ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ФІТОГОРМОНІВ ТА МІКРОДОБРИВ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Ключові слова: врожайність, антропогенне навантаження, гібереліни, мікроелементи, поліфункціональні препарати.

Анотація

Мета. Визначити доцільність комплексного застосування фітогормонів та мікродобрив у сільськогосподарському виробництві. Методи. Методологічною основою дослідження були методи порівняння, структурно-системного аналізу, синтезу, структурно-логічного узагальнення. Результати. Глобальні кліматичні зміни, деградація ґрунтів в умовах інтенсифікації сільського господарства призводять до необхідності застосування альтернативних технологій при вирощуванні рослинної продукції. Для збільшення продуктивності, покращення якості сільськогосподарських культур, підвищення стійкості рослин до екологічних факторів навколишнього середовища використовують регулятори росту, фітогормони, стимулятори, інгібітори, вітаміни. До фітогормонів біологічного походження із високим рівнем стимуляції біохімічних процесів у рослин належать гібереліни, які є нестійкими, швидко руйнуються в кислому та лужному середовищах. Посилення ростових процесів сільськогосподарських культур відбувається при оптимальному дозуванні гібереліном до 1 г/л. Високі дози екзогенного фітогормону викликають хлороз, пригнічують ріст рослин, пошкодження стебла. З’ясовано, що при несприятливих, екстремальних погодних умовах, негативній дії екологічних стресових факторів екзогенна обробка фітогормонами сільськогосподарських культур є недоцільною. У зв’язку із цим запропоновано комплексне застосування мікродобрив та фізіологічних ріст регулюючих речовин, які покращують соціально-економічну ефективність сільськогосподарського виробництва та зменшують антропогенне навантаження на ґрунти. Висновки. Встановлено, що поліфункціональні препарати Грос Коренеріст, Грос Квіцеліум, Аміно Ікс завдяки синергетичній дії фітогормонів та мікроелементів збільшують приріст врожайності зернових культур до 30 %, технічних – до 16 %. Обробка сільськогосподарських культур поліфункціональними препаратами повинна здійснюватися із врахуванням фізіології рослин, фаз росту та розвитку сільськогосподарських культур, які є найбільш залежними від вмісту поживних речовин. Практичне значення мікроелементів та фітогормонів зростає у період зменшення вологості ґрунту та дефіциту елементів живлення рослин. Екологічно безпечні технології вирощування сільськогосподарських культур із використанням препаратів комплексної дії сприятимуть підвищенню продуктивності агроценозів, зниженню антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище та зменшенню витрат енергоресурсів.

Посилання

1. Яструб Т. О. Токсиколого-гігієнічна оцінка регуляторів росту рослин на основі гіберелінів. Український журнал з проблем медицини праці. 2016. № 3 (48). С. 20–29.
2. Васюк В. А., Ліхньовський Р. В., Косаківська І. В. Гібереліноподібні речовини в онтогенезі водної папороті Salvinia Natans (salviniaceae). Український ботанічний журнал. 2016. № 73 (5). С. 503–509.
3. Веденичова Н. П., Косаківська І. В. Цитокініни як регулятори онтогенезу рослин за різних умов зростання. Київ: Наш формат, 2017. 200 с.
4. Щербатюк М. М., Войтенко Л. В., Васюк В. А., Косаківська І. В. Метод кількісного визначення фітогормонів у рослинних тканинах. Біологічні Студії. 2020. Том 14. № 2. С. 117–136.
5. Guan C., Wang X., Feng J. et al. Cytokinin antagonizes abscisic acid-mediated inhibition of cotyledon greening by promoting the degradation of abscisic acid insensitive protein in Arabidopsis. Plant Physiol. 2014. Vol. 164. № 3. P. 1515–1526.
6. Мананкова О. П. Вплив гібереліну на урожайність сільськогосподарських культур. Вісник аграрної науки. 2010. № 6. С. 25-27. URL : http://nbuv.gov.ua/ UJRN/vaan_2010_6_8
7. Gantait S., Sinniah U. R., Ali N., Sahu N. C. Gibberellins a multifaceted hormone in plant growth regulatory network. Current Protein & Peptide Science. 2015. № 16(5). P. 406–412.
8. Javid M. G., Soroosshzadeh A., Moradi F. et al. The role of phytohormones in alleviating salt stress in crop plants. Aust. J. Crop Plants. 2011. № 6. P. 726–734.
9. Maruyama K., Urano K., Yoshiwara K. et al. Integrated analysis of the effects of cold and dehydration on rice metabolites, phytohormones, and gene transcripts. Plant Physiol. 2014. Vol. 164, № 4. P. 1759–1771.
10. El-Showk S., Raili Ruonala R., Helariutta Y. Crossing paths: cytokinin signalling and crosstalk. Development. 2013. Vol. 140. P. 1373–1383.
11. Garay-Arroyo A., Sanchez M. D. L. P., Garcia- Ponce B. et al. Hormone symphony during root growth and development. Dev. Dynamics. 2012. Vol. 241. P. 1867–1885.
12. Алмашова В. С., Скок С. В. Ефективність використання біологічних та рістрегулюючих препаратів для вирощування сільськогосподарських культур у зоні південного степу України. Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія «Агрономія і біологія». Випуск 1 (47). 2022. С. 11–17.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО