Зниження ураженості рослин сільськогосподарських культур хворобами за мікоризації грибами та симбіозу з азотфісуючими бактеріями їх кореневої системи

С.Г. Димитров; В.Т. Саблук; С.П. Танчик

doi:10.32848/agrar.innov.2021.10.5

С.Г. Димитров http://orcid.org/0000-0002-0377-9596
В.Т. Саблук http://orcid.org/0000-0002-6124-4346
С.П. Танчик http://orcid.org/0000-0002-4975-7720

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.10.5

Ключові слова: рослини, гельмінтоспоріоз, бура іржа, пухирчаста іржа, кореневі гнилі, поширеність, хвороби, мікоризоутворювальні гриби, бактерії, ураженість

Анотація

Мета. Встановити вплив мікорізації та азотфіксації кореневої системи рослин сільськогосподарських культур на зменшення їх ураженості найбільш поширеними хворобами. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Результати. За результатами проведених досліджень встановлено, що мікоризація кореневої системи рослин сільськогосподарських культур істотно впливає на зниження їх ураженості найбільш поширеними хворобами. Зокрема, за використання мікоризоутворювальних грибів Trichoderma harzianum RIFAI та Tuber melanosporum Vittad. і азотфіксувальних бактерій Bacillus subtilis Cohn. (препарати Мікофренд, Міковітал і Флоробацилін) отримано позитивні результати щодо зниження ураженості рослин пшениці м’якої озимої і кукурудзи звичайної такими небезпечними хворобами, як кореневі гнилі, борошниста роса, бура іржа, пухирчаста сажка, гельмінтоспоріоз тощо. Так, у варіантах із препаратами Мікофренд, Міковітал і Флоробацилін ураженість хворобами рослин пшениці м’якої озимої і кукурудзи звичайної за поширеністю була на 4,4–21,3%, а за розвитком – на 3,0–13,8% меншою, ніж у контролі. Особливо відчутним було зниження ураженості рослин пшениці озимої і кукурудзи іржею і гельмінтоспоріозом, яке у варіантах із мікоризоутворювальними грибами і бактеріями становило за поширеністю 15,2–21,3%, а за розвитком – 8,6–13,8% порівняно з контролем. Висновки. Основною причиною зменшення ураженості рослин цих культур хворобами за мікоризації їх кореневої системи є їхня здатність протидіяти зараженню патогенами за рахунок підвищеної життєдіяльності через покращення забезпечення елементами живлення і вологою і більш інтенсивного, ніж у контролі, процесу фотосинтезу.

Посилання

1. Гончар Н.В., Каменєв І.В., Клочко В.С. Мікробні препарати як один із елементів технології вирощування сільськогосподарських культур. Проблеми конструювання, виробництва та експлуатації сільськогосподарської техніки: матер. X Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кіровоград, 5–6 лист. 2015 р.). Кіровоград: КНТУ, 2015. С. 61–62.
2. Killian M., Jungle H., Steiner U., Krieg U. Einfluss von Umweltfaktoren auf die ertragssteigernde Wirkung von FZB24 Bacillus subtilis bei Kartoffeln. Mitteilungen aus der Biologischen Bundesanstalt für Land- und Forstwirtschaft. Berlin-Dahlem, 1998. Nr. 357. S. 361.
3. Schmiedeknecht G., Jungle H., Grosch R., Bochow H. Anwendungsmöglichkeiten von Bacillus subtilis für den biologischen Pflanzenschutz. Mitteilungen aus der Biologischen Bundesanstalt für Land- und Forstwirtschaft. Berlin-Dahlem, 1998. Nr. 357. S. 354.
4. Дятлов К.Д. Микробные препараты в растениеводстве. Соросовский образовательный журнал. 2001. Т. 7, № 5. С. 17–22.
5. Патика В.П., Тихонович І.А., Філіп’єв І.Д. та ін. Мікроорганізми і альтернативне землеробство / за ред. В.П. Патики. Київ: Урожай, 1993. 176 с.
6. Кузин А.И., Кириченко П.М., Кузнецова Н.И. Фунгицидные свойства штамма Bacillus subtilis. Сельскохозяйственная микробиология в XIX–XXI веках: тез. докл. Всерос. конф. (г. Санкт-Петербург, 14–19 июня 2001 г.). Санкт-Петербург: Изд-во ВНИИСХМ, 2001. С. 30.
7. Курдиш І.К., Рой А.О., Бега З.Т., Булавенко Л.В. Гранульовані мікробні препарати комплексної дії на рослини. Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. 2003. Спец. вип. С. 267-270.
8. Соколов М.С. Состояние, проблемы и перспективы применения экологически безопасных пестицидов в растениеводстве. Агрохимия. 1990. № 10. С. 124–145.
9. Пономаренко С.П., Анішин Л.А., Оверченко Б.П. Висока безпека – висока віддача. Вплив регуляторів росту на врожайність і стійкість рослин проти шкідників та збудників хвороб. Захист рослин. 2003. № 12. С. 17–18.
10. Меркушина А.С. Використання регуляторів росту в імунітеті рослин. Збірник наукових праць, присвячений 100-річчю з дня народження С.С. Рубіна / за ред. В.О. Єщенко, П.Г. Копитко. Умань: УСГА, 2000. С. 226–229.
11. Пономаренко С.П. Регулятори росту рослин на основі N‑оксидів похідних піридину (фізико-хімічні властивості й біологічна активність). Київ: Техніка, 1999. 272 с.
12. Иутинская Г.А., Остапенко А.Д., Андреюк Е.И. Устойчивость микробных сообществ почвы под озимой пшеницей при разных агротехнологиях ее возделывания. Мікробіологічний журнал. 1993. Т. 55, № 2. С. 3–7.
13. Патика В.П., Коць С.Я., Волкогон В.В. та ін. Біологічний азот / за ред. В.П. Патики. Київ: Світ, 2003. 422 с.
14. Волкогон В.В., Надкернична О.В., Ковалевська Т.М. та ін. Мікробні препарати у землеробстві. Теорія і практика / за ред. В.В. Волкогона. Київ: Аграрна наука, 2006. 312 с.