Контамінація зерна ячменю озимого грибними патогенами в Степу України
Анотація
Мета статті – встановити склад мікофлори насіння ячменю озимого в умовах Степу України. Методи та матеріали досліджень. Зразки зерна ячменю озимого урожаю 2021–2022 рр. відбирали в господарстві СК «Еліта» Ізмаїльського району Одеської області. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові відбори; вимірювання показників об’єкту дослідження), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень); статистичний; математичний. Результати. Виявлено, що 2021 році рівень інфікованості був вищим (75,4%) в порівнянні з 2022 р. (30,5%). Насамперед це пояснюється погодними умовами, які негативно впливали на рослини в період вегетаційного періоду 2021 року. Встановлено, що в усіх зразках сортів ячменю озимого 2021 року були виділені гриби роду Fusarium spp. від 10,0% до максимально 15,0%. Патогенами Helminthosporium spp. найбільш уражувалось зерно сорту Дев’ятий Вал (25,0%). Домінуючим видом за вегетаційний період в патогенному комплексі були гриби роду Alternaria spp, ними було уражено від 55,0% до 70,0% насіння ячменю озимого, найбільш виділялись на сортах Снігова Королева та Валькірія. Встановлено, що грибами Cladosporium herbarum уражено було від 3,0 до 7,0% зерен озимого ячменю. Досліджено, що в умовах 2022 р. серед інфікованого зерна збудниками, домінуюче положення займав вид Helminthosporium spp. від 45,0% до 50,0%. Частота виявлення Cladosporium herbarum вищою в цьому році і сягала від 5,0% до 14,0%. Нами досліджено, що зерно колонізувалось видами грибів роду Fusarium spp. від 5,0% до 8,0%. Значним відсотком зерно уражувалось Alternaria spp., аналізовані показники знаходились від 30,0% до 40,0%. Питома частка грибів Penicillium spp. була на низькому рівні і становила (1,0%–2,0%). Висновки. В роки 2021–2022 рр. в СК «Еліта» Ізмаїльського району Одеської області рівень інфікованості зерна сортів ячменю озимого патогенними грибами був високим. Ураження збудниками хвороб в зоні Степу України значною мірою також залежало від суми опадів у фазу цвітіння – молочна стиглість. Саме вони сприяли первинним ознакам захворювання та створювали умови для поступового накопичення інфекційного потенціалу на посівах ячменю озимого.
Посилання
України. Селекція і насінництво. 2013. Вип. 103. С. 231–240.
2. Рудник-Іващенко О. І. Особливості вирощування озимих культур за умов змін клімату. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2012. № 2. С. 8–10.
3. Бабан Т. О. Динаміка світового виробництва ячменю та роль України у формуванні його пропозиції. Наукові праці ПДАА. 2012. Т. 1. Вип. 2 (5). С. 18–21.
4. Корхова М. М., Іщук О. Стан та перспективи виробництва насіння ячменю озимого в Миколаївській області. Стан і перспективи впровадження ресур-
соощадних, енергозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур : матеріали ІІ
міжн. наук. практ. конф., (м. Дніпр, 15-16 листопада2017 р.). Дніпро, 2017. С. 141–142.
5. Гудзенко В. М., Васильківський С. П. Основні напрями та завдання селекції ячменю озимого у
Центральному Лісостепу України. Новітні агро-технології. 2016. № 1. URL: http://plant.gov.ua/sites/default/files/articles/2_-_gudzenko_vasylkivskyi.pdf.
6. Нагірний В. В. Вплив сроків сівби та мікродобрив на продуктивність сортів ячменю озимого в умвах Півдня України: автореф. дис…к-та с.-г. наук :
06.01.09 «Рослинництво». Херсон, 2020. 20 с.
7. Hudzenko V. M., Polishchuk T. P., Lysenko A. A., Fedorenko I. V., Fedorenko M. V., Khudolii L. V., Ishchenko V. A.,
Kozelets H. M., Babenko A. I., Tanchyk S. P. Elucidation of gene action and combining ability for productive
tillering in spring barley. Regulatory Mechanisms in Biosystems. 2022. V. 13, Iss. 2. P. 197–206. https://doi.org/10.15421/022225.
8. Рекомендації з догляду за озимими колосовими та сівба ярих зернових в господарствах Львівської
області під урожай 2021 року. Львів – Оброшине, 2021. 72 с.
9. Музафарова В. А., Рябчун В. К., Петухова І. А., Падалка О. І. Генетична колекція ячменю ярого за стійкістю до хвороб. Селекція і насінництво. 2016. Вип.
110. С. 107–116. doi: 10.30835/2413- 7510/2016/87617.
10. Bilovus G. Ya. Іnfluence of meteorological conditions and varietal peculiarities on development of fungal
diseases winter wheat. Збалансоване природокористування. 2016. V. 4. Is. 1. С. 76–80.
11. Hovhannisyan N. A., Dulloo M. E., Yesayan A. H. et al. Tracking of powdery mildew and leaf rust resistance genes in Triticum boeoticum and T. urartu, wild relatives
of common wheat. Czech J. Genet. Plant Breed. 2011. V. 47. Is. 2. P. 45–57. doi: 10.17221/127/2010-CJGPB.
12. Chen Z.-W., Lu R.-J., Zou L. et al. Genetic diversity analysis of barley landraces and cultivars in the Shanghai region of China. Genetics and Molecular
Research. 2012. V. 11. Р. 644 – 650. doi: 10.4238/2012. March.16.2.
