ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ УРОЖАЙНІСТЮ ЯЧМЕНЮ ОЗИМОГО ТА ВМІСТОМ ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ І ПОЛІФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ

Ключові слова: cорти ячменю, озимий тип, альтернативний тип, біологічна маса, вміст елементів, кореляційні зв’язки.

Анотація

Метою досліджень є визначення впливу препаратів поліфункціональної дії на забезпеченість сортів ячменю озимого різних строків сівби елементами живлення в умовах зрошення, встановлення парних коефіцієнтів кореляції та розробка моделей урожайності зерна. Методи. Дослідження виконані в Інституті зрошуваного землеробства НААН згідно із розробленими для умов зрошення методичними рекомендаціями. Польові дослідження проведені в стаціонарній зрошуваній сівозміні. Результати досліджень. Встановлено на початкових етапах онтогенезу більше накопичення елементів живлення в біологічній масі рослин та стабільне зменшення їх концентрації у часі в процесі наростання маси веґетативних органів. У фазу повної стиглості вміст азоту зменшився в 2,1 та 2.3 рази, фосфору в 1,2 та 1,3 рази а калію в 7,1 та 7,8 рази. Співвідношення між азотом, фосфором та калієм в біологічній масі рослин ячменю змінювалося із 3,1/1,0/2,8 у фазу кущення до 2,0/1,0/7.9 при повній стиглості. Обробка насіння препаратами Гуміфілд Форте брікс, МИР, PROLIS підвищувало вміст азоту в рослинах впродовж фази кущення. Встановлено, що вміст азоту та фосфору в біологічній масі рослин ячменю озимого має прямий кореляційний зв'язок із урожайністю зерна. Вищі значення коефіцієнта кореляції із азотом відмічені на початковому та завершальному етапах онтогенезу. Розроблені математичні моделі, що дозволяють прогнозувати урожайність зерна ячменю озимого сортів Академічний та Дев’ятий вал за вмістом азоту в біологічній масі у фазу кущення та тривалості осінньої вегетації. Типово озимий сорт Академічний та сорт альтернативного типу Дев’ятий вал добре адаптовані до зональних умов вирощування і забезпечують високу продуктивність при сівбі із 1 по 20 жовтня. Застосування препаратів Гуміфілд Форте брікс, МИР та PROLIS при вирощуванні культури позначається на споживанні елементів живлення, що є одним механізмів позитивного впливу на урожайність зерна.

Посилання

1. Лотиш О. Я. Стратегічний аналіз зернової галузі України: стан та перспективи розвитку. Інтелект XXI. 2018. № 3. С. 74–79.
2. Дорофєєв О. В. Напрями нарощення експортного потенціалу підприємств зернової галузі України. Український журнал прикладної економіки. 2020. Том 5. № 2. С. 197–205. DOI: https://doi. org/10.36887/2415-8453-2020-2-24
3. Гамаюнова В. В. та ін. Збільшення зерновиробництва в зоні Степу України за рахунок вирощування ячменю та оптимізації його живлення. Наукові горизонти Scientific Horizons. Житомир. 2020. № 2 (87). С. 15–23 DOI: https://doi: 10.33249/2663-2144-2020-87-02-15-23
4. Лінчевський А. А., Легкун І. Б., Бабаш А. Б., Щербина З. В. Пріоритети в селекції ячменю (Hordeum vulgare L.) для сучасних умов виробництва зерна в Україні. Збірник наукових праць СГІ– НЦНС. 2017. Вип. 30 (70). С. 23–39.
5. Заєць С. О. Ефективність різних технологій вирощування озимого ячменю на зрошуваних землях півдня України. Зрошуване землеробство: Міжвід. темат. наук. зб. 2006. Вип. 45. С. 70–73.
6. Марков І. Біоекологічні особливості ячменю посівного. 2017. URL: http://agro-business.com.ua/ ahrarni-kultury/item/8902-bioekolohichni-osoblyvostiiachmeniu- posivnoho.html
7. Чумак В. С. Десятник Л. М., Кохан А. В. Поживний режим зернових і олійних культур на чорноземах України. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. № 3. С. 131-134.
8. Доценко О., Мірошниченко М., Господаренко Г. Система удобрення ячменю озимого. Пропозиція. 2015. № 9. С. 66–68.
9. Інновації у технології вирощування озимих та ярих культур урожаю 2018 року в підзоні Сухого Степу: Науково-практичні рекомендації. Херсон: ОЛДІ- ПЛЮС, 2018. 134 с.
10. Лінчевський А. А., Легкун І. Б., Бабаш А. Б., Щербина З. В. Пріоритети в селекції ячменю (Hordeum vulgare L.) для сучасних умов виробництва зерна в Україні. Збірник наукових праць Сгі– НцНС. 2017. Вип. 30 (70) С. 23–39.
11. Брагін О. М., Чуйко Д. В. Способи підвищення продуктивності ліній соняшнику та інших сільськогосподарських культур з використанням регуляторів росту. Вісник Харківського національного аграрного університету Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». 2019. № 1. С. 107–117.
12. Методика польових і лабораторних досліджень на зрошуваних землях: наук.-метод. видання. / за ред. Р. А. Вожегової. Херсон: Грінь Д. 2014. 286 с.
Опубліковано
2022-09-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО