Сучасний стан методичних підходів щодо визначення гранулометричного складу у світі
Анотація
У статті представлено огляд світової літератури щодо методичних підходів до визначення грануломе- тричного складу ґрунту різними методами, як класич- ними, так і новітнім лазерно-дифракційним методом (ЛДМ). Аналізуючи публікації, що стосуються визначення гранулометричного складу грунту, можна відзначити, що використання різних методик і класифікацій тек- стури ґрунту призвело до розбіжностей у застосуванні методу просіювання (використовуються сита з неодна- ковим діаметром отворів) та різниці меж фракцій у седи- ментаційних методах (аерометричному та піпетковому). Органолептичні методи, які застосовують в Україні (сухий та вологий), хоч і подібні у виконанні до тих, що пропонує ФАО для польових умов, але використовують неоднакові класифікації. Щодо методу лазерної диф- ракції, то під час підготовки проб до аналізу спираються на класичні методи, використовуючи їх як еталон, отже, і пробопідготовку роблять подібну, застосовуючи такі ж самі реактиви і способи видалення органічної речовини, карбонатів, розчинних солей та аналогічну дезагрегацію зразка. Вплив підготовки проби для аналізу на резуль- тати розподілу частинок за розміром визначають шля- хом застосування лазерного дифрактометру за одна- ковими налаштуваннями приладу. Розбіжності в будові приладів та застосованої оптичної і детекторної систем призводить до отримання різних результатів за однако- вої підготовки проб до аналізу. Порівняння показників, одержаних класичними мето- дами, з показниками у разі застосування лазерно-диф- ракційного методу свідчить про необхідність подальших досліджень щодо їх використання, адже поки що такі результати різняться та потребують кореляції. Це не заважає використовувати ЛДМ за одночасного визна- чення текстури ґрунту, застосовуючи різні класифікації. Тому метод лазерної дифракції у майбутньому можна використовувати для адаптування показників, одержа- них методом Н.А. Качинського, до міжнародних класи- фікацій, що сприятиме роботі з ФАО у питаннях впливу зміни клімату та опустелювання на стан ґрунту.
Посилання
2. Allen T. Powder Sampling and Particle Size Determination. Amsterdam, the Netherlands. Elsevier B.V. 2003. 683 p.
3. Schulte P. Laser diffraction size analysis of loesspaleosol sequences – pretreatment, calculation, interpretation: Dissertation. Tag der mündlichen Prüfung: 18.04.2017 163 p. URL: http://publications. rwth-aachen.de/record/691033/files/691033.pdf
4. Юдина А. В. Лазерная дифрактометрия в почвоведении: методические аспекты и диагностическое значение : дисс. … канд. биол. наук : 06.01.03. Москва, 2018. 251 с.
5. Laser diffraction as an innovative alternative to standard pipette method for determination of soil texture classes in central Europe. / Igaz D. [et al.]. Water. 2020. V. 12, 1232; https://doi.org/10.3390/w12051232.
6. Moeys J. The soil texture wizard: R functions for plotting, classifying, transforming and exploring soil texture data. 2019. URL : https://cran.r-project.org/web/packages/soiltexture/vignettes/soiltexture_vignette.pdf (дата звернення 30.04.2021 р.).
7. ISO 13320:2020(E) Particle size analysis – Laser diffraction methods. [Second edition 2020-01] International Standard. Geneva, Switzerland, 2020. 66 p.
8. FAO. 2020. Soil testing methods – Global Soil Doctors Programme – A farmer-to-farmer training programme: FAO. Rome, 2020. 100 p. URL : https://doi.org/10.4060/ca2796en
9. Working paper: Documentation of tests on particle size methodologies for laser diffraction compared to traditional sieving and sedimentation analysis. /C. Rasmussen, K. Dalsgaard Aarhus Universitetsforlag ISBN: 978-87-7507-390-0 2017. P. 35. URL : https://doi.org/10.7146/aul.205.148
10. The validity of laser diffraction system to reproduce hydrometer results for grain size analysis in geotechnical applications. / Al-Hashemi B. H. M. [et al.]. PLOS ONE January 14, 2021 V.16(1) URL : https://doi.org/10.1371/journal.pone.0245452
11. Gorączko A., Topoliński S. Particle Size Distribution of Natural Clayey Soils: A Discussion on the Use of Laser Diffraction Analysis (LDA). Geosciences. 2020. V.10(2),55. P. 1-9. URL : https://doi.org/10.3390/geosciences10020055
12. Evaluation of soil texture determination using soil fraction data resulting from laser diffraction method. / Mako A. [et al.]. International Agrophysics. 2019. V.33. P. 445-454 URL : https://doi.org/10.31545/intagr/113347
13. Lucke B., Schmidt U. Grainsize analysis of calcareous soil sand sediments: intermethod comparison with and without calcium carbonate removal. Erlanger Geographische Arbeiten Band 2015. V.42 P. 83–98. https://www.researchgate.net/publication/290946097 (дата звернення 20.04. 2021)
14. Adequacy of laser diffraction for soil particle size analysis. / Fisher P. [et al.] PLoS ONE May 4 2017. V.12(5): e0176510. URL : https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176510
15. Pedotransfer functions for converting laser diffraction particle-size data to conventional values. / Makó A. [et al.]. European Journal of Soil Science. September 2017. V.68. P. 769–782. URL: https://doi.org/10.1111/ejss.12456
16. Gresina F. Comparison of pipette method and state of the art analytical techniques to determine granulometric properties of sediments and soils. Hungarian Geographical Bulletin. 2020. V.69(1). P. 27–39. DOI: https://doi.org/10.15201/hungeobull.69.1.3
17. Ryzak M., Sochan A., Barna G., Hernadi H., Beczek M., Polakowski C. and Mako A. Laser Diffractometer in the Measurements of Soil and Sediment Particle Size Distribution. / Bieganowski A. [et al.]. Advancesin Agronomy. 2018. V. 151 ISSN 0065-2113. URL : https://doi.org/10.1016/bs.agron.2018.04.003
18. Болдырева В. Э., Безуглова О. С., Морозов И. В. К вопросу об определении гранулометрического состава почв с использованием метода лазерной дифракции. Научный журнал Российского НИИ проблем мелиорации. 2019. № 1(33). С. 184-194. DOI: 10.31774/2222-1816-2019-1-184-194
