Урожайність, якість і збереженість гібридів цибулі ріпчастої
Анотація
У дослідженні висвітлено матеріали досліджень щодо вивчення гібридів цибулі ріпчастої (Allium cepa L.) різного географічного походження за основними господарсько-цінними ознаками: урожайністю і вмістом компонентів хімічного складу цибулин гібридів цибулі ріпчастої, збереженістю цибулі-ріпки. Мета досліджень – оцінка врожайності, якості та лежкоздатності гібридів цибулі ріпчастої зарубіжної селекції, вирощених в умовах. північного Степу України. Методи. Дослідження виконано упродовж 2021–2022 рр. у овочевій сівозміні фермерського господарства «МРІЯ-АГРО» Дніпровського району, Дніпропетровської області, що розташоване в зоні північного Степу України. Об’єктами досліджень були 11 гібридів напівгострої цибулі ріпчастої: Орленда F1, Седона F1, Меллорі F1, Манас F1, Сонома F1, Сабросо F1; Дерек F1 (Голландія); Хайсингер F1 і Хайтек F1, Хайтюн F1 (Нідерланди); Медуза F1 (Японія). У дослідженні використано методи: спеціальні – польові короткострокові досліди, загальноприйняті лабораторні та аналітичні методи дослідження; статистичні – для визначення достовірності результатів інше. Результати. Урожайність середньоранніх гібридів коливалась в межах 67,8-76,0 т/га; середньостиглих – 77,0-92,5 т/га; у середньопізніх – 71-81 т/га; у пізньостиглого гібриду Хайзингер F1 – 68,0 т/га. У групі середньоранніх гібридів найменша урожайність була у гібриду Хайтьюн F1 (67,8 т/га). Найбільшою урожайністю виділявся гібрид середньостиглої групи Седона F1 – 92,5 т/га. Найбільший вміст сухої речовини, загального цукру і вітаміну С був у середньораннього гібрид Мелорі F1. Нітратів у цибулинах гібридів цибулі ріпчастої містилось 61,6-72,2 мг/кг, що не перевищувало максимально допустимого рівня (МР= 80 мг/кг). Вихід товарної цибулі через 5 місяців зберігання становив 84,5-88,5 %. Висновки. Вирощування гібридів середньостиглої цибулі ріпчастої дозволяє одержати більш високий урожай, порівняно з гібридами інших груп стиглості. Найбільшу врожайність забезпечив середньостиглий гібрид Седона F1 – 92,5 т/га. Вміст компонентів хімічного складу цибулин цього гібриду також був вищий. Гібриди, що вивчалися, придатні для тривалого зберігання. Природні втрати маси під час зберігання не перевищували 10 %, основні втрати в процесі зберігання були відмічені від хвороб (переважно шийкова гнилизна), а також із-за проростання. Краще зберігався середньостиглий гібрид Орленда F1 (88,5 %).
Посилання
2. Біленька О. М., Роземборський М. М. Адаптивна здатність і стабільність продуктивності у сортів цибулі ріпчастої. Овочівництво і баштанництво : міжвідомчий тем. наук. зб. Х., 2002 Вип. 47. С. 171-174.
3. Вирощування цибулі ріпчастої скоростиглих сортів : метод. реком. / за ред. О. Д. Вітанова. Х., 2005. 12 с.
4. Горган Н.О. Peronospora destructor Casp. і Botrytis allii Munn. у північних районах України. Науковий вісник НАУ. К., 2007. Вип. 109. С. 99-105.
5. Городній М.М., Бикіна Н.М. Вплив умов живлення цибулі ріпчастої на якісні показники продукції та зберігання. Науковий вісник НАУ. 2000. № 31. С. 105-109.
6. Державний реєстр сортів рослин придатних для поширення в Україні. Офіційний сайт Міністерства аграрної політики та продовольства України. Київ. 2023. URL: http://minagro.gov.ua (дата звернення 18.09.2023).
7. ДСТУ 3234-95. Цибуля ріпчаста свіжа. Технічні умови. Київ : Держстандарт України, 1995. 17 с.
8. Колтунов В., Гордієнко І. Який сорт цибулі кращий? Ж. Плантатор. 2014. № 1 (13). С. 78-82.
9. Колтунов В. А. Якість плодоовочевої продукції та технологія її зберігання. У 2 ч.: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. 249 с.
10. Колтунов В. А., Гордієнко І. М. Якість і конкурентоспроможність сортів і гібридів цибулі ріпчастої. Овочівництво і баштанництво : міжвідомчий тем. наук. зб. Х., 2013. Вип. 59. С. 140-151.
11. Кравченко В. А. Генетика і селекція овочевих і баштанних культур в Україні. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В. В. Моргун (голов, ред.) та ін. К.: Логос, 2001. Т. 3. 303-328.
12. Лимар А. О., Лимар В. А., Наумов А. О. Вплив режимів зрошення, способів поливу, доз добрив на врожай цибулі ріпчастої в зоні Нижньодніпровських піщаних ґрунтів. Таврійський науковий вісник. Херсон: Айлант, 2012. Вип. 81. C. 92-98.
13. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / за ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка. 3-є вид. Х.: Основа, 2001. 369 с.
14. Музика Л.П. Обгрунтування елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння та сіянки в Лісостепу України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : 06.01.06. УААН. ІОБ. Харків, 2005. 20 с.
15. Парамонова Т.В., Ходєєва Л.П. Ефективність систем удобрення цибулі ріпчастої в овоче-кормовій зрошуваній сівозміні Лівобережного Лісостепу України. Овочівництво і баштанництво: міжвідомчий тематичний науковий збірник. 2016. Вип. 62. С. 228-237.
16. Федорчук М. І., Свиридовський В. М. Наукове обґрунтування технологій вирощування цибулі ріпчастої за краплинного зрошення на півдня України: монографія. Херсон: Айлант, 2018. 184 с.
17. Фесенко Л. П., Фесенко І. В Новий сорт цибулі ріпчастої Маяк. Овочівництво і баштанництво: міжвідомчий тем. наук. зб. Х.: 1999. Вип. 43. С. 94-95.
18. Яровий Г. І., Сєвідов В. П. Вплив строку висадки розсади на урожайність огірка в плівкових теплицях без обігріву. Вісник ХНАУ. Серія: Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2016. №. 2. С. 43-49.