Сучасні адаптивні системи основного обробітку ґрунту під пшеницю озиму

Анотація

Наведено результати досліджень із вивчення впливу систем основного обробітку ґрунту та удобрення на врожайність та економічну ефективність виробництва пшениці озимої в зоні Лісостепу України з метою виявлення найбільш ефективної, адаптованої до природно-кліматичних умов, що спостерігаються останнім часом. Дослідження проведені протягом 2018–2021 рр. у стаціонарному двофакторому польовому досліді, що включає 4 альтернативні системи основного обробітку ґрунту (полицеву, плоскорізну, чизельну, дискову) і дві системи удобрення, зокрема мінеральну (фон 1: N60Р60К60) та органо-мінеральну (фон 2: солома попередника + N10/т соломи + N30Р30К30), у короткоротаційній 4-пільній сівозміні з таким чергуванням культур: соя, ячмінь ярий, гірчиця біла, пшениця озима. Ґрунт – чорнозем опідзолений, середньосуглинковий. Вміст гумусу – 2,62– 3,12%, загального азоту – 0,150–0,163%, рухомих фосфору та калію – 125,0–196,1 та 65,0–72,0 мг на 1 кг ґрунту відповідно; рН (сольове) – 6,0–6,5. Розміщення ділянок – систематичне. Облікова площа ділянки – 40 м2, повторність досліду – чотириразова. Найвищу урожайність пшениці озимої (5,75 т/га) забезпечила плоскорізна система основного обробітку ґрунту на фоні органо-мінерального удобрення, що становило 0,12 т/га (2%) приросту порівняно з контролем (полицевою системою) та 0,42 т/га (8%) до аналогічної на фоні мінерального удобрення. Загалом на фоні органо-мінерального удобрення за всіх систем одержали приріст урожайності культури до фону мінерального удобрення 4–8%. За показниками економічної ефективності та врожайності пшениці озимої плоскорізну систему основного обробітку на 22–25 см на фоні органо-мінерального удобрення із залишенням соломи попередника + N10/т соломи та внесенням мінерального добрива в дозі N30Р30К30 можна вважати перспективною та найбільш адаптованою до погодних умов, що спостерігаються останнім часом. Найближчими до неї є чизельна та полицева системи за згаданих умов.