Особливості успадкування маси зерна з головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м'якої озимої
Анотація
Мета дослідження – встановлення особливостейуспадкування маси зерна головного колосу у гібридів першого покоління, отриманих унаслідок гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якоїозимої.Методи. В умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2018–2020 рр.досліджували 45 комбінацій, отриманих від схрещування ранньостиглих сортів Мир. рання, Кольчуга, Б.Ц.н/к.; середньоранніх – Золот., Чорнява, Щед. н.; середньостиглих – Стол., Відрада, Мир. 61, Антон., Єдність;середньопізніх – Добірна, Пивна і Вдала. НасінняF1 і батьківських форм висівали за схемою ♀–F1–♂.Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у триразовійповторності.Статистичну обробку отриманих біометричнихданих здійснювали за методикою Б. А. Доспєхова(1985). Гіпотетичний та істинний гетерозис за масоюзерна головного колосу в F1 визначали за Matzinger D. F.(1962), S. Fonseca, F. Patterson (1968). Ступінь фенотипового домінування визначали за B. Griffing (1950),а отримані результати класифікували за G. M. Beil,R. E. Atkins (1965).Результати. Упродовж трьох років позитивнийгіпотетичний гетерозис визначено у 27, а істинний –у 18 з 45 комбінацій схрещування. Стабільно високимгіпотетичним та істинним гетерозисом характеризувалися такі гібридні комбінації, як Вдала / Пивна; Єдність /Відрада; Золот. / Відрада; Золот. / Стол.; Вдала / Стол.;Золот. / Щед. н.; Б.Ц. н/к. / Відрада. За винятком Золот. /Щед. н. і Б.Ц. н/к. / Відрада всі інші гібриди за показником маси зерна головного колосу перевищували середій за дослідом показник.Висновки. Дослідженням установлено, що масазерна головного колосу пшениці м’якої озимої є генетично обумовленою ознакою, яка піддається впливуумов середовища і реалізується під час взаємодії «генотип-умови року». Виявлено значний вплив батьківських компонентівгібридизації та умов року на формування маси зернаголовного колосу, показники гетерозису і ступінь фенотипового домінування у гібридів першого покоління.Найпоширенішим типом успадкування маси зернаголовного колосу в F1 пшениці м’якої озимої є позитивненаддомінування (визначено у 82,5% гібридів).Виділено комбінації Вдала / Пивна, Золот. / Стол.,Кольчуга / Стол., Вдала / Стол., Золот. / Відрада,Єдність / Відрада, Антон. / Стол., Мир. рання / Єдністьіз позитивним наддомінуванням, котрі у середньому заперіод 2018-2020 роки формували високу продуктивність колосу – 2,66–3,11 г.
Посилання
2. El-Hosary A. A., El-Badawy M., Mehasen S. A. S., El-Akkad T. A., El-Fahdawy A. Genetic diversity among wheat genotypes using RAPD markers and its implication on genetic variability of diallel crosses. Bio. Sci. Res. 2019. Vol. 16, No 2. P. 1258–1266.
3. Curtis T., Halford N. G. Food security: the challenge of increasing wheat yield and the importance of not compromising food safety. Annals of applied biology. 2014. Vol. 164, No 3. P. 354–372.
4. Tahir S., Ahmad A., Khaliq T., Cheema M. J. Evaluating the impact of seed rate and sowing dates on wheat productivity in semi-arid environment. Int. J. Agric. Biol. 2019. Vol. 22. P. 57–64.
5. Li J., Jiao G., Sun Y., Chen J., Zhong Y., Yan L., Xia L. Modification of starch composition, structure and properties through editing of TaSBEIIa in both winter and spring wheat varieties by CRISPR/Cas9. Plant Biotechnology Journal. 2021. Vol. 19, No 5. P. 937–951.
6. Gbegbelegbe S., Cammarano D., Asseng S., Robertson R., Chung U., Adam M., Shiferaw B. Baseline simulation for global wheat production with CIMMYT mega-environment specific cultivars. Field Crops Res. 2017. Vol. 202. 122–135.
7. Hongjie L, Timothy D. M., Intoshc R. A., Yang Z. Breeding new cultivars for sustainable wheat production. The Crop Journal. 2019. Vol. 7, No 6. P. 715–717.
8. Ahmad M. J., Iqbal M. A., Choi K. S. Climatedriven constraints in sustaining future wheat yield and water productivity. Agric. Water Manag. 2020. Vol. 231. P. 105991.
9. Giraldo P., Benavente E., Manzano-Agugliaro F., Gimenez E. Worldwide research trends on wheat and barley: A bibliometric comparative analysis. Agronomy. 2019. Vol. 9. P. 352.
10. Volkova L. V. Productivity of spring wheat and its relation to elements of yield structure in years differ by meteorological conditions. Agricultural Science Euro-North-East. 2016. Vol. 6. P. 9–15.
11. Kozlov V. E. Agricultural and breeding prerequisites for successful introduction of Mironovka winter wheat varieties in the USSR as the base for introducing new varieties resistant to Siberian winter. Vavilov Journal of Genetics and Breeding. 2015. Vol. 17, No 3. P. 541–557.
12. Nekrasova О., Kravchenko N., Marchenko D., Nekrasov E. Estimation of grain productivity and biochemical indicators of the winter bread wheat varieties depending on the forecrop. In E3S Web of Conferences. 2021. Vol. 273. P. 01027.
13. Базалій В. В. Бойчук І. В. Трансгресивна мінливість гібридів пшениці м’якої озимої і її використання в селекції. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 3–8.
14. Лозінська Т. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. мистецтво наукової думки. 2019. № 4. С. 129-131.
15. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Зернова продуктивність ліній пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування батьківських форм різного еколого-географічного походження. Агробіологія: збірник наукових праць. 2014. № 1 (109). С. 11-16.
16. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Формування довжини головного колоса в ліній пшениці озимої різного еколого-географічного походження. Агробіологія: збірник наукових праць. 2013. № 11 (104). С. 30-34.
17. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В. Довжина головного колоса у гібридів F1 Triticum аestivum L., створених за участі носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2017. №. 5. С. 56-69.
18. Панкова О. В., Пузік В. К., Лисиченко М. Л. Вплив електромагнітного випромінювання на рослини: монографія. Харків: ТОВ «Планета-Прінт», 2021. 159 с.
19. Хоменко С. О., Солона В. Й., Зварун Т. В. Особливості селекції пшениці ярої в умовах Лісостепу України. Селекція і насінництво. 2011. № 100. С. 181-191.
20. Prasad K. D., Haque M. F., Ganguli D. K. Heterosis studies for yield and its components in bread wheat (Triticum aestivum L.). Indian J. Genet. 1998. No 1. P. 97–100.
21. Горбачова С. М. Результати і методи селекції зі створення нових конкурентоспроможних сортів проса. Селекція і насінництво. 2011. No 99. С. 108–114.
22. Орлюк А. П. Генетика пшениці з оновами селекції: монографія. Херсон: Айлант, 2012. 436 с.
23. Ларченко К. А., Моргун Б. В. Ознаки якості зерна пшениці та методи їх поліпшення. Физиология и биохимия культурных растений. 2010. Т. 42, № 6. С. 463–474.
24. Васильківський С. П., Івко Ю. О. Ефект гетерозису та ступінь фенотипового домінування у гібридів F1 ріпаку озимого. Агробіологія: збірник наукових праць. 2013. Вип. 10.(100). С. 5–10.
25. Лихочвор В. В. Продуктивность и структура урожая озимой пшеницы. Зерно. 2008. № 7. С. 24–28.
26. Лозінська Т. П. Формування елементів продуктивності нових сортів пшениці м’якої ярої в умовах Лісостепу України. Агробіологія: збірник наукових праць. 2013. Вип. 10 (100). С. 22–25.
27. Волкодав В. В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа. 2003. Вип.1. ч. 3. 106 с.
28. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат. 1985. 352 с.
29. Matzinger D. F., Mannand T. J., Cockerham C. C. Diallel cross in Nicotiana tabacum. Crop Science. 1962. No 2. P. 238–286.
30. Fonseca S., Patterson F. L. Hybrid vigor in a seven parent diallel cross in common winter wheat (Triticum aestivum L.). Crop Science. 1968. No 1. P. 85–88.
31. Griffing B. Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 1950. No 35. P. 303–321.
32. Beil G. M., Atkins R. E. Inheritance of quantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 1965. No 39. P. 3.
33. Рипбергер Е.И., Боме Н. А. Изучение комбинационной способности мягкой яровой пшеницы ((Triticum aestivum L.) в системе диалельных скрещиваний. Sworld. 2014.
