ОБҐРУНТУВАННЯ РИЗИКІВ У СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЗАСОБІВ ЇХ НІВЕЛЮВАННЯ

Ключові слова: економічна безпека, ризик, життєвий цикл ризику, шкала рівня ризику, алгоритм процесу управління ризиковими ситуаціями.

Анотація

Метою статті є обґрунтування ризиків в системи економічної безпеки підприємств в умовах інтеграційних процесів. Матеріали та методи. Наслідками дії ризиків є виникнення або посилення негативних тенденцій у кластеризації підприємств як на рівні регіонів так і на рівні окремих кластерів. Обґрунтування ризиків та розуміння наслідків їх впливу, дозволять запропонувати механізм їх нейтралізації та попередження. Ризик визначається як поєднання ймовірності та можливої величини збитку, втрати ресурсів, завданого небезпекою. Врахування можливих негативних явищ і процесів створюють підґрунтя для ефективного функціонування кластерів. Завданням обґрунтування ризиків кластеризації підприємств є встановлення сили їх дії та напряму впливу, а також виявлення існуючих та можливих чинників небезпеки, визначення методів їх нейтралізації. Результати. Наслідками дії ризиків є поява або посилення негативних тенденцій у процесах створення та функціонування кластерів. Для оцінки ризику використовується математичний інструментарій теорії ймовірностей, а саме стандартне відхилення, дисперсія, математичне очікування, коефіцієнт варіації. Напрям та сила дії внутрішніх ризиків мають тісний зв’язок з умовами взаємодії підприємств в процесі фінансово-господарської діяльності. Розумінню сутності ризику кластеризації підприємств в умовах інтеграційних процесів сприяє детальне опрацювання його життєвого циклу, що дозволяє визначити стадії його формування, вектор розвитку, оцінити ступінь зміни та можливі наслідки впливу. Відповідність стадій розвитку ризику до наслідків його впливу на кластеризацію підприємств в умовах інтеграційних процесів формує життєвий цикл ризику. У життєвому циклі доцільно виділити такі взаємопов’язані стадії: виникнення, активізація, концентрація, згасання, нейтралізація. Ризик, під час проходження визначених стадій, змінює свою силу, яка виражається у зміні тиску на об’єкт впливу, за допомогою якої можна судити про можливі наслідки на формування та функціонування кластеру. Висновок. Обґрунтовано, що ризикові ситуації мають життєвий цикл, залежно від стадій якого виникають відповідні види наслідків (незначні, допустимі, значні, екстремальні). Відповідність стадій розвитку ризику до наслідків його впливу формують життєвий цикл ризику. Запропонований життєвий цикл ризикової ситуації дав змогу побудувати матриці відповідності ступеню впливу ризику до значущості наслідків і впливу ризиків, а також розробити методику розрахунку ефекту синергії від взаємодії існуючих ризиків.

Посилання

1. Будько І. Р. Кластеризація як механізм інноваційного розвитку вищого навчального закладу. Державне управління: удосконалення та розвиток. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1026 (дата звернення: 22.12.2019).
2. Васільєва Л. М. Кластеризація як інструмент модернізації регіональної економіки. Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. 2015. № 1 (35). С. 172–175.
3. Дегтярьова І. О. Наукові та практичні аспекти застосування кластерного підходу в управлінні конкурентоспроможністю регіонів України. Державне управління: теорія та практика. 2011. №1. URL: http://academy.gov.ua/ej/ej13/txts/Degtyaryova.pdf (дата звернення: 01.12.2019).
4. Портер М. Стратегія конкуренції: методика аналізу галузей і діяльності конкурентів. Київ, 1998. 390 с.
5. Федоренко В. Г., Тугай А. М., Гойко А. Ф., Джабейло В. Б. Концепція кластерної політики в Україні. Економіка та держава. 2008. № 11. С. 5–15.
6. Христиановский В. В., Щербина В. П. Економічний ризик та методи його вимірювання. Донецьк, 2000. 197 с.
7. Бойченко Е. Б. Відтворення продуктивних сил в контексті розвитку регіонального соціуму: питання теорії, практики, діагностики. Київ, 2015. 372 с.
Опубліковано
2023-07-05
Розділ
ЕКОНОМІКА