Утилітарна цінність та декоративні властивості ірги, калини та айви

Ключові слова: малопоширені рослини, плодові рослини, озеленення, ландшафтний дизайн, харчова цінність

Анотація

Серед плодових малопоширених рослин ірга канад- ська, калина звичайна та айва звичайна займають особливе місце, оскільки мають не тільки лікувальне, їстівне, але і декоративне значення. На основі проана- лізованих джерел наукової літератури встановлено, що можна використовувати іргу канадську, калину звичайну і айву звичайну у ландшафтному дизайні, оскільки окремі морфологічні ознаки та біологічні особливості, забезпечують їх сприйняття як елементів садово-паркового дизайну. Метою досліджень було висвітлення народногосподарського значення і декоративної цінності плодових малопоширених рослин, як ірга канадська (Amelanchier canadensis Medik.), калина звичайна (Viburnum opulus L.), айва звичайна (Cydonia oblonga Mill.) та можливість їх використання при створенні декоративного ландшафту, що має не тільки естетичне наповнення, а й гос- подарсько цінне значення. Методи досліджень. Доступні джерела досліджували методами теоретичного аналізу, порівняння й узагальнення, а також користувались загальноприйнятими методиками написання оглядових статей. Результати. Проаналізовано народно-господарське значення, декоративну цінність та фізико-хімічний склад плодів ірги канадської, калини звичайної та айви звичайної. Визначено, що плоди досліджуваних малопоширених плодових культур мають високі сма- кові, лікувально-дієтичні якості, а самі рослини відзначаються декоративними особливостями та пластичні у формуванні, що забезпечує їх сприйняття як елементів ландшафтного дизайну. Висновки. Отже, іргу канадську, калину звичайну та айву звичайну слід вважати достатньо зимо- та посухостійкими. Ці рослини мають високу декоративність і можуть бути використані для озеленення міських територій та ділянок різного призначення. Вивчення життєздатності та господарської цінності обраних рос- лин показало, що всі досліджувані рослини належать до групи перспективних для впровадження також в культуру.

Посилання

1. Коваленко А. Плодові рослини в ландшафтній архітектурі на прикладі м. Біла Церква. Молодь – аграрній науці і виробництву. Інноваційні технології в агрономії, землеустрої, електроенергетиці, лісвому та садово-парковому господарстві: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції здобувачів вищої освіти, 19 травня 2022 року. Білоцерківський НАУ. 2022. С. 51–55. URL: https://science.btsau.edu.ua/sites/default/files/tezy/tezy_agro_stud_19.05.22.pdf#page=51
2. Вітенко В. А. Підсумки вирощування вегетативних підщеп для формового різноманіття Morus Alba L. Науковий вісник НЛТУ України. 2015.
Вип. 25.9. С. 34–40. URL: https://nv.nltu.edu.ua/Archive/2015/25_9/8.pdf.
3. Кузнецов С. І., Слюсар С. І., Кузнецова М. С. Інтродукція деревних рослин в Україні: минуле, сучасне та майбутнє. Лісове і садово-паркове гос-
подарство. 2017. № 11. URL: https://www.journals.nubip.edu.ua/index.php/Lis/article/view/8810/8121.
4. Масальський В. П., Олешко О. Г. Досвід використання представників роду Malus Mill. в озелененні м. Біла Церква. Вісник Малинського фахового коле-
джу. Малин. 2022. Вип. 1. С. 220–231. URL: https://visnyk.mltk.co.ua/article/view/292108/285270
5. Юхименко Ю. С. Таксономічний склад і загальний стан представників роду (Malus Mill.) в колекції Криворізького Ботанічного саду НАН України.
Науковий вісник НЛТУ України. 2023. Т. 33. № 6. С. 7–12. DOI: https://doi.org/10.36930/40330601
6. Опалко А. І., Косар К. П., Опалко О. А. Перспективи використання Prunus serrulata Lindl. в озелененні. Різноманіття фітобіоти та її збереження. 2017.
C. 77–80. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/11960/1/18Opalko.pdf
7. Поліщук В. В., Струтинська Ю. В. Перспективи застосування різних форм сакури в моносадах. Актуальні проблеми, шляхи та перспективи роз-
витку ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства, урбоекології та фітомеліорації: матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичноїконференції (Біла Церква, 21 вересня 2023 р.). Біла Церква: БНАУ, 2023. C. 5–8. URL: https://science.
btsau.edu.ua/sites/default/files/tezy/actual_probl_ landsh_arhitek_21.09.23.pdf#page=5
8. Тищенко Н. М., Кухарська М. О. Особливості використання красивоквітучих представників родини Rosaceae Juss. в озелененні Голосіївського району м. Києва. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Лісівництво і декоративне садівництво.
2013. Вип. 187, № 3. С. 78–82. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ nvnau _ lis _2013_187_3_14
9. The complete chloroplast genome sequence of Prunus Cerasifera Ehrh. ‘Pissardii’ (Rosaceae) / Y. Huo, M.
Yan, X. Zhao, Z. Zhu, Z. Yuan. Mitochondrial DNA Part B.Resources. 2019. Vol. 4, Issue 2. P. 3744–3745. DOI: https://doi.org/10.1080/23802359.2019.1681314
10. Опалко О. А., Кучер Н. М. Посттравматичні регенераційні процеси у представників Pyrus communis
L. і P. salicifolia Pall. Автохтонні та інтродуковані рослини. 2016. Вип. 12. С. 165–175. URL: http://jnas.
nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001000183
Опубліковано
2024-08-28
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО