Морфологічні показники гібридів кукурудзи різних груп ФАО залежно від елементів технології за умов зрошення

Ключові слова: біометричні ознаки, висота рос- лини, висота першого продуктивного качана, індекс співвідношення, урожайність

Анотація

Мета дослідження – встановлення морфологічнихпоказників та врожайності зерна інноваційних вітчиз-няних гібридів кукурудзи різних груп ФАО за різної гус-тоти рослин та обробки біопрепаратами на краплин-ному зрошенні в умовах Південного Степу України. Мивизначали індекс співвідношення висоти прикріпленнякачана до висоти рослини гібридів кукурудзи залежновід густоти рослин і дії біологічних препаратів. Методи.Закладення польового досліду, вимірювально-розра-хунковий (для вимірювання висоти рослини, висотикріплення качана, обліку урожайності), математико-ста-тистичний (для визначення листкового індексу, коре-ляційної залежності). Результати. Встановлено, щовисота рослин істотно залежала від оброблення біопре-паратами гібридів кукурудзи. Максимальне значеннявисоти рослин було отримано за обробки біопрепара-тами, зокрема в середньому за три роки висота рослин у разі оброблення Хелафіт комбі становила 265,6 см,за оброблення Біо-гелем – 264,1 см, приріст висоти доконтрольного варіанту становив 2,9 см та 1,4 см відпо-відно. Загущеність посівів призводить до збільшеннялінійної висоти рослини: максимальна висота рослингібридів кукурудзи спостерігалася за густоти 90 тис.рослин/га. Оброблення біопрепаратами впливало нависоту прикріплення верхнього (продуктивного) качанана контрольному варіанті (111,4 см), причому Біо-гельзбільшив висоту прикріплення качана на 0,8 см (абона 0,7%), а Хелафіт комбі – на 1,5 см (або на 1,3%).Співвідношення висоти прикріплення качана до висотирослини є генетично зумовленою ознакою, котра добреідентифікує зразки кукурудзи та може використову-ватися для складання опису й характеристики новогоматеріалу. Встановлено, що середньопізні гібридинегативно реагують на загущеність посівів, формуючимаксимальну врожайність за густоти 70 тис. рослин/га(17,20–17,31 т/га) та різко знижують урожайність у разізагущеності посівів до 15,26–15,52 т/га. Середньостиглігібриди максимум врожайності утворюють за густоти80 тис. рослин/га – 12,47 т/га. Ранньостиглі гібриди мак-симальну врожайність продукують за густоти 90 тис.рослин/га – 11,36 т/га. Висновки. Ростові процесирослин кукурудзи досить важливі з погляду на форму-вання надземної маси та максимальну продуктивність.Архітектоніка рослин кукурудзи є факторіальною озна-кою потенційної продуктивності, а також інформатив-ною базою для визначення дії окремих елементів техно-логії. Найефективнішим серед біопрепаратів виявивсяХелафіт комбі: за його використання ранньостиглийгібрид Степовий показав найвищу врожайність зерна –11,53 т/га, приріст урожайності до контролю становив1,04 т/га (або 9,9%); середньостиглий гібрид Каховськийпоказав урожайність на рівні 12,77 т/га, приріст уро-жайності – 1,14 т/га (або 9,8%); урожайність середньо-стиглого гібрида Чонгар становила 16,71 т/га, прирістурожайності – 0,44 т/га (або 2,63%); урожайність серед-ньостиглого гібриду Арабат становила 16,91 т/га, при-ріст урожайності – 0,73 т/га (або 4,31%).

Посилання

1. Гадзало Я. М., Вожегова Р. А., Коковіхін С. В., Біляєва І. М., Дробітько А. В. Наукове обґрунтування технологій вирощування кукурудзи на зрошуваних землях із урахуванням гідротермічних чинників і змін клімату. Зрошуване землеробство: збірник наукових праць. 2020. № 73. С. 21–26. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.73.3
2. Коковіхін С. В., Писаренко П. В., Біднина І. О., Шарій В. О., Бойценюк Х. І. Науково-практичні аспекти планування та оперативного управління режимами зрошення сільськогосподарських культур із використанням інформаційних технологій. Зрошуване землеробство: збірник наукових праць. 2020. № 73. С. 43–49. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2020.73.8.
3. Орлянский Н. А., Зубко Д. Г. Селекция кукурузы на адаптивность и загущение посевов. Кукуруза и сорго. 2005. № 5. С. 2–4.
4. Зозуля О. Л., Паламарчук В. Д., Мазур В. А. Кукурудза: створення та вирощування гібридів. Вінниця: ФОП Данилюк, 2009. 199 с.
5. Паламарчук В. Д., Паламарчук О. Д., Колісник О. М. Селекція та створення гібридів кукурудзи, придатних до механізованого вирощування та виробництва альтернативних джерел енергії. Хранение и переработка зерна. Научно-практический журнал. № 2(128). 2010. С. 23–25.
6. Паламарчук В. Д., Поліщук І. С., Каленська С. М., Єрмакова Л. М. Біологія та екологія сільськогосподарських рослин. Вінниця, 2013. 636 с.
7. Каменщук Б. Д. Агроекологічний вплив умов вирощування на зернову продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Стан та перспективи розвитку рослинницької галузі в умовах змін клімату: 4-а Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 1-3 липня 2009 р.: тези доповідей. Харків, ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2009. С. 125–126.
8. Сіроха О. Л. Вплив удобрення на біометричні показники та показники вирівняності рослин кукурудзи різної групи стиглості. Збірник наукових праць Вінницького національного аграрного університету. Серія: Сільськогосподарські науки. Вінниця. 2014. Вип. 5(82). С. 37–47.
9. Marchenko T. Yu. Innovative elements of cultivation technology of corn hybrids of different FAO groups in the conditions of irrigation. Natural sciences and modern technological solutions: knowledge integration in the XXI century: collective monograph Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. P. 137–153. doi.org/10.36059/978-966-397-154-4/135-152.
10. Сікалова О. В., Івлева Т. В., Деркач І. Б., Чернобай Л. М. Новий вихідний матеріал кукурудзи з комплексом цінних селекційних ознак та властивостей. Генетичні ресурси рослин. 2011. № 9. С. 131–137.
11. Лавриненко Ю. О., Плоткін С. Я. та ін. Адаптивна характеристика нових гібридів кукурудзи. Таврійський науковий вісник: збірник наукових праць ХДАУ. Херсон : Айлант, 2007. Вип. 52. С. 76–82.
12. Шевченко Л.А., Чмель О.П., Хоменко С.В. Вплив мікродобрив та рістрегуляторів на продуктивність гібридів кукурудзи в умовах півночі України. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 73–78. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.4.11.
13. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз у землеробстві та рослинництві : навчальний посібник. Херсон : Айлант, 2008. 272 с.
14. Лавриненко Ю. О., Коковіхін С. В., Найдьонов В. Г., Михайленко І. В. Наукові основи насінництва кукурудзи на зрошуваних землях півдня України. Херсон : Айлант, 2007. 256 с.
15. Marchenko T., Vozhegova R., Lavrynenko Y., Zabara P. Biometric indicators of lines – parental components of maize hybrids of different FAO groups depending on biopreparation procedure under conditions. Селекція і насінництво. 2021. № 119. С. 135–146. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2021.237140.
16. Методика проведення ділянкового (POSTcontrol) і лабораторного сортового контролю / Держветфітослужба УІЕСР. Київ, 2012. 33 с.
17. Кириченко В.В., Петренкова В.П., Гур’єва І.А. [та ін.] Ідентифікація ознак кукурудзи (Zea mays L.) (навчальний посібник). Харків, ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 2007. 137 с.
18. Чучмий И. П., Моргун В. В. Генетические основы и методы селекции скороспелых гибридов кукурузы. Київ : Наукова думка, 1990. 284 с.
19. Домашнев П. П., Дзюбецкий Б. В., Костюченко В. И. Селекция кукурузы. Москва : Агропромиздат, 1992. 208 с.
20. Гаврилюк В. Н. Селекция и семеноводство раннеспелых и среднеранних гибридов кукурузы. Киев : Аграрна наука, 1998. 303 с.
21. Черчель В. Ю., Марочко В. А., Таганцова М. М. Обґрунтування індексу співвідношення висоти прикріплення верхнього качана до висоти рослини гібридів кукурудзи (Zea mays L.). Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 2. С. 40–44. https://doi.org/10.21498/2518-1017.2(23).2014.56127.
Опубліковано
2021-09-17
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО