Успадкування довжини колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення

Анотація

Мета. Встановити характер успадкування ознаки«довжина колоса рослин», тривалість періоду «цвітіння – стиглість» у гібридів пшениці озимої, створенихз залученням пізньостиглих зразків західноєвропейського екотипу. Встановити кореляції цих показниківз урожайністю зерна дібраних сімей. Методи. Польовідослідження проведені в Інституті зрошуваного землеробства НААН у 2016–2021 рр. Об’єктом дослідженьбули сучасні сорти пшениці озимої селекції Інституту,колекційні зразки західноєвропейського екотипу, щобули інтродуковані з Франції та гібриди створені заїх участі. Сорти та гібриди висівались при зрошеннісхемою «материнська форма, батьківська, гібрид».Методи – польові, лабораторні, селекційно-генетичні,статистичні. Результати досліджень. Представленірезультати досліджень успадкування довжини колосагібридами пшениці озимої, що створені за участі контрастних за еколого-генетичним походженням сортів.Детермінація довжини колоса рослинами F1 та F2 пшениці м’якої озимої, створеними за участі різних екотипів,мала різноманітний характер. За схрещування альтернативних батьківських форм у більшості спостерігалосяпроміжне успадкування і частково домінування ознаки.Аналіз мінливості окремих морфологічних, господарських та вегетаційних ознак в кожної гібридної популяції, що створена за участі контрастних батьківськихформ, можуть бути певні специфічні оптимуми проявукількісних ознак, що відповідають за формування урожайності зерна майбутніх сортів пшениці м’якої озимої.При доборах на високу урожайність зерна необхідновраховувати параметри оптимальних ознак, що визначаються доборами, починаючи з F2 з наступним кореляційним аналізом в селекційних розсадниках. Кореляціядовжини колоса з урожайністю зерна селекційних лінійстановила від –0,145 до 0,358 залежно від комбінації схрещування. Добори на урожайність за довжиноюколосу та тривалістю репродуктивної фази розвиткунеобхідно проводити з урахуванням кореляцій з тривалістю репродукційної фази розвитку та щільності колосу.Проведення оцінок відібраних сімей за довжиною колоса, термінами проходженняфаз розвитку та урожайністю зерна в селекційних розсадниках дозволилиз’ясувати рівень зв’язків окремих ознак та визначитинайбільш вагомі маркерні для проведення доборівта корегування моделі сорту. Висновки. У з гібриднихпопуляціях різного пходження проведення доборів задовжиною колоса може призводити як до підвищенняурожайності, так і її зменшення. Визначення напрямівдобору та маркерної ознаки необхідно корегувати відносно генотипового походження гібридної популяції,що створена з використанням пізньостиглих компонентів західноєвропейського походження. При доборах задовжиною колоса необхідно враховувати щільністьколоса. У більшості гібридних популяцій спостерігаласьпозитивна, слабка залежність подовження тривалостітерміну формування та наливу зернівки з урожайністю зерна, що передбачає перспективність доборів наподовження тривалості вегетації в умовах зрошення.Для кожної гібридної популяції, що створена за участіконтрастних за тривалістю вегетації батьківських компонентів необхідно розробляти специфічний план доборівз урахуванням внутрішньопопуляційних кореляційнихзалежностей маркерних та результативних ознак.