Нішеві культури – нові можливості агропромислового комплексу України
Ключові слова:
нішеві культури, маш, гуар, сорт, гуарова камедь
Анотація
Мета. Узагальнити відомості про особливості рослин гуара й маш, їхні генетичні ресурси, що зберігаються у світових колекціях, господарську цінність продукції і про перспективи вирощування цих нетрадиційних для України культур у південних регіонах. Матеріали та методика досліджень. Матеріалами досліджень слугували наукові праці з питань особливостей росту і розвитку, вирощування, поточних та перспективних ресурсних можливостей селекції гуара й маша в Україні та світі. Методи: кількісне та якісне порівняння, абстрактнологічний, аналітичний. Результати. У 2020–2021 рр. в Інституті зрошуваного землеробства НААН вивчались зразки колекції нової нішевої культури – гуар, надісланої з Національного центру генетичних ресурсів рослин України. Унаслідок дослідження впродовж двох років тривалості періоду вегетації отриманих зразків встановлено, що найкоротшим, 124,5–125,0 діб, характеризувались IU074659 Maharandi, IU074660 Sheetal, IU074657 Ankur. Не дозріли всі сформовані на рослині боби у зразків IU07466 Haldi bhati з тривалістю періоду вегетації 133 доби та у IU074658 Pusa Naubahar, 129,5 діб, проте вони сформували максимальну врожайність. Найбільше насінини на рослині нараховувалось у IU074661 Haldi bhati – 329 штук та у IU07465 Pusa Naubahar – 262,5 штук. Ці ж зразки сформували найкращу врожайність: IU07465 Pusa Naubahar, 315 г/м2 та IU074661 Haldi bhati, 334 г/м2. Висота рослин у досліджуваних зразків знаходилась у межах 43,2 – 69,5 см (IU074661 Haldi bhati, IU074663 Tindal – IU074659 Maharandi, відповідно), а висота прикріплення бобу коливалась від 3,0 до 4,2 см (IU074657 Ankur – IU074658 Pusa Naubahar, відповідно), що відповідає градації «дуже мала». Висновки. Селекційна робота, створення та вирощування вітчизняних сортів гуару та машу є необхідною для Україні для використання цих культури в харчовій, косметичній, нафтовидобувній промисловості, що дозволить зменшити імпорт та заощадити значні валютні ресурси.
Посилання
1. Володін С. Методичні засади фастплант-технологій швидкого виробництва нішевих культур. Agricultural and Resource Economics. 2017. Т. 3. № 4. С. 43–56. URL: http://are-journal.com/are/article/view/134.
2. Удова Л., Прокопенко К. Нішеві культури – нові перспективи для малих суб’єктів господарювання в аграрному ринку. Економіка сільського господарства. 2018. № 3. С. 102–117. URL: https://doi.org/10.15407/eip2018.03.102.
3. Nair R. M., Yang R.-Y., Easdown W. J., Thavarajah D., Thavarajah P., Hughes J. d. A., Keatinge J. Biofortification of mung bean (Vigna radiata) as a whole food to enhance human health. J. Sci. Food Agric. 2013. № 93. Р. 1805–1813.
4. Kumar G., Baojun X. A critical review on phytochemical profile and health promoting effects of mung bean (Vigna radiata). Food Science and Human Wellness. 2018. № 7(1). Р. 11–33. doi: 10.1016/j.fshw.2017.11.002.
5. Lambrides C. J., Godwin I. D. Mungbean: In Pulses, Sugar and Tuber Crops, Genome Mapping and Molecular Breeding in Plants, Berlin, Heidelberg: Springer, 2007. pp. 69–90. doi: 10.1007/978-3-540-34516-9_4.
6. Damme Patrick Van Plant Resources of Tropical Africa 1. Cereals and Pulses. Economic Botany. 2007. № 61(1). Р. 108. doi: 10.1663/0013-0001(2007)61.
7. Nimkar P. M., Chattopadhyay P. K. Some physical properties of green gram. J. Agric. Eng. Res. 2001. № 80. Р. 183–189.
8. Unal H., Isik E., Izli N., Tekin Y. Geometric and mechanical properties of mung bean (Vigna radiata L.) grain: effect of moisture. Int. J. Food Properties. 2008. № 11. Р. 585–599.
9. Шабанов Е. Маш – золотиста квасоля. AgroTimes. URL: https://agrotimes.ua/article/mash_-_zolotista_kvasolya.
10. Dahiya P. K., Linnemann A. R., Van Boekel M. A. J. S., Khetarpaul N., Grewal R. B., Nout M. J. R. Mung bean: technological and nutritional potential. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2015. № 55(5). P. 670–688. URL: https://doi.org/10.108 0/10408398.2012.671202.
11. Annapurani S., Murthy N. K. Bioavailability of iron by invitro method II–from selected foods/diets and effect of processings. Indian J. of Nutr. Diet. 1985. № 24. Р. 95–105.
12. Muhammed T., Manohar S., Hunna L. Polyphenols of mung bean (Phaseolus aureus L.) cultivars differing in seed coat color: Effect of dehulling. J. New Seeds. 2010. № 4. Р. 369–379.
13. Trung B. C., Yoshida S. A comment on the varietal differences of production of mung bean and its grain properties. Soil Sci. Plant Nutr. 1983. № 28. Р. 413–417.
14. Sekhon H. S., Bains T. S., Kooner B. S., Sharma P. Grow Summer Mungbean for Improving Crop Sustainability, Farm Income and Malnutrition. Acta Horticulturae. 2007. № 752. Р. 459–464. URL: https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2007.752.83.
15. Doughton J. A., McKenzie J. Comparative Effects of Black and Green Gram (Mung Beans) and Grain Sorghum on Soil Mineral Nitrogen and Subsequent Grain Sorghum Yields on the Eastern Darling Downs. Australian Journal of Experimental Agriculture. 1984. № 24. Р. 244–249. URL: https://doi.org/10.1071/ EA9840244.
16. Ilyas N., Ambreen F., Batool N., Arshad M., Mazhar R., Bibi F., Saeed M. Contribution of Nitrogen Fixed by Mung Bean to the Following Wheat Crop. Communications in Soil Science and Plant Analysis. 2018. № 49(2). P.148–158. URL: https://doi.org/10.1080/00103624.2017.1421215.
17. Bhardwaj H. L., Hamama A. A. Cultivar, Planting Date, and Row Spacing Effects on Mungbean Performance in Virginia, HortScience horts. 2015. № 50(9). Р. 1309–1311. URL: https://doi.org/10.21273/HORTSCI.50.9.1309.
18. Pataczek L., Zahir Z., Ahmad M., Rani S., Nair R., Schafleitner R., Cadisch G., Hilger T. Beans with Benefits-The Role of Mungbean (Vigna radiate) in a Changing Environment. American Journal of Plant Sciences. 2018. № 9. Р. 1577–1600. doi: 10.4236/ajps.2018.97115.
19. Khan D. I., Rautaray S., Ghosh B. C., Mittra B. N. Effect of Fresh, organic wastes and chemical fertilizers on yield, nutrient uptake, heavy metal content and residual fertility in a Rice–Mustard cropping sequence under acid leteritic soils. Bioresource Tech. 2003. № 90(3). Р. 275–283.
20. Khan D. I., Rautaray S., Ghosh B. C., Mittra B. N. Effect of Fresh, organic wastes and chemical fertilizers on yield, nutrient uptake, heavy metal content and residual fertility in a Rice–Mustard cropping sequence under acid leteritic soils. Bioresource Tech. 2003. № 90(3). Р. 275–283.
21. Mondal M. M. A., Rahman M. A., Akter M. B., Fakir M. S. A. Effect of foliar application of nitrogen and micronutrients on growth and yield in mungbean. Legume Res. 2011. № 34(3). Р.166–171.
22. Foysalkabir A. K. M., Quamruzzaman Md., Rashid S. M. M., Yeasmin M., Islam N. Effect of Plant Growth Regulator and Row Spacing on Yield of Mungbean (Vigna radiate L.). American-Eurasian J. Agric. & Environ. Sci. 2016. № 16(4). Р. 814–819.
23. Gresta F., Avola G., Cannavò S., Santonoceto C. Morphological, biological, productive and qualitative characterization of 68 guar (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.) genotypes. Industrial Crops and Products. 2018. № 114. Р. 98–107.
24. Aachakzai A.K.K., Taran S.A. Effect of seed rate on growth, yield components and yield of mash bean grown under irrigated conditions of arid uplands of Balochistan, Pakistan. Pakistan Journal of Botany. 2011. № 43(2). Р. 961–969.
25. Gupta A., Lal S.S. Response of summer black gram to sowing dates and seed rates. Ind. J. Agron., 1988. № 34(2). С. 197–199.
26. Hayat R., Ali S., Ijaz S.S., Chatha T. H., Siddique M.T. Estimation of N2-fixation of mung bean and mash bean through xylem ureide technique under rainfed conditions. Pak. J. Bot. 2008. № 40(2). Р. 723–734.
27. Aachakzai A.K.K., Taran S.A. Effect of seed rate on growth, yield components and yield of mash bean grown under irrigated conditions of arid uplands of Balochistan, Pakistan. Pakistan Journal of Botany. 2011. № 43(2). Р. 961–969.
28. Queensland dept. of primary industries and fisheries, 2006. Mungbean varieties and planting. URL: http://www.mungbean.org.au/aboutAMA.html.
29. Мавлянова Р. В., Абдуллаев Ф. Х., Мансуров Х. Б. Агротехнология выращивания новых интенсивных сортов маша. Сельскохозяйственные технологии. 2020. Вып. 2. № 1. С. 1–7.
30. Noble T., Young A., Douglas C., Williams B., Mundree S. Diagnosis and management of halo blight in Australian mungbeans: a review. Crop and Pasture Science. 2019. № 70. Р.195–203.
31. Murray M. Mung Bean Production Costs. 1986. URL: http://www.rain.org/greennet/.
32. Senn H.A. Chromosome number relationship in the Leguminosae. Bibliographic Genetics. 1938. Vol. 12. P. 175–336.
33. Banerjee C., Ghosh S., Sen G., Mishra S., Shukla P., Bandopadhyay R. Study of algal biomass harvesting using cationic guar gum from the natural plant source as flocculant. Carbohydrate Polymers. 2013. № 92(1). С. 675–681.
34. Mahmood A., Iqbal M. A. M., Saleem M. I. Growth and yield of three guar cultivars as influenced by different row spacing. Pak. J. Agric. Res. 1988. № 9. С. 168–170.
35. Meftahizadeh H., Ghorbanpour M., & Asareh M. H. Comparison of morphological and phytochemical characteristics in guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) landraces and cultivars under different sowing dates in an arid environment. Industrial Crops and Products. 2019. № 140. 111606.
36. Mudgil D., Barak S., Khatkar B. S. Guar gum: processing, properties and food applications – a review. Journal of food science and technology. 2014. № 51(3). Р. 409–418.
37. Gendy A. S., Said-Al Ahl H. A., Mahmoud A. A., Mohamed H. F. Effect of nitrogen sources, bio-fertilizers and their interaction on the growth, seed yield and chemical composition of guar plants. Life Science Journal. 2013. № 10(3). Р. 389–402.
38. Chudzikowski R. J. Guar gum and its applications. J Soc Cosmet Chem. 1971. № 22(1). Р. 43.
39. Gresta F., Avola G., Cannavò S., Santonoceto, C. Morphological, biological, productive and qualitative characterization of 68 guar (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.) genotypes. Industrial Crops and Products. 2018. № 114. Р. 98–107.
40. Sortino O., Gresta F. Growth and yield performance of five guar cultivars in a Mediterranean environment. Italian Journal of Agronomy. 2007. № 2(4). Р. 359–364.
41. Singla S., Grover K., Angadi S. V., Begna S. H., Schutte B., Van Leeuwen, D. Growth and yield of guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) genotypes under different planting dates in the semi-arid Southern High Plains. American Journal of Plant Sciences. 2016. № 7(8). Р. 1246–1258.
42. Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.] for salt tolerance: a possible approach to utilize salt-affected soils. Pak. J. Bot. 2015. № 47(5). Р. 1721–1726.
43. Shaikh T., Kumar S. S. Pharmaceutical and pharmacological profile of guar gum an overview. International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences, 2011. 3 (supplement 5). Р. 38–40.
2. Удова Л., Прокопенко К. Нішеві культури – нові перспективи для малих суб’єктів господарювання в аграрному ринку. Економіка сільського господарства. 2018. № 3. С. 102–117. URL: https://doi.org/10.15407/eip2018.03.102.
3. Nair R. M., Yang R.-Y., Easdown W. J., Thavarajah D., Thavarajah P., Hughes J. d. A., Keatinge J. Biofortification of mung bean (Vigna radiata) as a whole food to enhance human health. J. Sci. Food Agric. 2013. № 93. Р. 1805–1813.
4. Kumar G., Baojun X. A critical review on phytochemical profile and health promoting effects of mung bean (Vigna radiata). Food Science and Human Wellness. 2018. № 7(1). Р. 11–33. doi: 10.1016/j.fshw.2017.11.002.
5. Lambrides C. J., Godwin I. D. Mungbean: In Pulses, Sugar and Tuber Crops, Genome Mapping and Molecular Breeding in Plants, Berlin, Heidelberg: Springer, 2007. pp. 69–90. doi: 10.1007/978-3-540-34516-9_4.
6. Damme Patrick Van Plant Resources of Tropical Africa 1. Cereals and Pulses. Economic Botany. 2007. № 61(1). Р. 108. doi: 10.1663/0013-0001(2007)61.
7. Nimkar P. M., Chattopadhyay P. K. Some physical properties of green gram. J. Agric. Eng. Res. 2001. № 80. Р. 183–189.
8. Unal H., Isik E., Izli N., Tekin Y. Geometric and mechanical properties of mung bean (Vigna radiata L.) grain: effect of moisture. Int. J. Food Properties. 2008. № 11. Р. 585–599.
9. Шабанов Е. Маш – золотиста квасоля. AgroTimes. URL: https://agrotimes.ua/article/mash_-_zolotista_kvasolya.
10. Dahiya P. K., Linnemann A. R., Van Boekel M. A. J. S., Khetarpaul N., Grewal R. B., Nout M. J. R. Mung bean: technological and nutritional potential. Critical Reviews in Food Science and Nutrition. 2015. № 55(5). P. 670–688. URL: https://doi.org/10.108 0/10408398.2012.671202.
11. Annapurani S., Murthy N. K. Bioavailability of iron by invitro method II–from selected foods/diets and effect of processings. Indian J. of Nutr. Diet. 1985. № 24. Р. 95–105.
12. Muhammed T., Manohar S., Hunna L. Polyphenols of mung bean (Phaseolus aureus L.) cultivars differing in seed coat color: Effect of dehulling. J. New Seeds. 2010. № 4. Р. 369–379.
13. Trung B. C., Yoshida S. A comment on the varietal differences of production of mung bean and its grain properties. Soil Sci. Plant Nutr. 1983. № 28. Р. 413–417.
14. Sekhon H. S., Bains T. S., Kooner B. S., Sharma P. Grow Summer Mungbean for Improving Crop Sustainability, Farm Income and Malnutrition. Acta Horticulturae. 2007. № 752. Р. 459–464. URL: https://doi.org/10.17660/ActaHortic.2007.752.83.
15. Doughton J. A., McKenzie J. Comparative Effects of Black and Green Gram (Mung Beans) and Grain Sorghum on Soil Mineral Nitrogen and Subsequent Grain Sorghum Yields on the Eastern Darling Downs. Australian Journal of Experimental Agriculture. 1984. № 24. Р. 244–249. URL: https://doi.org/10.1071/ EA9840244.
16. Ilyas N., Ambreen F., Batool N., Arshad M., Mazhar R., Bibi F., Saeed M. Contribution of Nitrogen Fixed by Mung Bean to the Following Wheat Crop. Communications in Soil Science and Plant Analysis. 2018. № 49(2). P.148–158. URL: https://doi.org/10.1080/00103624.2017.1421215.
17. Bhardwaj H. L., Hamama A. A. Cultivar, Planting Date, and Row Spacing Effects on Mungbean Performance in Virginia, HortScience horts. 2015. № 50(9). Р. 1309–1311. URL: https://doi.org/10.21273/HORTSCI.50.9.1309.
18. Pataczek L., Zahir Z., Ahmad M., Rani S., Nair R., Schafleitner R., Cadisch G., Hilger T. Beans with Benefits-The Role of Mungbean (Vigna radiate) in a Changing Environment. American Journal of Plant Sciences. 2018. № 9. Р. 1577–1600. doi: 10.4236/ajps.2018.97115.
19. Khan D. I., Rautaray S., Ghosh B. C., Mittra B. N. Effect of Fresh, organic wastes and chemical fertilizers on yield, nutrient uptake, heavy metal content and residual fertility in a Rice–Mustard cropping sequence under acid leteritic soils. Bioresource Tech. 2003. № 90(3). Р. 275–283.
20. Khan D. I., Rautaray S., Ghosh B. C., Mittra B. N. Effect of Fresh, organic wastes and chemical fertilizers on yield, nutrient uptake, heavy metal content and residual fertility in a Rice–Mustard cropping sequence under acid leteritic soils. Bioresource Tech. 2003. № 90(3). Р. 275–283.
21. Mondal M. M. A., Rahman M. A., Akter M. B., Fakir M. S. A. Effect of foliar application of nitrogen and micronutrients on growth and yield in mungbean. Legume Res. 2011. № 34(3). Р.166–171.
22. Foysalkabir A. K. M., Quamruzzaman Md., Rashid S. M. M., Yeasmin M., Islam N. Effect of Plant Growth Regulator and Row Spacing on Yield of Mungbean (Vigna radiate L.). American-Eurasian J. Agric. & Environ. Sci. 2016. № 16(4). Р. 814–819.
23. Gresta F., Avola G., Cannavò S., Santonoceto C. Morphological, biological, productive and qualitative characterization of 68 guar (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.) genotypes. Industrial Crops and Products. 2018. № 114. Р. 98–107.
24. Aachakzai A.K.K., Taran S.A. Effect of seed rate on growth, yield components and yield of mash bean grown under irrigated conditions of arid uplands of Balochistan, Pakistan. Pakistan Journal of Botany. 2011. № 43(2). Р. 961–969.
25. Gupta A., Lal S.S. Response of summer black gram to sowing dates and seed rates. Ind. J. Agron., 1988. № 34(2). С. 197–199.
26. Hayat R., Ali S., Ijaz S.S., Chatha T. H., Siddique M.T. Estimation of N2-fixation of mung bean and mash bean through xylem ureide technique under rainfed conditions. Pak. J. Bot. 2008. № 40(2). Р. 723–734.
27. Aachakzai A.K.K., Taran S.A. Effect of seed rate on growth, yield components and yield of mash bean grown under irrigated conditions of arid uplands of Balochistan, Pakistan. Pakistan Journal of Botany. 2011. № 43(2). Р. 961–969.
28. Queensland dept. of primary industries and fisheries, 2006. Mungbean varieties and planting. URL: http://www.mungbean.org.au/aboutAMA.html.
29. Мавлянова Р. В., Абдуллаев Ф. Х., Мансуров Х. Б. Агротехнология выращивания новых интенсивных сортов маша. Сельскохозяйственные технологии. 2020. Вып. 2. № 1. С. 1–7.
30. Noble T., Young A., Douglas C., Williams B., Mundree S. Diagnosis and management of halo blight in Australian mungbeans: a review. Crop and Pasture Science. 2019. № 70. Р.195–203.
31. Murray M. Mung Bean Production Costs. 1986. URL: http://www.rain.org/greennet/.
32. Senn H.A. Chromosome number relationship in the Leguminosae. Bibliographic Genetics. 1938. Vol. 12. P. 175–336.
33. Banerjee C., Ghosh S., Sen G., Mishra S., Shukla P., Bandopadhyay R. Study of algal biomass harvesting using cationic guar gum from the natural plant source as flocculant. Carbohydrate Polymers. 2013. № 92(1). С. 675–681.
34. Mahmood A., Iqbal M. A. M., Saleem M. I. Growth and yield of three guar cultivars as influenced by different row spacing. Pak. J. Agric. Res. 1988. № 9. С. 168–170.
35. Meftahizadeh H., Ghorbanpour M., & Asareh M. H. Comparison of morphological and phytochemical characteristics in guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) landraces and cultivars under different sowing dates in an arid environment. Industrial Crops and Products. 2019. № 140. 111606.
36. Mudgil D., Barak S., Khatkar B. S. Guar gum: processing, properties and food applications – a review. Journal of food science and technology. 2014. № 51(3). Р. 409–418.
37. Gendy A. S., Said-Al Ahl H. A., Mahmoud A. A., Mohamed H. F. Effect of nitrogen sources, bio-fertilizers and their interaction on the growth, seed yield and chemical composition of guar plants. Life Science Journal. 2013. № 10(3). Р. 389–402.
38. Chudzikowski R. J. Guar gum and its applications. J Soc Cosmet Chem. 1971. № 22(1). Р. 43.
39. Gresta F., Avola G., Cannavò S., Santonoceto, C. Morphological, biological, productive and qualitative characterization of 68 guar (Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.) genotypes. Industrial Crops and Products. 2018. № 114. Р. 98–107.
40. Sortino O., Gresta F. Growth and yield performance of five guar cultivars in a Mediterranean environment. Italian Journal of Agronomy. 2007. № 2(4). Р. 359–364.
41. Singla S., Grover K., Angadi S. V., Begna S. H., Schutte B., Van Leeuwen, D. Growth and yield of guar (Cyamopsis tetragonoloba L.) genotypes under different planting dates in the semi-arid Southern High Plains. American Journal of Plant Sciences. 2016. № 7(8). Р. 1246–1258.
42. Cyamopsis tetragonoloba (L.) Taub.] for salt tolerance: a possible approach to utilize salt-affected soils. Pak. J. Bot. 2015. № 47(5). Р. 1721–1726.
43. Shaikh T., Kumar S. S. Pharmaceutical and pharmacological profile of guar gum an overview. International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences, 2011. 3 (supplement 5). Р. 38–40.
