Біотехнологічний напрямок вирощування пшениці озимої залежно від сівозмінного фактору в умовах Степу України
Анотація
Сучасні умови розвитку аграрного сектору вимагають постійне збільшення обсягів виробництва якісної сільськогосподарської продукції. Особливої актуальності ці питання набувають через глобальні зміни клімату, науково-обґрунтовані підходів до структури посівних площ та систем удобрення, біологізацію землеробства. Тому подальше зростання виробництва пшениці озимої, підвищення її продуктивності та покращення якості зерна потребують постійного вдосконалення та оптимізації технології вирощування на основі новітніх наукових розробок. Метою наших досліджень було встановити залежність рівня врожайності та економічної ефективності вирощування пшениці озимої в сівозмінах короткої ротації з використанням біопрепарату в умовах Північного Степу країни. Польові дослідження проводили протягом 2021-2023 рр. в лабораторії землеробства Інституту сільського господарства Степу НААН. Пшеницю озиму сорту Оранта одеська вирощували в трьох короткоротаційних сівозмінах з насиченням соєю 20%, 40 % та 60 %. Насіння пшениці озимої обробляли біопрепаратом Мікофренд. Обробка насіння препаратом Микофренд сприяла отриманню вищих показників врожайності пшениці озимої по сівозмінах з різним насиченням сої: 60 % – 5,58 т/га, 40 % – 5,98 т/га, 20 % – 6,63 т/га, але достовірну прибавку врожаю за рахунок дії біопрепарату було отримано в сівозмінах, концентрація посівів сої в яких складала 60 % та 40 %. Більш ефективно на урожайність пшениці озимої в умовах Північного Степу України впливав сівозмінний фактор. Найвища економічна ефективність вирощування пшениці озимої була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 % з використанням біологічно активного препарату за рентабельності 132,9 %. Більший вплив на отримання додаткового умовно-чистого прибутку мав фактор сівозміни. Максимальна прибавка, 6878 грн/га, була у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю до 20 %. Фактор біопрепарат забезпечував прибавку від 2101 грн/га у зерно-паро-просапній сівозміні з насиченням соєю на 20 % до 3466 грн/га у зерно-просапній сівозміні з насиченням соєю на 60 %.
Посилання
2. Войтовик М. В. Продуктивність короткоротаційних сівозмін на чорноземі типовому. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Випуск 3 (40). 2023. С. 15–20. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.2
3. Єщенко В. О. Роль сівозмін у сучасному землеробстві. Землеробство: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Київ. ВП «Едельвейс». 2015. Вип. 1. С. 23–27.
4. Кудря С. І. Продуктивність короткоротаційної сівозміни з різними бобовими культурами на чорноземі типовому. Вісник аграрної науки. 2020. № 1. С. 13–18. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202001-02
5. Цвей Я. П., Горобець А. М. Продуктивність короткоротаційних сівозмін в Лісостепу України. Цукрові буряки. 2006. № 6. С. 10–11.
6. Центило Л. В. Продуктивність сівозміни залежно від удобрення і обробітку ґрунту. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2019. Вип. 3. С. 52–60. https://doi.org/10.31521/2313-092X/2019-3(103)
7. Цимбал Я. С., Бойко П. І., Мартинюк І. В., Пташнік М.М. Продуктивність короткоротаційних сівозмін в зоні Лісостепу за різних рівнів інтенсифікації. Вісник аграрної науки. 2022. № 2. С. 23–29. https://doi.org/10.31073/agrovisnyk202204-03
8. Шевченко М. С., Лебідь Е. М., Десятник Л. М. Продуктивність науково обґрунтованих сівозмін у зоні Степу. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства Національної академії аграрних наук». 2015. Вип. 1. С. 7–2.
9. Darguza V., Gaile Z. The Productivity of Crop Rotation Depending on the Incuded Plants and Soil Tillage. Agriculture. 2023. No 13 (9). Р. 1751. https://doi.org/10.3390/agriculture13091751.24
10. Haruna S. I., Kongolo N. V. Tillage, cover crop and crop rotation effects on selected soil chemical properties. Sustainability. 2019. No 11 (10). Р. 2770. https://doi.org/10.3390/su11102770
11. Корецький О. Є. Енергетична ефективність короткоротаційних сівозмін Лівобережного Лісостепу. Аграрний вісник Причорномор’я. 2013. Вип. 66. С. 50–55.
12. Філоненко С. В., Тищенко М. В. Урожайність пшениці озимої в короткоротаційній просапній сівозміні залежно від удобрення й основного обробітку ґрунту. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2020. № 3. С. 61–69. https://doi.org/10.31210/visnyk2020.03.07
13. Щерба М. М., Качмар О. Й., Дубицька А. О. та ін. Вплив систем удобрення і попередників на врожай та якість зерна пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2021. Вип. 69 (2). С. 137–153. https://doi.org/10.32636/01308521.2021-(69)-2-9
14. Sokolovska I. M., Mashchenko Yu. V, Yield and productivity of winter wheat depend on the fertilizer system and biopreparation. Таврійський науковий вісник. 2023. № 132. С. 108–118. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.132.14
15. Mashchenko Yu. V., Sokolovska I. M. Yield, productivity, and economic efficiency of winter wheat cultivation depend on crop rotation link and fertilizer systems. Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка. Випуск 3 (40). 2023. С. 21–27. https://doi.org/10.37406/2706-9052-2023-3.3
16. Sokolovska I. M., Mashchenko Yu. V. Productivity of short-rotation crop rotations with different soybean saturation depending on the fertilization system. Таврійський науковий вісник. 2023. Вип. 134. 123–134. https://doi.org/10.32782/2226-0099.2023.134.18
17. Мащенко Ю. В., Кулик Г. А., Трикіна Н. М., Малаховська В. О. Урожайність пшениці озимої у сівозмінах степу залежно від систем удобрення та біопрепарату. Аграрні інновації. 2023. № 18. С. 77–83. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.18.11
18. Гамаюнова В. В., Панфілова А. В. Окупність сумісного використання добрив та біопрепаратів на пшениці озимої в Південному Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2019. № 1. С. 41–48. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.01.05
19. Markovska O. Modelling productivity of crops in short crop rotation at irrigation taking into account agroecological and technological factors. In book: Current state, challenges and prospects for research in natural sciences. 2019. Р. 172–19. https://doi.org/10.36059/978-966-397-156-8/172-191
20. Bruno Basso, Rafael A. Martinez-Feria, Benjamin Dumont. Modeling crop rotations: capturing short- and long-term feedbacks for sustainability and soil health. In book: Advances in crop modelling for a sustainable agriculture. 2019. Р. 217–238. https://doi.org/10.19103/AS.2019.0061.11
