СУЧАСНІ СОРТИ НУТУ CICER ARIETINUM L. ДЛЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ

Анотація

Мета. Аналіз сортового складу нуту, зареєстрованого в Державному реєстрі сортів рослин України за останні п’ять років, та оцінка їх врожайності за класичною технологією вирощування в умовах Півдня України. Особливу увагу приділено характеристиці посухостійкості сортів, їх продуктивності та перспективності щодо вирощування у регіонах із нестійким зволоженням. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Польові дослідження виконувалися відповідно до сучасних вимог і стандартів дослідної справи в агрономії та землеробстві. Результати. Нові сорти нуту, зареєстровані в Україні за останні 5 років: Бланко, Єва, Кіра, Лара, Маестро, Октавіус, демонструють високу посухостійкість і придатні для вирощування в регіонах із нестійким зволоженням, особливо в Південному Степу України. Найвищу стійкість до посухи показали сорти Октавіус та Маестро, що забезпечують врожайність 2,7–3,0 т/га, навіть за дефіциту вологи. У середньому, на формування 1 т зерна нуту в умовах Південного Степу необхідно від 1340 до 1520 м³ води, що підтверджує його високу посухостійкість у порівнянні з іншими зернобобовими культурами. Сорти Октавіус, Кіра та Маестро мають найнижчий коефіцієнт водоспоживання (1340–1425 м³/т), що свідчить про ефективність їх вирощування за посушливих умов. Найвищий індекс посухостійкості 0,86 та найкращу ефективність використання води встановлено у сорту Октавіус, що вказує на його високий рівень адаптації до посушливих умов. Сорти Маестро та Кіра також продемонстрували високу стійкість з індексом посухостійкості 0,85. Сорт Лара мав найменшу посухостійкість – 0,79, що свідчить про його відносну чутливість до посухи. Висновки. Сучасні сорти нуту Бланко, Єва, Кіра, Лара, Маестро, Октавіус перспективні для вирощування в регіонах з дефіцитом вологи, у тому числі в Південному Степу України. Дані сорті можуть формувати врожай за обмеженого використання пестицидів та мінеральних добрив; потребують селективних щодо утворення симбіозу азофіксаторів. Тому, широке впровадження даних сортів є основою забезпечення екологічної безпеки регіону і має значення для збалансування сівозмін.