Продуктивність сучасних сортів винограду столового при вирощувані у закритому ґрунті

Ключові слова: виноград столовий, сорт, врожай, структура врожайності, закритий грунт

Анотація

Активізація культивації сучасних сортів столового винограду в умовах Півночі Степу України має виняткове практичне значення через кілька ключових факторів: значну частку в структурі ягідної продукції та важливість як джерела харчових елементів, містить понад сотню цінних і необхідних речовин та компонентів, що забезпечують повноцінне харчування людини, один кілограм винограду забезпечує приблизно тисячу калорій, що робить його енергетично цінним продуктом. Мета. Встановлення особливостей формування продуктивності дослідженого набору сучасних сортів винограду столового, визначення елементів структури врожайності та особливостей їх формування за вирощування в закритому ґрунті. Методи: Досліджували врожайні та морфометричні параметри п’яти сортів винограду столового Рафінад, Армані, Кармакод, Січеслав, Іванко. Дослідження проводили на базі ТОВ «Агросільпром» Новомосковського району Дніпропетровської області. Насадження закладено у теплицях у 2021 році за схемою садіння 3,0 × 1,5 м. Кущі формували за шпалерною технологією вирощування. Повторність досліду трьохкратна. Результати. З 2021-го (розпочинаючи від посадки сортів) по 2023-й роки як періоду активного росту та розвитку, початку формування врожайних якостей лози, досліджували морфометричні особливості онтогенезу. Більш повільніше серед набору досліджуваних сортів зростав Іванко, більш інтенсивнішим були ростові процеси у сортів Армані, Кармакод, Січеслав. За параметром об’єму пагону статистично достовірно відрізнялися генотипи Кармакод та Іванко, за сформованою в ході росту та розвитку часткою вегетативної маси вони вагомо поступалися сортам Рафінад, Січеслав, Армані. Значимими при проходженні росту та розвитку для рослин винограду столового стали дві ознаки формування вегетативної маси та співвідношення дозрілої частини лози. За кількістю грон, ваги винограду з куща, середньої маси грона, показником врожайності з одиниці площі переважав сорт Армані, потім Кармакод, інші три сорти значимо поступалися. Сортова мінливість була значима, мінливість по роках ні. Тобто можна надати остаточну рекомендацію до вирощування в закритому ґрунті сорту Армані, потім Кармакод. Ознаки довжини пагонів, діаметр пагону, площі поперечного перерізу та його об’єму статистично вагомо не впливали на продуктивність. Більш достовірним був вплив середньої довжини пагону та визрілої частини грона. Більше значення мали середня маса грона, продуктивність з куща та дозріла частина грона. Вони інтегративно сформували більш високу врожайність двох сортів Армані та Кармакод. Висновки. Суттєве підвищення врожайності в закритому ґрунті показав сорт Армані, потім сорт Кармакод, що перевершували інші варіанти за ключовими ознаками довжини пагону, визрілою частиною грона, кількості грон з куща, середньою масою грона та продуктивністю з куща. Можливість впливу на формування вищої врожайності активності вегетації окремих сортів за мінливістю по роках не була достовірною.

Посилання

1. Adams D. Phenolics and Ripening in Grape Berries. American Journal of Enology and Viticulture. 2006. Vol. 57, № 3. Р. 249-256.
2. Aroosa K., Sharma M. K., Nowsheen N., Rifat B., Sundouri A. S., Saba B., Kouser J. Impact of Fertilizer and Micronutrients Levels on Growth, Yield andQuality of Grape cv. Sahebi. Current Journal of Applied Science and Technology. 2018. Vol. 27, № 5. Р. 1–9.
3. Bindon K. A., Dry P. R., Loveys B. R. Influence of plant water status on the production of C13-norisoprenoid precursors in Vitis vinifera L. cv. Cabernet Sauvignon grape berries/ Journal of Agriculture and Food Chemistry. 2007. Vol. 55. Р. 4493–4500.
4. Conde A, Pimentel D., Neves A., Dinis L. T., Bernardo S., Correia C.M., Gerós H., Moutinho-Pereira Kaolin foliar appli-cation has a stimulatory effect on phenylpropanoids and flavonoid pathways in grape berries. Journal of Frontier Plant Science. 2016. Vol. 7. P. 38–43.
5. Deloire A. Predicting harvest date using berry sugar accumulation. Practical Winery and Vineyard Journal. 2013. Vol. 4. P. 58–62.
6. Gutiérrez-Gamboa G., Garde-Cerdán T., Carrasco-Quiroz M., Martínez-Gil A. M., Moreno-Simunovic Y. Improvement of wine volatile composition through foliar nitrogen applications to 'Cabernet Sauvignon' grapevines in a warm climate. Chilean journal of agricultural research. 2018. Vol. 78, №2. P. 216–227.
7. Keller M. The Science of Grapevines: Anatomy and Physiology. The Science of Grapevines. Academic Press: San Diego, USA. 2015. Р. 4–6.
8. Williams P. J., Cynkar W., Francis L. Quantification of glycosides in grapes, juices, and wines through a determination of glycosyl glucose. Journal of agricultural and food chemistry. 1995. Vol. 43. P. 121–128.
9. Wong D. Berry Sensory Analysis. A common language for describing maturity. Vineyard and winery management. 2015. Vol. 2. P. 54–58.
Опубліковано
2024-05-20
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО