Особливості наливу зерна та визначення типу агроекологічної належності сортів рису

Ключові слова: рис, сорт, налив зерна, агроеколо- гічна належність

Анотація

Мета досліджень. Визначити особливості наливузерна нових сортів рису з урахуванням погодно-кліма-тичних умов зони рисосіяння України та визначити тип їхагроекологічної належності. Результати. Встановлено,що у сорту Дебют накопичення сухих речовин в зерніпрактично припинялося на початку воскової стигло-сті, а налив зерна проходив у фазі молочної стиглостіта практично припинявся на початку фази воскової стиг-лості, тому сорт Дебют придатний для вирощуванняу північній частині Степу України та південній частиніЛісостепу України, а також придатний до пізніх строківсівби. У сортів Онтаріо, Корсар, Фагот та Віконт нако-пичення сухих речовин в зерні продовжувалося досередини воскової стиглості, а найбільш активно наливзерна проходив у фазі молочної стиглості і першій поло-вині фази воскової стиглості та практично припиняєтьсяна початку другої половини фази воскової стиглості,тому ці сорти придатні для вирощування у центральнійта південній частині Степу України та АР Крим та потре-бують висіву в оптимальні для цієї зони строків сівби –з 1 по 10 травня. У сортів Маршал та Лазуріт накопи-чення сухих речовин в зерні продовжувалося практично до кінця воскової стиглості. Причому слід відмітити, щопроцеси наливу зерна проходили рівномірно протягомвсього періоду наливу зерна, що свідчить про повіль-ний перебіг процесів накопичення поживні речовини.Отже, у сортів Маршал та Лазуріт налив зерна активнопроходив в період від фази молочної стиглості до кінцяфази воскової стиглості, тому вони придатні для виро-щування в південній частині Степу України та АР Крим,а також вимагають більш ранніх строків сівби. Але слідзауважити, що сорт Лазуріт має більш короткий веге-таційний період, тому він більш пластичний до строківсівби. Висновки. Сорти рису Маршал и Лазуріт відно-ситься до Південного типу, придатні для вирощуванняна Півдні України, АР Крим та вимагають ранніх строківсівби; сорти рису Онтаріо, Корсар, Віконт та Фагот від-носяться до помірного типу, придатні до вирощуванняв Центральній та Південній зоні Степу України та потре-бують висіву в оптимальні для цієї зони строків сівби –з 1 по 10 травня; сорти Дебют та Консул відноситься доПівнічного типу, придатні до висіву в Північному Степута Лісостепу України та потребують пізніх строків сівби.

Посилання

1. Дудченко В.В., Корнбергер В.Г., Вожегов С.Г., Скидан В.О. та ін. Рис в Україні : колективна монографія / за ред. д.т.н. професора, член-кор. НААНУ В.А. Сташука, д.т.н., професора А.М. Рокочинського, д.е.н. професора Л. М. Грановської. Херсон : Гринь Д.С., 2014. С. 236–277.
2. Дудченко В.В., Лісовий М.М., Вожегова Р.А., Вожегов С.Г. та ін. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України. Скадовськ : АС, 2011. 84 с.
3. Ванцовський А.А. Культура рису на Україні. Херсон, 2004. 174 с.
4. Дудченко В.В., Лісовий М.М., Вожегова Р.А. та ін. Технологія вирощування рису з врахуванням вимог охорони навколишнього середовища в господарствах України. Скадовськ : АС, 2011. 84 с.
5. Дудченко В.В. Державне законодавче регулювання рисового виробництва та його наукове забезпечення в Україні / за наук. ред. В.А. Вергунова. Херсон : Наддніпряночка, 2015. 48 с.
6. Скидан В.О., Дудченко В.В., Скидан М.С. Збільшення продуктивності агроценозів рису та зниження енерговитрат на вирощування рису в південній частині Степу України: наукові рекомендації. Херсон : Грінь Д.С., 2015. 72 с.
7. Дудченко В.В. та ін. Рисові зрошувальні системи : монографія. Херсон : Грінь Д.С., 2016. 212 с.
8. Шпак Т.М., Шпак Д.В., Дудченко В.В. та ін. Каталог сортів відділу селекції Інституту рису НААН України (1969–2013 рр.). Херсон : Грінь Д.С., 2015. 60 с.
9. Дудченко В.В., Скидан В.О., Вожегов С.Г., Полєнок А.В. Рекомендації з впровадження економічно та біоенергетично ефективної технології, яка забезпечить максимальний врожай без погіршення родючості та фізичних властивостей ґрунту: науково-практичні рекомендації. Херсон : Грінь Д.С., 2015. 52 с.
10. Шеуджен А.Х. Агрохимия и физиология питания риса. Майкоп : ГУРИПП Адыгея, 2005. 1012 с.
11. Зеленский Г.Л. Морфо-биологическое обоснование агротехники риса. Научный журнал КубГАУ. 2012. № 77(03). С. 18–54.
12. Алешин Е.П., Алешин Н.Е. Рис. Краснодар, 1997. 504 с.
13. Шеуджен А.Х., Алешин Е.П. Теория и практика применения минеральных удобрений в рисоводстве. Майкоп, Адыгея, 1996. 316 с.
14. Воробьев Н.В., Скаженник М.А. Физиологические основы минерального питания риса. Краснодар, 2005. 195 с.
15. Жовтоног И.С., Иваненко Д.А., Положай B.C. Рис на Украине. Киев : Урожай, 1971. 177 с.
16. Вожегов С.Г. Ефективність рисових сівозмін в залежності від елементів технології вирощування рису та супутніх культур. Перспективи розвитку рослинницької галузі в сучасних економічних умовах: тези Міжнародної науково – практичної конференції присвяченої 50-й річниці від початку розвитку рисівництва в Україні, 6-8 серпня 2013 р. Скадовськ, Інститут рису НААН. 2013. С. 74–76.
Опубліковано
2021-09-17
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО