КОНТРОЛЬ ШКІДНИКІВ ЗА СУЧАСНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ І САМОРЕГУЛЯЦІЇ ЕНТОМОКОМПЛЕКСІВ КУКУРУДЗИ

Ключові слова: Кукурудза, фітофаги, урожайність, резистентність, моніторинг, ресурсоощадні технології.

Анотація

У статті досліджено вплив шкідливих видів комах на реалізацію генетичного потенціалу продуктивності сучасних гібридів кукурудзи. Встановлено, що втрати врожаю зерна від фітофагів можуть перевищувати 30%, а за несприятливих умов і відсутності ефективного моніторингу та захисту ці втрати можуть сягати 35-47% і більше. Відмічено, що зміни клімату сприяють розширенню ареалів та адаптації спеціалізованих видів шкідників, таких як стебловий кукурудзяний метелик, бавовникова совка та західний кукурудзяний жук, які не стримуються захисними реакціями сучасних гібридів кукурудзи. Багаторічні дослідження показали залежність чисельності та шкідливості фітофагів від систем живлення, обробітку ґрунту, захисту рослин, а також впливу ресурсоощадних технологій вирощування. Зокрема, застосування системи No-till не завжди зменшує шкідливість комах-фітофагів, що свідчить про необхідність диференційованого підходу до вибору агротехнологій. Незважаючи на використання широкого спектра хімічних та біологічно активних сполук, шкідники набувають резистентності, що підвищує потребу в ефективному моніторингу та контролю. Особлива увага приділена генетичним змінам і адаптаційним реакціям домінуючих видів фітофагів на зміни середовища та технологій вирощування. Встановлено, що різні системи живлення, обробітку ґрунту та захисту рослин впливають на формування ентомокомплексу кукурудзи, включаючи фотосинтетичну, морфо-фізіологічну стійкість та урожайність культури. Обґрунтовано важливість комплексного підходу до захисту кукурудзи, що включає моніторинг фітофагів, ресурсоощадні системи виробництва, та застосування до посіву рідких форм добрив, зокрема КАС 32%. Також зазначається необхідність адаптації технологій вирощування до умов кліматичних змін для забезпечення стійкості агроценозів і підвищення продуктивності кукурудзи.

Посилання

1. Методичні рекомендації щодо складання прогнозу розвитку та обліку багатоїдних шкідників, шкідників і хвороб зернових, зернобобових культур та багаторічних трав / О.І. Борзих та ін. Київ: Державна служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. 2018. 144 сж.
2. Доля М.М., Мороз С.Ю. Кострич Д.В., Мамчур Р.М., Бобонич Є.Ф. Популяційна адаптивність домінуючих кома-фітофагів і ентомофагів за прогресивних технологій захисту рослин в Україні. Зрошуване землеробство. 2023. Вип. 79. С. 33-39 DOI: https://doi. org/10.32848/0135-2369.2023.79.4
3. Коваль Г.В., Калієвський М.В., Єщенко В.О., Накльока Ю.І. Вплив інтенсивності основного обробітку ґрунту на поширеність шкідників у посівах ярих культур п’ятипільної сівозміни. Таврійський науковий вісник. №103. 2018. С.62-69
4. Круть М.В. Інновації з прогнозування фітосанітарного стану агроценозів. Збірник наукових праць ΛΌГOΣ. 2021. Т.1. С. 91-95 DOI: https://doi.org/10.36074/logos- 14.05.2021.v1.28
5. Круть М.В. Огляд інноваційних розробок з наукового забезпечення селекції рослин на стійкість до хвороб та шкідників. Зернові культури. 2021. Т. 4, № 1. С. 23-29 ; DOI: https://doi.org/10.31867/2523-4544/0154
6. Ляска Ю.М. Економічна ефективність вирощування стійких гібридів кукурудзи проти бавовникової совки (Helicoverpa armigera Hubner). Захист і карантин рослин у XXI столітті: проблеми і перспективи : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої ювілейним датам від дня народження видатних вчених-фітопатологів докторів біологічних наук, професорів В.К. Пантєлєєва та М.М. Родігіна (м. Харків, 20-21 жовтня 2022 р.). Харків : ДБТУ, 2022. С. 130-133.
7. Ляска Ю.М. Шкідники кукурудзи та контроль їх чисельності в Лівобережному Лісостепу України: дис. доктора філософії: 202 «Захист і карантин рослин». Київ, 2021. 243 с
8. Ляска Ю.М., Стригун О.О., Гончаренко О.М., Кравченко О.М. Шкідливість гусениць бавовникової совки на гібридах кукурудзи. Захист і карантин рослин. 2021. Вип. 67. С. 167-181. DOI: https://doi. org/10.36495/1606-9773.2021.67.181-195
9. Федоренко В.П., Мостов’як С.М., Мостов’як І.І. Екологічно безпечні методи контролю чисельності шкідників у сучасних агротехнологіях. Агроекологічний журнал. 2021. №4. С. 64-74 DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.4.2021.252957
10. Beranová V., Abrahám R., Matečný I., Beracko P., Milics G. Impact of environmental conditions on the distribution of insect pests in Nitra region vineyards (Slovakia). Geographia Cassoviensis. 2022. №16(2). 130-146. DOI: https://doi.org/10.33542/GC2022-2-04
11. Soujanya P.L., Chikkappa G.K. Suby S.B., Yathish K.R., Sekhar J.C. Host plant resistance to insect pests in maize. Plant resistace to insects in major field crops. 2024. 141-148DOI: 10.1007/978-981-99-7520-4_6.
Опубліковано
2024-10-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО