ФОТОСИНТЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОРТІВ НУТУ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ ЗА КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН

  • Т.Ю. МАРЧЕНКО Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-7550-4102
  • А.І. КРИВЕНКО Одеський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-2133-3010
  • В.І. ЗОРУНЬКО Одеський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0001-9512-0985
  • Р.В. СОЛОМОНОВ Одеський державний аграрний університет https://orcid.org/0000-0002-6186-4676
  • О.О. ПІЛЯРСЬКА Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0001-8649-0618
  • І.М. КОГУТ Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0002-4418-5954
  • Л.А. СЕРГЄЄВ Одеська державна сільськогосподарська дослідна станція Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0000-0003-4169-8938
  • С.А. ЛЕВЧУН Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України https://orcid.org/0009-0002-4511-4186
Ключові слова: нут, сорт, бур’яни, гербіциди, захист рослин, площа асиміляційної поверхні посіву, кореляція, урожайність.

Анотація

Мета дослідження – визначити вплив гербіцидів на забур’яненість, фотосинтетичні показники та продуктивність сортів нуту Достаток, Скарб, Ярина. Матеріали та методика досліджень. Польові дослідження проведено на дослідному полі Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН в 2022–2024 роках з метою оптимізації технології вирощування нуту на півдні України в умовах змін клімату. Дослідне поле розташоване у смт. Хлібодарське, Біляївського (нині Одеського) району, Одеської області. У експерименти залучили один із найбільш використовуваних на посівах зернобобових культур гербіцид діюча речовина Бентазон (480 г/л), який застосовували разом з гербіцидом діюча речовина Імазамокс (40 г/л), який виділяється високою активністю проти дводольних бур’янів, які знаходяться у фазі 2–3 листків, у посівах нуту. Досліджували сорти нуту Ярина, Достаток, Скарб. Результати. Дослідження показали, що обидва гербіциди краще вносити в суміші в половинних дозах. За внесення гербіцидів д.р. Імазамокс (40 г/л) та д.р. Бентазон (480 г/л) у чистому вигляді загальна кількість бур’янів на початку вегетації знизилась у 4,4 і 4,2 рази відповідно, а за використання їхньої суміші – у 5,3 рази. Перевага бакової суміші зберігалася і до збирання. Цей варіант найбільш ефективно діє на гірчак березкоподібний, щирицю звичайну, берізку польову. На посівах залишились частково рослини мишію сизого й курячого проса. В експериментальних варіантах не спостерігали зрідження густоти нуту. За ручного прополювання контрольних ділянок сегетальна рослинність на посівах була відсутня. На варіантах, де застосовувалося внесення гербіцидів, сумарний фотосинтетичний потенціал сортів нуту склав: сорт Ярина 0,828–0,960 тис. м2*діб/га, сорт Скарб 0,769–0,888 тис. м2*діб/га та сорт Достаток 0,757–0,873 тис. м2*діб/га. Збільшення фотосинтетичного потенціалу в порівнянні з контрольним варіантом склала: сорт Достаток 0,155–0,467 тис. м2*діб/га, сорт Скарб 0,109–0,348 тис. м2*діб, сорт Ярина 0,114–0,332 тис. м2*діб/га. Висновки. Максимальна врожайність насіння нуту була встановлена у сорту Ярина з застосуванням внесення гербіцидів в суміші д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон та за ручного прополювання. В середньому за роки досліджень, за внесення гербіцидів в суміші д.р. Імазамокс + д.р. Бентазон, величина врожайності складала 1,70 тонн на гектар, що перевищує контрольний варіант (без обробки гербіцидами) на 0,52 тонни на гектар або на 44,1%. Внесення окремо гербіциду д.р. Імазамокс збільшило врожайність на 0,26 тонн або на 22,1%, внесення гербіциду д.р. Бентазон збільшило врожайність на 0,28 тонн або на 23,7%. Максимальний рівень урожайності насіння сорту Ярина спостерігався на ділянках з ручним прополюванням – 1,82 т/га, приріст врожайності – 0,64 т/га або 54,2%. Проте, така урожайність не гарантувала високої прибутковості виробництва у зв’язку з високими витратами коштів на подвійне ручне прополювання.

Посилання

1. Кондратенко М. І., Бушулян О. В., Бугайов В. Д. Джерела генотипів нуту з високим рівнем господарськоцінних ознак для селекції в умовах Правобережного Лісостепу. Корми і кормовиробництво. 2020. Вип. 90. С. 30-44.
2. Srivastava S., Lavanya G. R., Lal G. M. Genetic variability and character association for seed yield in chickpea (Cicer arietinum L.). J. Pharm. Phytochem. 2017. Vol. 6 (4). P. 748-750.
3. Singh В., Mishra S P., Singh A P. Genetic divergence for economically important traits of chickpea (Cicer arietinum L.). Journal of Pharmacognosy and Phytochemistry. 2020. Vol. 9 (1). P. 1059-1063.
4. Food and Agriculture Organization. Faostat : website. URL : http/www.faostat.org.
5. Mohan S., Thiyagarajan K. Genetic variability, correlation and path coefficient analysis in chickpea (Cicer arietinum L.) for yield and its component traits. Int. J. Curr. Microbiol. Appl. Sci. 2019. Vol. 8 (5). P. 1801-1808. https://doi.org/10.20546/ijcmas.2019.805.209.
6. Aswathi P. V., Ganesamurthy K., Jayamani P. Genetic variability for morphological and biometrical traits in chickpea (Cicer arietinum L.). Electr. J. Plant Breed. 2019. Vol. 10 (2). P. 699-705. https://doi. org/10.5958/0975- 928X.2019.00089.9.
7. Hirdyani H. Nutritional composition of chickpea (Cicer arietinum L.) and value added products. Indian J. Community Health. 2014. Vol. 26 (02). P. 199-201.
8. Deb A. C., Khaleque M. A. Nature of gene action of some quantitative traits in chickpea (Cicer arietinum L.). World J. Agric. Sci. 2009. Vol. 5 (3). P. 361-368.
9. Ali Q. et al. Genetic variability and correlation analysis for quantitative traits in chickpea genotypes (Cicer arietinum L.). J. Bacterial. 2018. 3(1). 6-9.
10. Shengu M. K., Hirpa D., Wolde Z. Genetic variability of some chickpea (Cicer arietinum L.) genotypes and correlation among yield and related traits in humid tropics of Southern Ethiopia. J. Plant Breed. Crop Sci. 2018. Vol. 10 (10). P. 298-303. https://doi.org/10.5897/ JPBCS2018.0721.
11. Січкар В. І., Бушулян О. В. Перспективи селекції нуту в умовах північного Лісостепу України. Вісник аграрної науки. 2000. № 1. С. 38–40.
12. Базалій С. Ю., Броян О. С., Пухалевич В. В., Мигачова М. І., Гамаюнова В. В. Формування продуктивності середньостиглих сортів нуту залежно від передпосівного оброблення насіння бактеріальними препаратами. Інноваційні технології в рослинництві: тези наукової Інтернет-конференції, м. Миколаїв, 15 травня 2018 р. МНАУ, 2018. С. 14-17.
13. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур. Загальна частина / ред.: В. В. Волкодав; Держ. коміс. України по випробуванню та охороні сортів рослин. К., 2000. Вип. 1. 100 c.
14. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія / В. О. Ушкаренко, В. Л. Нікішенко, С. П. Голобородько, С. В. Коковіхін. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
15. Бушулян О. В. Модель високопродуктивного сорту нуту для степової зони України. Збірник наукових праць СГІ. 2009. Вип. 14(54). С. 160-165.
16. Бушулян О. В., Січкар В. І. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощування : монографія. Одеса, 2009. 248 с.
17. Бушулян О. В., Січкар В. І. Нут у сівозміні. Насінництво. 2011. № 12. С. 13–15.
Опубліковано
2025-01-27
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО