ВПЛИВ ГІБРИДА І СПОСОБІВ ВИРОЩУВАННЯ ASPARAGUS OFFICINALIS L. НА СТРОКИ НАДХОДЖЕННЯ СПАРЖІ ЗЕЛЕНОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
Анотація
Мета – дослідити вплив генотипів спаржі лікарської і способів вирощування (під укриттями тунельного типу з агроволокна та мульчування ґрунту соломою злакових культур) на динаміку відростання спаржі зеленої для розробки тривалого конвеєра виробництва свіжої продукції. Методи досліджень: візуальний – для проведення фенологічних досліджень; статистичний – для оцінки даних. Результати. Існування різних ніш виробництва Asparagus officinalis L., свідчить про необхідність застосування широкого спектру елементів технології під час вирощування спаржі зеленої із підбором адаптованих до умов вирощування генотипів та різноманітних прийомів регулювання її росту і розвитку. Для розробки стабільного конвеєра виробництва спаржі зеленої проводили оцінку динаміки відростання 23 гібридів спаржі лікарської на полігоні екологічної випробування в умовах континентального клімату. Регулювання термінів надходження продукції проводили шляхом вирощування районованих гібридів F1 різних строків відростання за мульчування насаджень соломою та укриттям їх агроволокном. За результатом трьохрічних фенологічних спостережень виділено ранні, середні і пізні гібриди, різниця між строками їх відростання становить 7‑10 діб. Масове відростання ранніх гібридів розпочиналось за САТ 180‑250 С, середніх 270‑350 С, пізніх 420‑480 С. Висновки. За результатом оцінки 23 гібридів спаржі лікарської виділено генотипи різних строків відростання. За їх використання тривалість конвеєру надходження спаржі зеленої в умовах Лісостепової зони України становить 11 тижнів за помірних і 9 тижнів за високих середньодобових температур під час сезону збору продукції. Укриття рослин ранніх гібридів агроволокном та мульчування ґрунту пізніх гібридів соломою злакових культур дозволяє подовжити сезон збору спаржі зеленої свіжої на 20‑25 діб.
Посилання
2. Heiner A., Schmidt S., Schonhof I., Feller C., Schreiner M. Spear yield and quality of white asparagus as affected by soil temperature. European Journal of Agronomy. 2006. Vol. 25. P. 336–344.
3. Shou S., Lu G., Huang X. Seasonal variations in nutritional components of green asparagus using the mother fern cultivation. Sci. Hort. 2007. Vol. 112. P. 251–257.
4. Benson B. Update of the world’s asparagus production areas, spear utilization and production periods. Acta Hortic. 2012. Vol. 950, P. 87–100.
5. Falavigna A. Strategia per la ottimizazione e valorizzazione de la produzione di asparago in Sicilia. Italia: Editorial Grillo e Fama. 2004. P.16‒19.
6. Limgroup. Boletin de noticias enero 2016. https://www. limgroup.eu/download/1312/ Downloads/ Spaans/ Nieuwsbrieven/2016/Webversie_jan2016.pdf.
7. Marina J., Castagnino A., Sastre Vazquez P. Alternativas para optimizar la productividad y asegurar una mejor calidad del esparrago (Asparagus officinalis var. altilis L.). Rev. Colomb. Cienc. Hortic. 2010. Vol. 4. № 1. Р. 55–66. https://doi.org/10.17584/rcch.2010v4i1.1225.
8. Gimenes Azaran C., Castagnino A., Diaz K. Quinta evaluacion de genotipos de esparrago en invernadero y respuesta a tecnicas de envasado. Hortic. Argent. 2016. Vol. 35. Р. 88–92.
9. Pegiou E., Mumm R., Acharya P. de Vos. R., Hall R.D. Green and white asparagus (Asparagus officinalis): A source of developmental, chemical and urinary intrigue. Metabolites. 2019. Vol. 10. № 17. Р. 122–135.
10. Chen L., Zhu X., Chen J., Wang J., Lu G. Effects of Mulching on Early-Spring Green Asparagus Yield and Quality under Cultivation in Plastic Tunnels. Horticulturae. 2022. Vol. 8. Р. 395–401.
11. Deng B., Li W., Lu H., Zhu L. Film mulching reduces antibiotic resistance genes in the phyllosphere of lettuce. J. Environ. Sci. 2022. Vol. 112. Р. 121–128.
12. Ільїнова Є. М., Гончаров О. М. Вплив мульчування на ріст і розвиток та урожайність насіння цибулі. Наукові доповіді НАУ. 2008. Вип. 2. № 10. С. 1–7. https://nd.nubip.edu.ua/2008-2/08iemois.pdf
13. Jakše M., Maršicґ N.K. Comparison of asparagus (Asparagus officinalis L.) cultivars and the effect of covering beds. Acta Agric. Slov. 2005. Vol. 85. Р. 313–320. 14. Fuentes-Alventosa J.M., Jaramillo-Carmona S. Preparation of bioactive extracts from asparagus by-product. Food Bioprod. Process. 2013. Vol. 91. Р. 74–82.
15. Makris D.P., Rossiter J.T. Domestic processing of onion bulbs (Allium cepa) and asparagus spears (Asparagus officinalis): Effect of flavonol content and antioxidant status. J. Agric. Food Chem. 2001. Vol. 49. Р. 3216–3222.
16. Kulczyґnski B., Kobus-Cisowska J., Kmiecik, D., Gramza- Michałowska A., Golczak D., Korczak J. Antiradical capacity and polyphenol composition of asparagus spears varieties cultivated under different sunlight conditions. Acta Sci. Pol. Technol. Aliment. 2016. Vol. 15. Р. 267–277.
17. Hamdi A., Jaramillo-Carmona S., Rodrнguez-Arcos R. Jimйnez-Araujo A. Chapter 8–Asparagus. In Nutritional Composition and Antioxidant Properties of Fruits and Vegetables. Jaiswal A.K., Ed. Phytochemicals and Food Quality Group, Instituto de la Grasa (CSIC). Seville, Spain. 2020. Р. 121–140.
18. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві / [За ред. Г. Л. Бондаренка, К. І. Яковенка]. Харків: Основа, 2001. 369 с.
19. Ward J.H. Hierarchical grouping to optimize an objective function. J. Am. Stat. Assoc. 1963. Vol. 58. № 301. Р. 236–244.
20. Івченко Т. В., Лялюк О. С. Ефективність короткострокового зберігання спаржі зеленої. Аграрні інновацїі. Гельветика, 2022. № 11, С. 32-40.