Зміни лісомеліоративної складової протиерозійних заходів на прикладі ділянки з контурно-меліоративною організацією території
Анотація
Мета. Визначення функціональних змін лісомелі-оративної складової частини протиерозійних заходівна прикладі п’яти лісосмуг, що розташовані на схи-ловій ділянці з контурно-меліоративною організацієютериторії в умовах Північного Степу України. Методи.Порівняльний та ретроспективний – для обробленнярізночасових космічних зображень території дослі-джень для виявлення змін у структурі лісомеліора-тивних заходів в умовах регіонального ландшафтуПівнічного Степу. Як картографічну основу використо-вували топографічні карти М 1:10 000, а подальшу їхобробку й інтерпретацію проводили за допомогою ГІС-програм на кшталт ARC-GIS®, QGIS®. За результатамиобробки даних планували визначення ділянок лісосмугіз пошкодженою та відсутньою функціональною части-ною. Оціночний метод визначення стану деревних поріду захисних насадженнях за класифікацією їхньої життє-діяльності для умов степу та напівпустелі. Результати.Виявлено зміни лісомеліоративної складової частинипротиерозійних заходів у вигляді доповнення рос-линності лісомеліоративних насаджень дикорослоюпорослю таких деревних порід, як: ясень пенсильван-ський (Fraxinus Pennsylvanica), в’яз приземкуватий(Ulmus Pumila), клен ясенелистий (Acer Platanoides).Поросль дикорослих чагарникових порід була представ-лена кленом татарським (Acer Tataricum) та жимолостютатарською (Lonicera Tatarica). Зафіксовано зменшенняфункціональної частини приплакорної лісосмуги у верх-ній частині схилу на 82%, а лісосмуг у нижній частинісхилу на 56 та 59% відповідно. Оцінено життєздатністьта життєстійкість лісомеліоративних заходів за середнімбалом та встановлено відповідність проєктній доку-ментації лише двох лісосмуг, розташованих у середнійчастині схилу. Висновки. Оцінивши зміни лісомеліо-ративної складової частини протиерозійних заходів наприкладі робочої ділянки з контурно-меліоративноюорганізацією території, можна говорити про недостатнюїї захищеність від прояву водних ерозійних процесів. З метою запобігання змиву ґрунту на зазначеній тери-торії запропоновано провести доповнення або віднов-лення наявних лісомеліоративних заходів, організуватидодаткові агротехнічні й організаційно-господарські про-тиерозійні заходи.
Посилання
2. Визначення ефективності протиерозійних об’єктів для типових агроландшафтів (на прикладі Харківської області) / О.В. Круглов та ін. Харків, 2017. 28 с.
3. Лісові меліорації : підручник / О.І. Пилипенко та ін. ; за ред. В.Ю. Юхновського. Київ, 2010. 282 с.
4. Чорний С.Г. Схилові зрошувані агроландшафти: ерозія, ґрунтоутворення, раціональне використання. Херсон, 1996. 170 с.
5. Булыгин С.Ю., Неаринг М.А. Формирование экологически сбалансированных агроландшафтов: проблема эрозии. Харьков, 1999. 272 с.
6. Можейко Г.А. Лесо-аграрные ландшафты Южной и Сухой Степи Украины (природа и конструирование). Харьков, 2000. 312 с.
7. Зубов А.Р., Зыков И.Г., Тарарико А.Г. Формирование эрозионно устойчивых агроландшафтов в бассейне Северского Донца. Волгоград, 2009. 240 с.
8. Формування збалансованих агроландшафтів на принципах ґрунтозахисної контурно-меліоративної системи землекористування / О.Г. Тарарико та ін. Землеробство. 2015. Вип. 1. С. 13–18.
9. Шикула М.К. Охорона ґрунтів : підручник. 2-ге вид. Київ, 2004. 398 с.
10. Коптєв В.І., Лишенко А.А. Полезахисне лісорозведення. Київ, 1989. 168 с.
11. Пилипенко А.И. Лесоводственные особенности и мелиоративное влияние полезащитных лесных полос в условиях черноземной Степи Украины. Киев, 1992. 75 с.
12. Лохматов Н.А., Гладун Г.Б. Лесные мелиорации в Украине : история, состояние, перспективы. Харьков, 2004. 256 с.
13. Гладун Г.Б. Трофименко М.Є., Лохматов М.А. Захисні лісові насадження : проєктування, вирощування, впорядкування / за ред. Г.Б. Гладуна. Харків, 2005. 390 с.
14. Савельева Л.С. Устойчивость деревьев и кустарников в защитных лесных насаждениях. Москва, 1975. 168 с.
