ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ КАРТОПЛІ, ОДЕРЖАНОГО ВІД ОЗДОРОВЛЕНИХ ХІМІОТЕРАПІЄЮ РОСЛИН

Анотація

Мета роботи полягала в обґрунтуванні ефективності використання речовин, що пригнічують та стримують розвиток вірусів, як складових хіміотерапії процесу оздоровлення вихідного матеріалу ранньостиглих сортів картоплі Межирічка 11 і Щедрик в культурі in vitro. Методи. Науково-дослідна робота проводилася шляхом постановки польових дослідів в лабораторії біоадаптивних технологій в АПВ Інституту сільського господарства Степу НААН України. Оздоровлення насіннєвого матеріалу в культурі верхівкових меристем в наших дослідженнях поєднано з використанням противірусних та антибактеріальних препаратів Новірин, Декасан та ферулової, сорбінової і саліцилової кислот. Попередник – ячмінь ярий. Агротехніка в дослідах загальноприйнята для даної зони. Результати. За результатами аналізу встановлено, що, в середньому за 2022–2023 рр досліджень, кількість бульб з одного куща сорту Межирічка 11 залежно від оздоровлення рослин елементами хіміотерапії коливалася в межах 9,5–11,4 шт., сорту Щедрик – 6,2–6,9 шт. Обприскування рослин регуляторами росту сприяло підвищенню даного показника сорту Межирічка 11 на 4,9 %, сорту Щедрик – на 9,1 %. Маса бульб з одного куща у сорту Межирічка 11 найбільшою сформувалася у варіанті застосування ферулової кислоти – 0,56 кг, у сорту Щедрик – 0,68 кг за умови, де в культиваційне середовище вихідного матеріалу вводили саліцилову кислоту. Після застосування регуляторів росту цей показник зріс на 8,9 % у обох сортів. Продуктивність сорту Щедрик склала 0,59 кг з одного куща, що на 25,5 % більше, ніж сорту Межирічка 11. За результатами дисперсійного аналізу врожайності базової насіннєвої картоплі (клас S) було встановлено, що основним фактором, який впливає на показники продуктивності картоплі є фактор В (оздоровлення елементами хіміотерапії) – 26 %. Частка впливу від фактору А (сорт) складає 15 %, фактору С (регулятори росту ) – 18 %. На інші фактори, що вплинули на формування бульб (погодні умови, добрива, шкідники, хвороби тощо) припадає 21 %. При визначенні впливу біотехнологічних прийомів на ураження вірусними хворобами картоплі, встановлено, що в 2022 р хворих рослин не виявлено, в 2023 р. у сорту Межирічка 11 ниткоподібність паростків відмічена у контрольному варіанті – 1,4 %. Висновки. Регулятори росту впливали на формування продуктивності сортів картоплі. Так, середня кількість бульб з однієї рослини за рахунок обприскування в період бутонізації зросла на 5,9 %, а маса бульб – на 7,8 %. Урожайність картоплі покоління класу S, вихідний матеріал якого оздоровлювали в культурі in vitro елементами хіміотерапії була, вищою на 6,1–14,6 %. Обприскування рослин в період бутонізації сприяло підвищенню цього показника на 7,8 %.