РЕАКЦІЯ ГЕНОТИПІВ ЛІНІЙ – БАТЬКІВСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ НА РІЗНУ ЩІЛЬНІСТЬ ЦЕНОЗУ
Анотація
Мета. Дослідження реакції генотипів ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи на різну густоту рослин та кореляційно-регресійні залежності між морфологічними ознаками й урожайністю насіння. Методи. Двофакторний польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Встановлено, що найбільший істотний вплив на масу 1000 насінин мав генотип батьківської лінії кукурудзи. Усі лінії – батьківські компоненти максимальну масу 1000 зерен показали за густоти 70 тис. рослин / га (у середньому 168,9 г), яку можна вважати оптимальною. Збільшення густоти посіву до 80, 90 і 100 тис. рослин / га викликало зменшення показників досліджуваної ознаки. Середньоранні лінії показали негативний зв’язок між урожайністю та масою 1000 насінин, середньостиглі – тісний позитивний кореляційний зв’язок. Група стиглості батьківських форм кукурудзи впливала на висоту рослин на різних етапах їх росту та розвитку. Середньорання лінія ОР-26А (ФАО 240) мала мінімальну висоту – в середньому за дослідом 173,5 см, а середньостиглі лінії ОР–32А, АВ–30Б (ФАО 320) мали максимальну висоту рослин – в середньому 189,6 і 190,2 см відповідно. Висота рослин збільшувалася за збільшення густоти рослин, хоча залежності висоти рослин ліній кукурудзи та урожайності насіння носили переважно криволінійний характер. Для кожної лінії існував індивідуальний оптимум висоти рослин, що забезпечував найвищий рівень урожайності насіння. і є результатом генотип-середовищної реакції на агротехнічні заходи. Висота прикріплення верхнього (продуктивного) качана змінювалась у досить широких межах – від 66,8 до 97,5 см. Найвище він розташовувався у середньостиглої лінії АВ–30Б (ФАО 320) (в середньому на рівні 95,3 см), а найнижче – у середньоранньої лінії ОР–26А (в середньому 66,8 см). Батьківські компоненти по-різному реагували на густоту рослин, оптимальну площу живлення треба встановлювати індивідуально для кожного генотипу. Найвища врожайність насіння4,46 т/га сформувалась у лінії АВ–30Б (ФАО 320), що пов’язано зі збільшеною тривалістю періоду вегетації і оптимізованою технологією. Висновки. Існує специфічна реакція ліній на щільність ценозу. Для кожної батьківської форми існує оптимум густоти рослин, що потрібно враховувати на ділянках гібридизації для отримання максимальної врожайності насіння.
Посилання
2. Gag J. L., White M. R., Edwards J. W., Kaeppler S., de Leon N. Selection signatures underlying dramatic male inflorescence transformation during modern hybrid maize breeding. Genetics. 2018. Vol. 210(3). Р. 1125–1138. https://doi.org/10.1534/genetics.118.301487
3. Куцак Б., Кожемякіна Н. Оцінка нового інбредного матеріалу кукурудзи за господарсько цінними показниками та комбінаційною здатністю. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. № 22(1). С. 87–95.
4. Багатченко В. В., Жемойда В. Л., Спряжка Р. О. Формування фракційного складу та посівних якостей насіння батьківських компонентів кукурудзи залежно від густоти стояння. Рослинництво та ґрунтознавство 2020. Вип. 11, № 1. С. 79–87. http://dx.doi. org/10.31548/agr2020.01.079
5. Zhemoyda V. L., Krasnovsky S. А., Karpuk L. М., Makarchuk O. S. The algorithm selection of initial material corn by breeding for cold resistance and model of inbred line. Eurasia J Biosci. 2019. Vol. 13. Р. 431–436.
6. Дзюбецький Б. В., Абельмасов О. В. Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України. Зернові культури. 2018. Вип. 2, № 1. С. 5–13. https://doi.org/10.31867/2523-4544/00015
7. Абельмасов О. В., Бебех А. В. Особливості прояву основних елементів структури врожайності самозапилених ліній кукурудзи в різних умовах вирощування. Plant varieties studying and protection. 2018. №14(2). С. 209–214. https://doi. org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134771
8. Багатченко В. В. Вихід високоякісного насіння кукурудзи в залежності від густоти стояння рослин. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2018. № 29. С.103–109. http://dx.doi. org/10.31548/agr2018.294.103
9. Колісник О. М. Оцінка генотипів кукурудзи за стійкістю до шкодочинних об’єктів в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво: зб. наук. пр. ВНАУ. 2019. № 13. С. 143–153. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-2-19
10. Буряк С. Особливості впливу регуляторів росту рослин на насіннєву продуктивність ліній батьківських компонентів гібридів кукурудзи. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. № (23). С. 152–158. https://doi.org/10.31734/ agronomy2019.01.152
11. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Марченко Т., Забара П. (2020). Продуктивність ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи залежно від способів поливу та густоти рослин у Південному Степу. Вісник аграрної науки. 2020. № 98(2). С. 58–63. https://doi. org/10.31073/agrovisnyk202005
12. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Марченко Т., Пілярська О., Забара П. Вплив елементів технологій вирощування на площу асиміляційної поверхні посівів ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Вісник аграрної науки. 2021. № 99(12). С. 51–58. https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk202112-07
13. Жемойда В. Л., Скорик В. В., Башкірова Н. В., Дупляк О. Т., Макарчук О. С. Методичні рекомендації для фахівців, селекціонерів, агрономів, аспірантів. Нові сортозразки жита озимого, кукурудзи, люцерни, квасолі звичайної та особливості їх насінництва. Київ: НУБіП України, 2014. 44 с.
14. Репілевський Д. Е., Іванів М. О. Структура врожаю гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. № 119. С. 99–111. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.14
15. Каленська С. М., Присяжнюк О. І., Половинчук О. Ю., Новицька Н. В. Порівняльна характеристика шкал росту й розвитку зернових культур. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. № 14(4). С. 406–414. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151906
16. Wakholi C., Kandpal L. M., Lee H., Bae H., Park E., Kim M. S., Cho B. K. Rapid assessment of corn seed viability using short wave infrared line-scan hyperspectral imaging and chemometrics. Sensors and Actuators B: Chemical. 2018. Vol. 255. Р.498–507. https://doi. org/10.1016/j.snb.2017.08.036
17. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Сучкова В., Марченко Т., Пілярська О. Вплив елементів технології на врожайність насіння ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах краплинного зрошення. Вісник аграрної науки. 2022. № 100(8). С. 67–74. https://doi. org/10.31073/agrovisnyk202208-08
18. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
19. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
