REACTION OF GENOTYPES OF LINES – PARENTAL COMPONENTS OF CORN HYBRIDS TO DIFFERENT DENSITIES OF CENOSI
Abstract
The purpose study of the response of genotypes of lines – parental components of corn hybrids to different plant density and correlation-regression dependence between morphological traits and seed yield. Methods. Two-factor field experiment, methods of mathematical statistics. Results. It was established that the genotype of the parent line of corn had the greatest significant effect on the mass of 1000 seeds. All lines – parental components showed the maximum weight of 1000 grains at a density of 70 thousand plants / ha (on average 168.9 g), which can be considered optimal. An increase in the density of sowing to 80, 90, and 100,000 plants/ha caused a decrease in the indicators of the investigated trait. Mid-early lines showed a negative relationship between productivity and weight of 1000 seeds, mid-mature lines showed a close positive correlation. The maturity group of the parent forms of corn influenced the height of the plants at different stages of their growth and development. The medium-ripening line OР-26A (FAO 240) had the minimum height – on average, according to the experiment, 173.5 cm, and the medium-ripening lines OР-32A, AB-30B (FAO 320) had the maximum plant height – on average, 189.6 and 190.2 cm respectively. Plant height increased with increasing plant density, although the dependences of plant height of corn lines and seed yield were mostly curvilinear in nature. For each line, there was an individual optimum plant height that ensured the highest level of seed yield. and is the result of the genotype-environment response to agrotechnical measures. The height of the attachment of the upper (productive) cob varied within quite wide limits – from 66.8 to 97.5 cm. It was the highest in the medium-ripe line AB-30B (FAO 320) (on average at the level of 95.3 cm), and the lowest – in the mid-early line ОР–26А (66.8 cm on average). Parental components reacted differently to the density of plants, the optimal feeding area should be set individually for each genotype. The highest seed yield of 4.46 t/ha was formed in the AB-30B line (FAO 320), which is due to the increased duration of the vegetation period and optimized technology. Conclusions. There is a specific response of the lines to the density of the cenosis. For each parental form, there is an optimum plant density, which must be taken into account in the hybridization areas to obtain the maximum seed yield.
References
2. Gag J. L., White M. R., Edwards J. W., Kaeppler S., de Leon N. Selection signatures underlying dramatic male inflorescence transformation during modern hybrid maize breeding. Genetics. 2018. Vol. 210(3). Р. 1125–1138. https://doi.org/10.1534/genetics.118.301487
3. Куцак Б., Кожемякіна Н. Оцінка нового інбредного матеріалу кукурудзи за господарсько цінними показниками та комбінаційною здатністю. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. № 22(1). С. 87–95.
4. Багатченко В. В., Жемойда В. Л., Спряжка Р. О. Формування фракційного складу та посівних якостей насіння батьківських компонентів кукурудзи залежно від густоти стояння. Рослинництво та ґрунтознавство 2020. Вип. 11, № 1. С. 79–87. http://dx.doi. org/10.31548/agr2020.01.079
5. Zhemoyda V. L., Krasnovsky S. А., Karpuk L. М., Makarchuk O. S. The algorithm selection of initial material corn by breeding for cold resistance and model of inbred line. Eurasia J Biosci. 2019. Vol. 13. Р. 431–436.
6. Дзюбецький Б. В., Абельмасов О. В. Характеристика тесткросів ранньостиглих ліній кукурудзи плазми Айодент в умовах північної зони Степу України. Зернові культури. 2018. Вип. 2, № 1. С. 5–13. https://doi.org/10.31867/2523-4544/00015
7. Абельмасов О. В., Бебех А. В. Особливості прояву основних елементів структури врожайності самозапилених ліній кукурудзи в різних умовах вирощування. Plant varieties studying and protection. 2018. №14(2). С. 209–214. https://doi. org/10.21498/2518-1017.14.2.2018.134771
8. Багатченко В. В. Вихід високоякісного насіння кукурудзи в залежності від густоти стояння рослин. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія: Агрономія. 2018. № 29. С.103–109. http://dx.doi. org/10.31548/agr2018.294.103
9. Колісник О. М. Оцінка генотипів кукурудзи за стійкістю до шкодочинних об’єктів в умовах Лісостепу Правобережного. Сільське господарство та лісівництво: зб. наук. пр. ВНАУ. 2019. № 13. С. 143–153. https://doi.org/10.37128/2707-5826-2021-2-19
10. Буряк С. Особливості впливу регуляторів росту рослин на насіннєву продуктивність ліній батьківських компонентів гібридів кукурудзи. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. № (23). С. 152–158. https://doi.org/10.31734/ agronomy2019.01.152
11. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Марченко Т., Забара П. (2020). Продуктивність ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи залежно від способів поливу та густоти рослин у Південному Степу. Вісник аграрної науки. 2020. № 98(2). С. 58–63. https://doi. org/10.31073/agrovisnyk202005
12. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Марченко Т., Пілярська О., Забара П. Вплив елементів технологій вирощування на площу асиміляційної поверхні посівів ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Вісник аграрної науки. 2021. № 99(12). С. 51–58. https://doi.org/10.31073/ agrovisnyk202112-07
13. Жемойда В. Л., Скорик В. В., Башкірова Н. В., Дупляк О. Т., Макарчук О. С. Методичні рекомендації для фахівців, селекціонерів, агрономів, аспірантів. Нові сортозразки жита озимого, кукурудзи, люцерни, квасолі звичайної та особливості їх насінництва. Київ: НУБіП України, 2014. 44 с.
14. Репілевський Д. Е., Іванів М. О. Структура врожаю гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від способів зрошення в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. 2021. № 119. С. 99–111. https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.14
15. Каленська С. М., Присяжнюк О. І., Половинчук О. Ю., Новицька Н. В. Порівняльна характеристика шкал росту й розвитку зернових культур. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. № 14(4). С. 406–414. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.4.2018.151906
16. Wakholi C., Kandpal L. M., Lee H., Bae H., Park E., Kim M. S., Cho B. K. Rapid assessment of corn seed viability using short wave infrared line-scan hyperspectral imaging and chemometrics. Sensors and Actuators B: Chemical. 2018. Vol. 255. Р.498–507. https://doi. org/10.1016/j.snb.2017.08.036
17. Вожегова Р., Лавриненко Ю., Сучкова В., Марченко Т., Пілярська О. Вплив елементів технології на врожайність насіння ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи в умовах краплинного зрошення. Вісник аграрної науки. 2022. № 100(8). С. 67–74. https://doi. org/10.31073/agrovisnyk202208-08
18. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
19. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
