Трансгресії біометричних ознак у гібридів F2 ячменю ярого голозерного
Анотація
Мета. Встановлення трансгресивної мінливості та добору високопродуктивних комбінацій ячменю ярого голозерного за допомогою статистичних методів групування даних на основі кластерного аналізу к-середніх кількісних ознак гібридів F2. Методи. Проведено вивчення 42 гібридних комбінацій F2 ячменю ярого голозерного створених в системі діалельних схрещувань. Провели структурний аналіз за основними показниками продуктивності: довжина стебла, продуктивна кущистість, довжина колоса основного стебла, кількість зерен з колосу, маса зерна з колосу, маса зерен з рослини, маса 1000 зерен. Визначили ступінь та частоту трансгресій кількісних ознак у гібридів F2 ячменю ярого голозерного. Визначення статистичних параметрів та групування гібридних комбінацій за кількісними ознаками проведено за допомогою методу к-середніх програмним забезпеченням OPSTAT та Statistica 10. Результати. Найбільшу кількість позитивних трансгресій спостерігали за масою зерна з рослини (38 комбінацій схрещувань або 90,5 %). У тридцяти шести комбінацій (85,7 %) встановлено позитивну трансгресію за продуктивним кущінням, у тридцяти п’яти відмічено позитивні трансгресії за продуктивністю головного колоса та масою 1000 зерен. Значна кількість (28 шт.) гібридних комбінацій виявила позитивні трансгресії за кількістю зерен у головному колосі а найменше (16 комбінацій) спостерігали позитивних трансгресій за довжиною головного колоса. Кластерний аналіз дозволив згрупувати зразки відповідно прояву кількісних ознак та розподілити новий вихідний матеріал відповідно до напрямків селекційної роботи. Висновки. Виділили кращі гібридні комбінації F2: Alamo / CDC ExPlus (G36), Roseland / Alamo (G10), Alamo / Натаір (G32) та Козацький / Alamo (G37) – за продуктивним кущінням та масою зерна з рослини; Alamo / Roseland (G34) – за довжиною головного колоса; Alamo / Козацький (G31) – кількістю зерен у головному колосі; Alamo / Roseland (G34), Alamo / Козацький (G31), Roseland / Alamo (G10), CDC ExPlus / Hilose (G13) – за масою зерна з колоса; CDC Gainer / CDC ExPlus (G2) – за масою 1000 зерен.
Посилання
2. Ünver S, İkincikarakaya SÜ. Kavuzsuz Arpaların (Hordeum vulgare L. var. nudum Hook. f.) Verim ve Bazı Kalite Özelliklerinin Belirlenmesi. KSÜ Tarım ve Doğa Derg. 2020. 20 (3): 705–712. DOI: 10.18016/ksutarimdoga.vi.657258.
3. Yang Y., Ferreira G., Teets C. L., Corl B. A., Thomason W. E., Griffey C. A. Effects of feeding hulless barley on production performance, milk fatty acid composition, and nutrient digestibility of lactating dairy cows. J. Dairy Sci. 2017. 100:3576–3583.
4. Sots S., Kustov I., Kuzmenko Y. Some features of barley and oats processing. Grain Products and Mixed Fodder’s. 2019. 19 (3). Р. 34–40.
5. Meints B., Hayes P. M. Breeding naked barley for food; feed; and malt. Plant Breed. Rev. 2019. 43. Р. 95–119.
6. Kuczyńska, A., Surma, M. & Adamski, T. Methods to predict transgressive segregation in barley and other self-pollinated crops. J Appl Genet. 2007. 48. pp. 321–328. https://doi.org/10.1007/BF03195228
7. Васильківський С.П., Власенко В.А. Розширення генетичного різноманіття вихідного матеріалу в селекції зернових культур. Наук. – техніч. бюл. Миронів. ін. пшениці ім. Ремесла. 2002. Вип. 2. С. 12–17.8. Хоменко С.О. Федоренко М.В. Трансгресивна мінливість ознак продуктивності гібридів другого покоління пшениці твердої ярої. Селекція і насінництво. 2015. Вип. 107. С. 97–105. DOI: https://doi.org/10.30835/2413- 7510.2015.54041.
9. Деревянко І.О. Трансгресивна мінливість елементів продуктивності в гібридів ячменю ярого. Вісник Харківського національного аграрного університету. 2018. Вип. 1. С. 165–172.
10. Vasko N.I., Sviatchenko S.I., Kozachenko, M.R., ets. Prediction of the efficiency of spring barley selection by levels and ratios of the inheritance coefficients. Bulletin of Kharkiv National Agrarian University. 2018. 2. pp. 43–53.
11. Тромсюк В.Д., Бугайов В.Д. Прояв трансгресії за основними кількісними ознаками продуктивності тритикале озимого в гібридних популяціях F2. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2021. №1. С.3–7. doi: 10.31395/2310-0478-2021-1-3-7.
12. Лозінський М.В., Устинова Г.Л., Гуцалюк Н.В., Крицька М.О., Прелипов Р.А., Бакуменко О.М. Трансгресивна мінливість кількості зерен головного колосу у популяціях F2 за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2021. №2. С.95–105. DOI: 10.33245/2310-9270-2021-167-2-
95-105.
13. Дубовик Н.С., Гуменюк О.В., Кириленко В.В., Вологдіна Г.Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв 188 пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. Вип. 7. С. 26–38.
14. Ayaz Ahamad, Sheo Pratap Singh, Lal Chandra Prasad, Ravindra Prasad & Padma. Thakur. Identification of superior transgressive segregants in F2 and F3 populations of wheat Triticum aestivum L. for yield and its contributing traits. Electronic Journal of Plant Breeding. 2022. 13 (1), pp. 56–61. DOI: 10.37992/2022.1301.014.
15. Лозінський М.В., Самойлик М.О. Особливості успадкування кількості зерен головного колоса пшениці м’якої озимої за гібридизації лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів. «Агробіологія», 2023. № 2. С. 78–87.
16. Гудзенко В.М., Дем’янюк О.С., Поліщук Т.П., Бабій О.О., Лисенко А.А. Ідентифікація генетичних джерел підвищеного та стабільного рівня прояву маси 1000 зерен ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) Агроекологічний журнал. 2021. № 3. С.82-90. DOI: https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2021.240325.
17. Васильківський С.П., Гудзенко В.М. Комбінаційна здатність, успадкування та трансгресивна мінливість у гібридів ячменю ярого за масою зерна з рослини. Агробіологія. 2013. № 10. С.166–170.
18. Sheoran, O.P; Tonk, D.S; Kaushik, L.S; Hasija, R.C and Pannu, R.S (1998). Statistical Software Package for Agricultural Research Workers. Recent Advances in information theory, Statistics & Computer Applications by D.S. Hooda & R.C. Hasija Department of Mathematics Statistics, CCS HAU, Hisar (139-143).
19. Буняк Н.М. Ступінь фенотипового домінування кількісних ознак у гібридних популяцій F1 голозерного ячменю. Аграрні інновації. 2023. № 19. С. 127–133. DOI https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.20
