ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІКРОБНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЕСТРУКТОРІВ НА РОСЛИННИХ РЕШТКАХ У ПРОЦЕСІ ЇХ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ ПІСЛЯ ЗБИРАННЯ

Анотація

Мета – оцінка ефективності застосування біодеструкторів у взаємодії з різними способами основного обробітку ґрунту з їх адаптуванням до посушливих природно-кліматичних умов Півдня України з метою широкого впровадження розробки у виробництво. Матеріали і методи. Дослідження проводили протягом 2016–2020 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН та у ДП ДГ «Піонер» ІЗЗ НААН. Двохфакторний дослід (фактор А – культура ланки сівозміни, В – препарат) закладали методом рендомізованих розщеплених блоків. Повторність чотириразова. Результати. У сприятливі за погодними умовами 2016 та 2019 рр. за сумарної кількості опадів за період «квітень – вересень» на рівні 277,7 та 304,3 мм на фоні помірного температурного режиму відбулося зафіксовано стале зростання інтенсивності продукційного процесу у досліджуваних культур сівозміни та покращення розкладання органічної речовини при застосуванні препаратів-деструкторів. На території досліджуваної сівозміни після збирання товарної частини врожаю на полі залишається подрібнена біомаса стебел та стерні. Дослідження з заробки та розкладання рослинних залишків культур проводились у сівозмінній ланці: пшениця озима – сорго – ячмінь ярий – соняшник – чорний пар. Найбільшу біомасу після збирання залишає на полі пшениця озима – 4,66–5,24 т/га. Найменша кількість її залишається після ячменю ярого – 2,35–2,50 т/га. У продовж всієї ротації сівозмінної ланки найбільше після збирання врожаю на полі залишилось не товарної рослинної біомаси за умов проведення оранки – 15,88 т/га. На варіантах безполицевих обробітків ґрунту їх було менше – на 7,6% за глибокого і на 13,4% за мілкого. Зароблена у ґрунт біомаса має різний хімічний склад і з нею заробляється різна кількість поживних речовин, що має безпосередній вплив на родючість ґрунту, зокрема на вміст гумусу. Найбільша кількість азоту (23,3–27,9 кг/га) і фосфору (12,3–147,8 кг/га) потрапляє у ґрунт після збирання товарної частини врожаю з біомасою сорго, а найменша – з біомасою ячменю ярого (12,2–13,0 кг/га) та (6,8–7,2 кг/га). В цілому впродовж ротації сівозмінної ланки з рослинними залишками побічної продукції у ґрунт надійшло 80,9–94,5 кг/га азоту, 39,0–45,5 фосфору й 226,1–269,1 кг/га калію. Кількість цих елементів був найбільшим за умов оранки, а найменшим – за проведення безполицевого мілкого обробітку. Висновки. Найбільш висока швидкість розкладення соломи була за умов проведення оранки при глибокій її зароблення й інтенсивним перемішуванням з ґрунтом – 50,0%, у середньому за фактором. Значно повільнішими темпами відбувалась деструкція соломи за умов проведення безполицевого мілкого обробітку ґрунту – 42,7% за 90 днів. Найбільше підвищилась швидкість деструкції соломи ячменю при застосуванні Органік-баланс – на 80,1% порівняно з контролем у середньому по фактору. Застосування деструкторів істотно прискорило мінералізацію соломи – на 65,1–92,7%. Застосування оранки сумісно з біодеструктором забезпечило отримання максимального вмісту гумусу – 2,40%, що пов’язано з покращенням діяльності мікроорганізмів за рахунок кращого розподілу по орному шару, поліпшення водного й поживного режиму ґрунту та наявності більш великої кількості органічної речовини.