Продуктивність сої залежно від способів зрошення

І.М. Овчатов; О.В. Журавльов

doi:10.32848/agrar.innov.2020.3.9

І.М. Овчатов ДП «ДГ «Великі Клини» Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України»
О.В. Журавльов Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.9

Ключові слова: краплинне зрошення, дощування, підґрунтове краплинне зрошення, урожайність, площа листкової поверхні, висота рослин, маса 1 000 насінин

Анотація

Мета. Вивчення впливу дощування, краплинного зро- шення та підґрунтового краплинного зрошення на ростові процеси, структуру врожаю та врожайність насіння сої. Методи. Короткотерміновий польовий дослід, аналітичні і статистичні методи обробки експериментальних даних. Результати. Сучасні способи зрошення розглянуто як ключовий фактор інтенсифікації технологій вирощування сої. Польові експериментальні дослідження проведено на землях Кам’янсько-Дніпровської дослідної станції ІВПіМ Національного академії аграрних наук України протягом 2018–2020 років. Отримані результати підтверджують, що спосіб зрошення достовірно впливає на формування основних біометричних параметрів, структурні елементи врожаю та врожайність насіння сої. Встановлено, що максимальні параметри ростових процесів (висота рос- лин, площа листової поверхні, а також фотосинтетичний потенціал і чиста продуктивність фотосинтезу) сої забез- печує краплинне зрошення. Достовірно нижчі та близькі за значеннями показники визначено для умов підґрун- тового краплинного зрошення та дощування, а найнижчі параметри продуктивності сої отримано в умовах при- родного зволоження. Найвищу врожайність насіння сої отримано за краплинного зрошення – 5,87 тонн на гектар, тоді як за підґрунтового укладання поливних трубопрово- дів вона була достовірно нижча – 4,14 тонни на гектар. У варіанті з дощуванням зниження врожайності зерна на 0,22 тонни на гектар порівняно з підґрунтовим кра- плинним зрошенням було в межах похибки польового досліду (НІР05 = 0,49). На варіанті умовного контролю (без зрошення) у середньому за три роки отримано найниж- чий рівень врожайності – лише 1,38 тонни на гектар, що підтверджує значні ризики і недоцільність вирощування цієї культури в умовах Степу без зрошення. Висновки. За результатами досліджень визначено особливості та встановлено закономірності формування основних біометричних параметрів рослин сої залежно від способів зрошення. Встановлено кореляційні залежності врожай- ності насіння сої і таких параметрів, як площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал та чиста продук- тивність фотосинтезу. Вказані залежності представлено лінійними рівняннями регресії.

Посилання

1. Посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами у 2020 р. Державна служба статистики України : вебсайт. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 12.10.2020).
2. Бабич А.О., Бабич-Побережна А.О. Селекція, виробництво і використання сої у світі. Київ : Аграрна наука, 2011. 548 с.
3. Бабич А.О. Нові сорти сої і перспективи виробництва її в Україні. Пропозиція. 2007. № 4. С. 46–49.
4. No-till and cropping system diversification improve soil health and crop yield / M. Nunes et al. Geoderma. 2018. Vol. 328, P. 30–43. DOI: 10.1016/j.geoderma.2018.04.031.
5. Наукові засади розвитку землеробства у зоні Степу України / М.І. Ромащенко та ін. Вісник аграрної науки. 2015. № 10. С. 5–9. DOI: 10.31073/agrovisnyk201510-01.
6. Бабич А.О. Режим зрошення сої в умовах посухи та суховію. Аграрний тиждень. Україна. 2014. № 15. С. 24–25.
7. Фомічов М.В. Зрошення як чинник підвищення ефективності вирощування сільськогосподарських культур в Україні. Економіка та держава. 2019. № 4. С. 92–96. DOI: doi.org/10.32702/2306-6806.2019.4.92.
8. Шатковський А.П. Удосконалення технології вирощування сої на насіння в умовах краплинного зрошення. Меліорація і водне господарство. Київ : Аграрна наука. 2014. Вип. 101. С. 205–212.
9. Сидоренко А., Макаренко І., Мігальов А. Підземне крапельне зрошення. Технічне забезпечення та застосування. Новітні технології в АПК: дослідження та управління. 2020. № 26 (40). С. 280–291. DOI: 10.31473/2305-5987-2020-1-26(40)-26.
10. Bosch D., Powell N., Wright S. An Economic Comparison of Subsurface Microirrigation with Center Pivot Sprinkler Irrigation. Journal of Production Agriculture. 1992. № 5 (4). P. 431–437. DOI: 10.2134/jpa1992.0431.
11. Odhiambo L., Irmak S. Relative Evaporative Losses and Water Balance in Subsurface Drip and Center Pivot–Irrigated Soybean Fields. Journal of Irrigation and Drainage Engineering. 2015. № 141 (11). P. 3–20. DOI: 10.1061/(ASCE)IR.1943-4774.0000907.
12. Балакай Г.Т, Силецкий С.А. Урожайность сортов сои при поливе дождеванием и системами капельного орошения в условиях Ростовской области. Научный журнал Российского научно-исследовательского института проблем мелиорации. 2019. № 3 (35). С. 80–97. DOI: 10.31774/2222-1816-2019-3-80-97.
13. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) / В.О. Ушкаренко та ін. Херсон : Грінь Д.С., 2014. 448 с.
14. Методичні рекомендації з проведення досліджень за краплинного зрошення / за ред. М.І. Ромащенка. Київ : ТОВ «ДІА», 2014. 46 с.
15. Ромащенко В.М., Корюненко М.М., Муромцев М.І. Рекомендації з оперативного контролю та управління режимом зрошення сільськогосподарських культур із застосуванням тензіометричного методу. Київ : Інститут водних проблем і меліорації НААН, 2012. 56 с.
16. Шатковський А.П., Журавльов О.В. Управління краплинним зрошенням на основі використання інтернет-метеостанції iMetos. Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування. 2016. № 2. URL : http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/6489/6373.
17. Douh B., Abdelhamid B. Subsurface drip irrigation and water management under semiarid climate. Advances in Environmental Research / Editors : Justin A. Daniels. New York, 2012. P. 181–198. URL: https://www.researchgate.net/publication/270341653_Subsurface_drip_irrigation_and_water_management_under_semiarid_climate.