Врожайність сої за різних систем основного обробітку ґрунту та удобрення в умовах зрошення
Анотація
У статті відображено результати експериментальних досліджень формування щільності складення, водопро- никності, поживного режиму ґрунту та продуктивності сої за різних способів основного обробітку, органо-міне- ральних систем удобрення з використанням післяжнив- них решток і сидератів в сівозміні на зрошенні півдня України. Під час експерименту використовували польо- вий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, роз- рахунково-порівняльний, математично-статистичний методи та загальновизнані в Україні методики й мето- дичні рекомендацій. Дослідження проводились про- тягом 2016–2019 рр. на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН України в зоні дії Каховської зрошу- вальної системи. Дослідженнями встановлено, що на початку веге- тації найменший рівень щільності, а саме 1,23 г/см3, спостерігався за чизельного обробітку на 28–30 см, що більше контролю на 1,6%, а найбільша щільність складення, а саме 1,29 г/см3, була отримана за нульо- вого обробітку, що вище контролю на 3,2%. За оранки на 28–30 см вміст нітратів коливався в межах 38,3–40,3 мг/кг ґрунту. Максимальними показниками від- значився варіант чизельного розпушування на 28–30 см, а саме 48,0–56,5 мг/кг ґрунту, та нульового обробітку ґрунту, а саме 46,7–50,1 мг/кг ґрунту, що більше порів- няно з контролем на 27,4%. Найменші показники вмісту рухомого фосфору формувалися за нульового обро- бітку 55,2–64,2 на початку та 40,6–51,2 мг/кг ґрунту перед збиранням врожаю. Найбільший обмінний калій був отриманий за оранки на 28–30 см, які колива- лися в межах 425,2–565,6 мг/кг ґрунту на початку та 388,4–479,9 мг/кг ґрунту на момент збирання врожаю залежно від фактору В. Основний обробіток, впливаючи на щільність скла- дення та поживний режим, створював різні умови для формування врожаю сої. Так, за оранки на 28–30 см в середньому по фактору А врожайність дорівнювала 3,80 т/га, такий же рівень врожайності, а саме 3,94 т/га, було отримано за чизельного обробітку на 28–30 см. Найменша продуктивність сої, а саме 3,30 т/га, відзна- чилась за нульового обробітку, що менше на 0,50 т/га, або 15,2%, порівняно з контролем.
Посилання
2. Григоров М.С. Водосберегающие технологии выращивания с.-х. культур. Волгоград : ВГСХА, 2001. 169 c.
3. Ничипорович А.А. Энергетическая эффективность и продуктивность фотосинтезирующих систем как интегральная проблема. Физиология растений. 1978. Т. 25. Вып. 5. С. 922–937.
4. Лисогоров К.С., Писаренко В.А. Наукові основи використання зрошуваних земель у степовому регіоні на засадах інтегрального управління природними і технологічними процесами. Таврійський науковий вісник. 2007. Вип. 49. С. 49–52.
5. Балюк C.А., Медведєв В.В. Стратегія збалансованого використання, відтворення й управління ґрунтовими ресурсами України. Київ : Аграрна наука, 2012. 240 с.
6. Тимошенко Г.З., Коваленко А.М., Новохижній М.В., Шепель А.В. Вплив щільності складення ґрунту на урожайність сільськогосподарських культур за різних систем обробітку ґрунту у короткоротаційних сівозмінах. Зрошуване землеробство. 2016. Вип. 66. С. 82–85.
7. Вожегова Р.А., Боровик В.О., Марченко Т.Ю., Рубцов Д.К. Насіннєва продуктивність середньостиглого сорту сої Святогор залежно від норми висіву та доз азотних добрив в умовах зрошення півдня України. Зрошуване землеробство. 2018. № 70. С. 55–59.
8. Фурман О.В. Густота стояння рослин сої та їхня виживаність залежно від строків сівби та сорту. Корми і кормовиробництво. 2017. Вип. 83. С. 85–89.
9. Рожков А.О., Міхєєва О.О. Польова схожість насіння та густота рослин сої залежно від норми висіву насіння та ширини міжрядь у Східному Лісостепу України. Вісник Харківського національного аграрного університету Серія «Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання». ISSN 2413-7642. 2017. Вип. 2. С. 119–129.
10. Ушкаренко В.О. та ін. Наукові дослідження в агрономії : навчальний посібник. Херсон : Грінь Д.С., 2016. 316 с.