ПОЖИВНИЙ РЕЖИМ ПРОВАПНОВАНОГО ДЕРНОВО-ПІДЗОЛИСТОГО ҐРУНТУ ЗА РІЗНИХ ДОЗ МІНЕРАЛЬНОГО УДОБРЕННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Ключові слова: азот, фосфор, калій, урожайність, статистична залежність.

Анотація

Мета досліджень. Аналіз вмісту елементів живлення в провапнованому дерново-підзолистому ґрунті при вирощуванні пшениці озимої за різних доз мінерального живлення для поглиблення розуміння зв’язку поживного режиму ґрунту, що при цьому формуються, та врожайності зерна. Методика досліджень. Польовий дослід для вивчення впливу досліджуваних факторів; агрохімічний аналіз для кількісного визначення вмісту елементів живлення у ґрунті; статистичні методи для обґрунтування істотності отриманих результатів і визначення кореляційної залежності між елементами живлення і урожайністю зерна. Результати. У середньому за 2021–2023 рр. залежно від дози мінеральних добрив встановлено поліпшення поживного режиму ґрунту. Найбільше підвищення вмісту легкогідролізних сполук азоту в межах 19,8– 14,5 мг/кг ґрунту протягом кущення– повна стиглість порівняно з контролем отримано у варіанті фон + N150Р50К125 (нормат. зерно і солома) + МД. У досліді вміст рухомих сполук фосфору вирізнявся високим і дуже високим вмістом. Вміст рухомих сполук фосфору у варіанті СаMg(СО3)2 (1,5 Нг) + N120Р60К90 (реком.) + МД. На 16,6–16,8 мг/кг ґрунту переважав дані отримані у варіанті аналогічного мінерального живлення культури N120Р60К90 (реком.) + МД на фоні 1,0 Нг дози СаMg(СО3)2. За рахунок надходження нетоварної частини попередника у ґрунт у варіанті фон + N130 (нормат. зерно) + МД підвищення вмісту його рухомих сполук порівняно з контролем було в межах 8,2–7,4 мг/кг ґрунту. При внесенні N150Р50К125 (нормат. зерно і солома) вміст калію у ґрунті перевищував показник контролю на 22 мг/кг ґрунту. У цьому ж варіанті отримано найвищі зміни вмісту калію в орному шарі у міжфазні періоди вегетації культури. Висновки. Рекомендована доза мінеральних добрив N120Р60К90 не мала істотного впливу на накопичення елементів у ґрунті порівняно з розрахунковими дозами N150Р50К125 (нормат. зерно і солома) і N130Р25К35 за інших однакових умов у варіантах. Статистичний аналіз залежності урожайності зерна пшениці озимої (y; т/га) за 2021–2023 рр. у варіантах від вмісту елементів живлення (х; мг/кг) у 0–20 см шарі дерново-підзолистого ґрунту показав пряму лінійну залежність між вмістом лужногідролізних сполук азоту (R2 = 0,96) і рухомих сполук калію (R2 = 0,90) у фазу кущення весняного періоду вегетації, що підтверджує необхідність забезпечення достатнього рівня живлення культури, особливо доступними сполуками азоту і калію.

Посилання

1. Господаренко Г. М., Рябовол Я. С., Черно О. Д., Любич В. В., Крижанівський В. Г. Ріст і розвиток пшениці озимої у весняно-літній період вегетації залежно від умов мінерального живлення в Правобережному Лісостепу України. Вісник Уманського НУС. 2020. № 2. С. 3–8. DOI: 10.31395/2310-0478-2020-2-3-8
2. Господаренко Г. М., Любич В. В., Бурляй О. Л., Притуляк Р. М. Агрохімічні властивості чорнозему опідзоленого за різних доз азотних добрив і їх поєднання з іншими видами мінеральних добрив. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 18-22. DOI: 10.32848/agrar.innov.2022.14.3.
3. Зубець М.В. та ін. Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західному регіоні України. Київ: Аграрна наука, 2010. 944с.
4. Li C., Hao Y., Xue Y. et al. Effects of long-term fertilization on soil microbial biomass carbon, nitrogen, and phosphorus in the farmland of the Loess Plateau,
China. Journal of Agro Environment Science. 2020. Vol. 39, Iss. 8. Ð. 1783–1791. DOI: 10.11654/jaes.2020-02406.
5. Мазуркевич Л. І. Вплив тривалого застосування добрив на вміст поживних елементів у грунті, врожайність пшениці ярої та якість зерна. Науковий
вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Агрономія.2014. Вип. 195(1). С. 78-84. http://nbuv.gov.ua/UJRN/
nvnau_agr_2014_195%281%29__14
6. Rekaby, S. A., Eissa, M. A., Hegab, S. A., & Ragheb, H. M. Wheat Response to Nitrogen and Irrigation under Semi-Arid Conditions. World Journal of Agriculture and Soil Science. 2019. № 1. Р. 1–6.
7. Atique-ur-Rehman, Qamar R., Altaf M. M. et al. Phosphorus and potassium application improves fodder yield and quality of sorghum in Aridisol under diverse climatic conditions. Agriculture. 2022. Vol. 12, Iss. 5 Article 593. DOI: 10.3390/agriculture12050593.
8. Brar, B. S., J. Singh, G. Singh, and G. Kaur. Effects of long-term application of inorganic and organic fertilizers on soil organic carbon and physical properties in maizewheat rotation. Agronomy. 2015. 5 (2). Р. 220–238. DOI: 10. 3390/agronomy5020220
9. Havlin J.L., Beaton J.D., Tisdale S.L. and Nelson W.L. Soil Fertility and Fertilizers: An Introduction to Nutrient Management. 7th Edition, Pearson Educational, Inc., Upper Saddle River, New Jersey. 2005. 515 р.
10. Sharma S. and Singh J. Evaluation of split application of potassium for improving yield and potassium uptake in wheat. International Journal of Chemical Studies. 2020. 8 (3). 459–464. DOI: 10.22271/ chemi.2020.v8.i3e.9254
11. Yi W., Zhongkui Zh., Yuanyuan L., Yulong H., Yanlai H., Jinfang T. High Potassium Application Rate Increased Grain Yield of Shading-Stressed Winter Wheat
by Improving Photosynthesis and Photosynthate Translocation. Front. Plant Sci. 2020. 28 February. DОІ:https://doi.org/10.3389/fpls.2020.00134.
12. Sharma LK, Bali SK. A Review of Methods to Improve Nitrogen Use Efficiency in Agriculture. Sustainability. 2018. 10(1). 51. DOI: https://doi.org/10.3390/
su10010051.
13. Малиновська І. М. Мікробіологічні процеси у сірому лісовому грунті за мінерального удобрення, вапнування та заорювання побічної продукції рослинництва. Матеріали. Міжнародної наукової конференції, присвяченої 120-річчю від Дня Народження Григорія Андрущенка «Ґрунти, сталий розвиток та українське ґрунтознавство». 24-26 квітня 2023. С. 138–141
14. Zhang F, Cui Z, Fan M, Zhang W, Chen X, Jiang R. Integrated soil-crop system management: reducing environmental risk while increasing crop productivity and improving nutrient use efficiency in China. J Environ Qual. 2011 Jul-Aug;40(4):1051-7. DOI: 10.2134/jeq2010.0292. PMID: 21712573
15. Лопушняк В., Засєкін Н. Оцінка мікробіологічної активності дерново-підзолистого ґрунту за використання ферментованих добрив. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2013. № 17 (1). С. 170-174.
16. Lі, C. X., Yun, S. H. A. O., Zhang, L. L. (2018). Effects of long-term organic fertilization on soil microbiologic characteristics, yield and sustainable production of winter wheat. Journal of Integrative Agriculture. 2018. (01). 210-219. DOI:10.1016/S2095-3119(17)61740-4
17. Lyko D. V., Lyko S. M., Portukhay O. I., Savchuk R. I., & Krupko H. D. The agrochemical state
of sod-podzolic soils of Western Polissya in the conditions of anthropogenesis. Agrology. 2018. № 1(3). Р. 247‒253. DOI:10.32819/2617-6106.2018.13003
18. Qaswar M., Dongchu L. et al. Interaction of liming and long-term fertilization increased crop yield and phosphorus use efficiency (PUE) through mediating
exchangeable cations in acidic soil under wheat–maize cropping system. Scientific Reports. 2020. 10 (19828). DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-020-76892-8
19. Balemi T., Negisho K. Management of soil phosphorus and plant adaptation mechanisms to phosphorus stress for sustainable crop production: a review.
Journal of Soil Science and Plant Nutrition, 2012. 12 (3). Р. 547-562 DOI: http://dx.doi.org/10.4067/S0718-95162012005000015
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО