Біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різних строків сівби в умовах Північного Степу

Ключові слова: кукурудза, гібрид, група ФАО, висота рослини, висота кріплення продуктивного качана, урожайність, кореляційний зв'язок

Анотація

Мета статті – встановити вплив строків сівби на біометричні показники інноваційних гібридів кукурудзи різних груп ФАО в умовах Північного Степу України. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2021–2023 рр. на території ФГ «Світлана», Єланецького району Миколаївської області. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до зменшення біометричних показників та втрати врожаю. Визначали прояв біометричних ознак гібридів кукурудзи різних груп ФАО та з’ясовували їх зв’язок з урожайністю зерна при вирощуванні в умовах Північного Степу України. Було встановлено вплив строків сівби на біометричні показники рослин гібридів кукурудзи. Так, найбільша висота рослин гібридів спостерігалась за сівби 25 квітня та 5 травня. За сівби 15 травня висота рослин суттєво зменшувалась у гібридів усіх груп стиглості, що вказує на прискорений ріст і розвиток рослин за високих температур повітря та дефіциту вологи в верхньому шарі ґрунту. Гібриди меншої групи ФАО (190, 280) були більш стійкими до посухи та пізніх строків сівби. Характерні для генотипу гібридів відмінності за висотою рослин спостерігались тільки за ранніх строків сівби (15-25 квітня) та у роки зі сприятливими погодними умовами. Аналізуючи вплив строків сівби на висоту закладання качанів у гібридів, необхідно відмітити зниження розташування качанів за несприятливих умов року. Так, в середньому за строками сівби та гібридами, висота кріплення качана у несприятливий 2022 рік становила 96 см, а у сприятливі роки – 111–113 см. Строки сівби впливали на висоту розташування качана залежно від генотипу гібриду. Дольова частка впливу факторів згідно зі статистичним аналізом показала, що вклад генетичних особливостей гібриду в показники висоти рослин становить 42%, строків сівби – 17%, погодних умов року – 21%, взаємодія між факторами АВ – 14%, інші фактори впливу становили частку 6%. Висновки. Встановлені гібриди, що мають високий рівень гомеостатичності прояву біометричних показників рослин за різних строків сівби та погодних умов року. Встановлено високий рівень кореляцій біометричних показників з урожайністю зерна у гібридів Степовий та Олешківський, що може бути маркером попереднього прогнозу урожайності зерна. Гібриди групи ФАО 380-420 в умовах вегетації посушливих років степової зони є більш чутливими до дефіциту вологи та пізніх строків сівби. За умов низьких запасів ґрунтової вологи у весняний період використання гібридів такої групи стиглості в степових умовах призводить до зменшення біометричних показників та втрати врожайності.

Посилання

1. Носов С. С. Біометричні показники та зернова продуктивність гібридів кукурудзи залежно від строків сівби і густоти стояння рослин у північній підзоні Степу України. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2014. №2. С. 86–90.
2. Гангур В. В., Тоцький В. М., Лень О. І. Врожайність гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2014. № 6. С.138–142.
3. Пащенко Ю. М., Остапенко М. А., Єремко Л. С. Продуктивність кукурудзи за різних строків сівби та густоти стояння рослин в умовах південного Степу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2008. № 1. С. 65–68.
4. Barabolia O., Kosenko I. The impact of sowing time on corn yield capacity.Scientific Progress & Innovations, 2024. 27(1), 41–46. doi:10.31210/spi2024.27.01.07
5. Фурманець O. A., Фурман В. М., Мороз О. С., Солодка Т. М., Зінкевич А. Р. Features of the productivity formation of new maize hybrids of different maturity groups on sod-podzolic soils. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering. 2023. №1(101). С. 206–222. https://doi.org/10.31713/vs1202314
6. Грабовський М. Б., Грабовська Т. О., Ображій С. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості під впливом строків сівби. Агробіологія. 2014. № 2 (113). С. 81–86.
7. Панькін В. С., Павлюк О. О. Формування агроекологічних умов для гібридів кукурудзи різних груп стиглості в залежності від строків сівби в умовах центрального Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2004. № 4. С. 16–19.
8. Муляр М. М. Вплив строків сівби на урожайність вихідних форм кукурудзи в умовах Південного Степу України. Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету. 2011. № 19. С. 62–65.
9. Багатченко В. В., Таганцова М. М., Симоненко Н. В.Формування структури врожаю гібридів кукурудзи за різних строків сівби. Plant varieties studying and protection. 2019. № 15(2). С.182–187.
10. Паламарчук В. Д., Коваленко О. А. Формування висоти закладання качанів у гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Таврійський науковий вісник. 2018. Вип. 100. ч. 2. С. 26–32.
11. Мокрієнко В. А., Центило Л. В. Особливості росту й розвитку кукурудзи залежно від строків сівби густоти стояння рослин. Наукові доповіді НУБіП. 2011. №3. С.25.
12. Паламарчук В. Д. Вплив строків сівби на лінійні розміри рослин гібридів зернової кукурудзи. Наукові горизонти. 2018. №2. С. 35–41.
13. Гангур В. В., Руденко В. В. Біометричні параметри рослин та продуктивність кукурудзи (Zea mays L.) залежно від строків сівби. Scientific Progress & Innovations. 2023. №26(3). C. 36–41.
14. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Плоткін С. Я., Найдьонов В. Г. Адаптивна характеристика нових гібридів кукурудзи. Таврійський науковий вісник. 2007. Вип. 52. С. 76–82.
15. Полупан М. І., Соловей В.Б., Величко В. А. Природноекономічні, соціальні та екологічні умови аграрного виробництва в Степу. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Степу України. Київ: Аграрна наука, 2010. C. 14–53.
16. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
17. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
Опубліковано
2024-05-20
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО