Визначення опти- мальної концентрації етилметансульфонату для індукованого мутагенезу зернового амаранту

Анотація

Мета. На основі аналізу схожості та мінливості ознак у першому мутантному поколінні визначити оптимальні для амаранту концентрації етилметансульфонату. Методи. Лабораторний та польовий дослід, дисперсійний аналіз та описова статистика (на рівні значущості p=0,05). Результати. Лабораторна схожість обробленого насіння знижувалась з 99 % на контролі до 74 % за концентрації ЕМС 1,5 %, але на концентраціях до 0,8 % включно різниця з контролем не перевищувала 4 %. Строк проростання насіння збільшився з 1 до 10 діб. У польовому досліді концентрація ЕМС 1,0 % стала летальною. Польова схожість та виживаність рослин за концентрації 0,4 % були на рівні контролю, а за концентрації 0,8 % – знижувались на 26 % і 23 % відповідно. Відмічено затримку розвитку рослин на всіх етапах. Частка рослин з морфологічними змінами складала 33 % на всіх концентраціях (1,5 % на контролі). Частка рослин, що не дали насіння досягала 16,6 % за концентрації 0,8 % (на контролі такі рослини відсутні). Порівняно з контролем за концентрації 0,8 % висота рослин зменшилась на 49,6 см (41 %), довжина волоті – на 11,0 см (37 %), продуктивність – на 7,2 г (79 %). Спостерігалась суттєва (на рівні значущості p=0,05) різниця як з контролем, так і між різними концентраціями. Маса 1000 насінин зменшилась на 0,02 г (3 %), суттєво відрізнялась від контролю лише концентрація 0,8 %. Коефіцієнт варіації всіх ознак зростає зі збільшенням концентрації ЕМС (за висотою рослин з 9,0 % до 14,0 %, за довжиною волоті – з 12,7 % до 24,5 %, за продуктивністю волоті – з 35,3 % до 65,8 %, за масою 1000 насінин – з 6,2 % до 9,8 %). Висновки. Оптимальними для індукованого мутагенезу зернового амаранту за витримки 18 годин є концентрації ЕМС в межах 0,6.0,8 %. Більш високі концентрації є летальними, а нижчі – не мають достатнього ефекту.