ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ІНДЕКСІВ ЗА ПРОГНОЗОМ УРОЖАЙНОСТІ В НАЩАДКІВ НА РАННІХ ЕТАПАХ СЕЛЕКЦІЇЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ЗА РІЗНИХ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

В.В. БАЗАЛІЙ; Є.О. ДОМАРАЦЬКИЙ; О.П. КОЗЛОВА

doi:10.32848/agrar.innov.2024.27.22

В.В. БАЗАЛІЙ Херсонський державний аграрно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-0581-7242
Є.О. ДОМАРАЦЬКИЙ Селекційно-генетичний інститут Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-3912-1611
О.П. КОЗЛОВА Херсонський державний аграрно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-9062-5981

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.27.22

Ключові слова: морфобіотип, пшениця озима, маса зерна, індекс лінійної щільності, сорт.

Анотація

На сьогодні важливим напрямом наукового забезпечення рослинництва – це створення високо адаптивних сортів агроекологічної діяльності з високим ступенем генетичного захисту врожайності від несприятливих чинників довкілля, розробка наукових основ створення генетично запрограмованих сортів пшениці заданої біологічної і господарської орієнтації. Мета статті полягає у визначені ефективності використання індексів за прогнозом урожайності в нащадків на ранніх етапах селекції озимої пшениці за різних умов вирощування. Методи. Дослідження проводилися в продовж 2019-2021 років на дослідному полі Херсонського аграрно-економічного університету. Матеріалом для досліджень були сорти пшениці «типово» озимої і альтернативного типу, різного генетичного і екологічного походження. Сорти пшениці різного типу розвитку досліджувалися за пізніх строків сівби (10.10; 20.10; 10.11). Дисперсійний аналіз даних досліджень проводили відповідно до методичних вказівок Рокицького П.Ф. Результати та висновки. Наряду з вивченням генетичних кореляцій індексу лінійної щільності колосу з основними ознаками селекційних ліній значну цікавість визивав і взаємозв’язок даного показника з іншими класичними індексами: збиральний індекс – відношення маси зерна до маси рослин (НІ); індекс атракції – маса колоса з насінням/ маси стебла (АІ); максимальний індекс – маса зерна з колоса/ висота рослин (МХ); індекс інтенсивності – маса стебла/ висота рослин (ВІ); індекс потенціальної продуктивності маса зерна з колоса, маса колоса з насінням/ кількість зерен з колоса (ІРР), характеристика яких представлена в ряду публікації. Індекс лінійної щільності колоса (ЛЩК) необхідно використовувати як маркерний при доборах цінних генотипів за масою зерна з колоса на ранніх етапах селекційної роботи. Індекс лінійної щільності колоса і ознака «маса 1000 зерен» контролюються достатньо незалежними генетичними системами і при цьому створюється сприятлива ситуація позитивного добору морфобіотипів як за індексом, так і за масою 1000 зерен. За величиною (ЛЩК) можна відбирати короткостебельні морфобіотипи з більшою кількістю зерен у колосі і відповідно з підвищеною масою зерна з колоса.

Посилання

1. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції озимої пшениці в зоні Південного Степу: монографія. Херсон: Айлант, 2004. 244 с.
2. Характер прояву і ефективність використання індексу лінійної щільності колоса при селекції пшениці озимої / В. В. Базалій, Є. О. Домарацький, О. П. Козлова, І. В. Бойчук, Г. Г. Базалій. Таврійський науковий вісник. 2022. Вип. 124. С. 3-9.
3. Базалій В. В., Домарацький Є. О., Ларченко О. В. Сучасний сортовий склад пшениці м’якої озимої та параметри його екологічної стійкості за різних умов вирощування. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 104. С. 9-15.
4. Васильківський С. М. Основи селекції рослин. підручник. Київ: Вища школа, 2003. 352 с.
5. Звягін А. Ф. Аналіз кореляцій між елементами структури продуктивності та морфологічними ознаками у гібридів f2 пшениці м'якої озимої, їх роль в селекції на підвищену адаптивність і продуктивність. Селекція і насінництво. 2011. № 99. С. 23-29.
6. Козлова О. П. Продуктивність соняшнику при застосуванні біопрепаратів та стимуляторів росту у технології вирощування на Півдні України: автореф. дис. ... канд. с.-г. наук : 06.01.09. Херсон, 2019. 20 с.
7. Кушнір Г. П. Генетика: підручник. Київ: Либідь, 2000. 448 с.
8. Оцінка ліній пшениці м'якої озимої (Triticum aestivum L.) від віддаленої гібридизації за господарсько корисними ознаками / Т. П. Нарган, І. І. Моцний, В. Ю. Сєчняк, С. П. Лифенко. Збірник наукових праць Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. 2016. № 28. С. 15-32.
9. Насіння одеської селекції підвищує свій рейтинг. Пропозиція (Інформаційний щомісячник). 2001. № 7. С. 12-13.
10. Орлюк А. П., Гончарова К. В. Адаптивний і продуктивний потенціали пшениці. Херсон: Айлант, 2002. 276 с.
11. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / за ред. В. Т. Колючого, В. А. Власенка, Г. Ю. Борсука. К.: Аграрна наука, 2007. 800 с.
12. Черенков А. В., Гасанова І. І., Солодушко М. М. Пшениця озима: розвиток та селекція культури в історичному аспекті. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 6. С. 3-6.
13. Шкуренко Л. В. Залежність ефективності виробництва пшениці озимої від ступеня інтенсивності сорту. Plant varieties studying and protection. 2012. № 2(16). С. 56-57.
14. Селекційна оцінка сортів і ліній озимої твердої пшениці в контрастних умовах вирощування / Г. В. Щипак, С. І. Святченко, В. Г. Щипак, В. М. Плакса, А. О. Радік. Вісник Центру наукового забезпечення АПВ Харківської області. 2016. № 20. С. 180-202.