Україна планує засіяти найбільшу площу ярої пшениці за останні 12 років. UNN. 2023. URL: http://surl.li/mqabr
2. Твердохліб О. В., Богуславський Р. Л. Видове різноманіття пшениці, напрямки і перспективи його використання. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. Умань, 2012. Вип. 80, ч. 1. С. 37-47.
3. Моргун В. В., Рибалка О. І. Стратегія генетичного поліпшення зернових злаків з метою забезпечення продовольчої безпеки, лікувально-профілактичного харчування та потреб переробної промисловості. Вісник Національної академії наук України. 2017. № 3. С. 54–64.
4. Сандецька Н. В., Дубровна О. В. Сучасний стан дослiджень якостi зерна пшеницi. Фізіологія рослин і генетика. 2025. Т. 57. № 3. С. 187–222.
5. Осокіна Н. М., Любич В. В., Новіков В. В., Лещенко І. А. Біохімічний склад зерна пшениці полби (Triticum Dicoccum (Schrank) Schuebl) залежно від генотипу. Агробіологія, 2020, № 1. С. 11–119.
6. Shravan Kumar, A. L. Jatav, C. L. Maurya, Ravi Dixit, Shailendra Pratap Singhb, Bhayankar, Jayant, Sanjay Babu, Deepu and Dhirendra Kumar. Evaluating the Effect of Seed Priming Treatments on Yield and Quality of Wheat Seed (Triticum aestivum L.) under Rainfed Conditions. Journal of Experimental Agriculture International. 2024. Volume 46, Issue 10, P. 73–80.
7. Larysa Semenko, Serhiy Veremeyenko, Anatoly Bykin, Larysa Kucher, Тymur Panchuk. Effectiveness of plant growth stimulants for winter wheat in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Scientific Horizons, 2025, Vol. 28, No. 3. Р. 33–43.
8. Єщенко В. О., Копитко П. Г., Костогриз П. В., Опришко В. П. Основи наукових досліджень в агрономії: підручник / За ред. В. О. Єщенка. Вінниця: ПП «ТД «Едельвейс і К», 2014. 332 с.
9. Пшениця м’яка яра Панянка. URL: https://www.mip.com.ua/page/183-pshenytsya-m-yaka-yara-panyanka
10. Lowry O. H., Rosebrough N. J., Farr A. L., Randall R. J. “Protein measurement with the Folin phenol reagent”. Journal of Biological Chemistry, 1951. № 193(1).
11. Колісник Ю. С. Пігменти трави грициків звичай- них (Capsellabursa–pastoris) / Ю. С. Колісник, В. С. Кисличенко, В. Ю. Кузнєцова. Фармацевтичний жур- нал. 2013. № 1. С. 75–77.
12. Dien D. C., Mochizuki T., Yamakawa T. Effect of various drought stresses and subsequent recovery on proline, total soluble sugar and starch metabolisms in Rice (Oryza sativa L.) varieties. Plant Prod. Sci. 2019. № 22. P. 530–545.
13. Foyer C. H., Noctor G. Redox sensing and signalling associated with reactive oxygen in chloroplasts, peroxisomes and mitochondria. Physiol. Plant. 2003. № 119.
14. Rozhnova N. A., Gerashchenkov G. A. Effect of ubiquinone 50 and viral infection on phytohemagglutinin activity in development of induced resistance in tobacco plants. Izv. Akad. Nauk Ser. Biol. 2008. № 35. P. 442–447.
15. Cho J.-Y., Moon J.-H., Seong K.-Y., Park K.-H. Antimicrobial Activity of 4-Hydroxybenzoic Acid and trans 4-Hydroxycinnamic Acid Isolated and Identified from Rice Hull. Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry. 2008. № 62(11). Р. 2273–2276.
16. Roje S. S-Adenosyl-L-methionine: Beyond the universal methyl group donor. Phytochemistry, 2006. № 67. P. 1686–1698.
17. Azizi K., Yaghobi M., Hidary S., Chaeichi M. R., Roham R. Effects of different methods of magnesium sulphate application on qualitative and quantitative yield of lentil (Lens culinaris Medik.) cultivars under Khorramabad climatic conditions of Iran. Res. Crops, 2011. № 12. P. 103–111.