Урожайність артишоку (Cynara cardunculus L. var. scolymus (L.) Fiori) залежно від густоти рослин
Анотація
Мета дослідження – вивчення й аналіз світового досвіду вирощування артишоку за різної густоти рослин культури і впливу останньої на продуктивність, а також побудова математичної поліноміальної моделі продук- тивності культури залежно від її загущення. Методи дослідження: синтетико-аналітичний метод для узагальнення дослідних даних, отриманих у різних дослідженнях технології вирощування арти- шоку; математичний аналіз методом поліноміальної регресії (поліном другого ступеня) для побудови моделі продуктивності культури залежно від загущення її посі- вів; графічна апроксимація моделі шляхом побудови графіку поліному другого ступеня та побудови параболи продуктивності культури. Результати. Розроблена поліноміальна модель продуктивності артишоку залежно від густоти виду «Урожай=4,8872+0,0017×Густота–3,0162× ×10-8×Густота2» забезпечує достатню прогностичну ефективність (величина середньої абсолютної похибки моделі у відсотках MAPE – 24,59%) та якість підгону. Аналіз результатів математичного моделювання доз- воляє підкреслити необхідність вивчення агротехно- логії артишоку за густоти рослин від 10 до 35 тис. на га. Найменш перспективною є густота рослин арти- шоку в діапазонах 5-10 та понад 35 тис./га, що супро- воджується зниженням продуктивності культури згідно з апроксимаційною кривою. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що оптимальна густота рослин артишоку залежить від умов вирощування, проте повсюдно простежується чітка тенденція до зростання врожайності культури в умовах загущення. Математичним моделюванням установлено, що модальні величини популяції рослин артишоку на 1 га коливаються у межах 10-15 тис./га, тоді як максимально перспективними з погляду на продук- тивність культури має бути величина густоти від 20 до 35 тис./га залежно від агрокліматичних умов і морфо- біологічних особливостей сорту.
Посилання
2. «Заморский цветок» – артишок. Овочі та Фрукти. 2019. № 121(12). С. 62–63.
3. Sgroi F., Fodera M., Di Trapani A.M., Tudisca S., Testa R. Profitability of artichoke growing in the Mediterranean area. HortScience. 2015. Vol. 50(9). P. 1349–1352.
4. Дышкант Д. Выращиваем артишок в Украине. Овочі та Фрукти. 2019. № 121(12). С. 59–61.
5. Кльош Ю.І., Муж Г.В. Можливості вирощування артишоку посівного (Cynara scolymus) в умовах агробіостанції ЖДУ. Біологічні дослідження – 2012: матеріали конференції. 2012. С. 107–110.
6. Улянич О.І., Вдовенко С.А., Ковтунюк З.І., Кецкало В.В., Слободяник Г.Я., Воробйова Н.В., Сорока Л.В. Кравченко В.С. Біологічні особливості та вирощування малопоширених овочів: навчальний посібник. Умань : «Візаві», 2018. 278 с.
7. Хареба О.В., Горова Т.К., Позняк О.В. Біологоекологічні особливості дво- і багаторічних овочевих рослин родини Айстрові (Asteraceae Dumort). Наукові доповіді НУБіП України. 2019. № 1(77).
8. Leskovar D.I., Xu C., Agehara S. Planting configuration and plasticulture effects on growth, physiology, and yield of globe artichoke. HortScience. 2013. Vol. 48(12). P. 1496–1501.
9. Mauro R.P., Lombardo S., Longo A.M.G., Pandino G., Mauromicale G. New cropping designs of globe artichoke for industrial use. Italian Journal of Agronomy. 2011. Vol. 6(1). P. 44–49.
10. Elia A., Paolicelli F., Bianco V.V. Effect of sowing date, plant density and nitrogen fertilizer on artichoke (Cynara scolymus L.): preliminary results. Advances in Horticultural Science. 1991. Vol. 5. P. 119–122.
11. Kolodziej B., Winiarska S. The effect of selected cultivation methods on yield and quality of artichoke (Cynara scolymus L.) raw material. Acta Scientarum Polonorum. Hortorum Cultus. 2012. Vol. 11(1). P. 171–182.
12. Ierna A., Mauro R.P., Mauromicale G. Biomass, grain and energy yield in Cynara cardunculus L. as affected by fertilization, genotype and harvest time. Biomass & Bioenergy. 2011. Vol. 36. P. 404–410.
13. Ierna A., Mauro R., Mauromicale G. Improved yield and nutrient efficiency in two globe artichoke genotypes by balancing nitrogen and phosphorus supply. Agronomy for Sustainable Development. 2012. Vol. 32(3). P. 773–780.
14. Mauromicale G., Sortino O., Pesce G.R., Agnello M., Mauro R.P. Suitability of cultivated and wild cardoon as a sustainable bioenergy crop for low input cultivation in low quality Mediterranean soils. Industrial Crops and Products. 2014. Vol. 57. P. 82–89.
15. Ostertagova E. Modelling using polynomial regression. Procedia Engineering. 2012. Vol. 48. P. 500–506.
16. Moreno J.J.M., Pol A.P., Abad A.S., Blasco B.C. Using the R-MAPE index as a resistant measure of forecast accuracy. Psicothema. 2013. Vol. 25(4). P. 500–506.
17. Moksony F., Heged R. Small is beautiful. The use and interpretation of R2 in social research. Szociológiai Szemle. 1990. Special issue. P. 130–138.
