Залежність однорідності ступеня модифікації солоду пивоварного ячменю від впливу позакореневого підживлення мікродобривами

Ключові слова: ячмінь ярий, модифікація, солод, фон живлення, мікродобрива

Анотація

Мета – встановити залежність пивоварної якості зерна ячменю ярого за однорідністю ступеня модифі- кації ендосперму солоду від впливу позакореневого підживлення рослин під час вегетації мікродобривами «Вуксал» на різних фонах мінерального удобрення. Для узагальнення результатів дослідження та науко- вого обґрунтування мети застосовували такі методи: загальнонаукові (для визначення напряму дослідження, планування і закладки досліду); спеціальні (лаборатор- ний – для визначення біохімічних показників); матема- тично-статистичний (для обробки експериментальних даних). Результати. Установлено результативність впливу позакореневого підживлення рослин пиво- варного ячменю ярого мікродобривами «Вуксал» під час вегетації на однорідність модифікації ендосперму солоду. Висновки. Ефективність позакореневого під- живлення рослин ячменю ярого мікродобривами зале- жала від технологічної схеми застосування, а саме від кількості прийомів проведеного агрозаходу за відповід- них фенофаз розвитку. У разі вирощування ячменю на фоні мінерального живлення N30P45K45 кращими вияви- лися варіанти А6 – дворазове застосування мікродо- брив «Вуксал Grain” (1,5 л/га) під час виходу у трубку та «Вуксал Grain” (1,5 л/га) на початку цвітіння, А7 – три- разове позакореневе підживлення рослин мікродобри- вами «Вуксал Р Мах” (1,5 л/га) під час кущення, «Вуксал Grain” (1,5 л/га) під час виходу у трубку, «Вуксал Grain” (1,5 л/га) на початку цвітіння, де отримано найбільші значення однорідності ступеня модифікації ендосперму солоду – 77,3 та 79,0% відповідно. На фоні мінерального живлення N60P90K90 кращим виявився варіант А7 – три- разове позакореневе підживлення рослин мікродобри- вами «Вуксал Р Мах” (2,0 л/га) під час кущення, «Вуксал Grain” (2,0 л/га) під час виходу у трубку, «Вуксал Grain” (2,0 л/га) на початку цвітіння, де однорідність модифіка- ції становила 75,8%.

Посилання

1. Havlová P., Šusta J., Psota V. Homogeneity and Modification of Malt. I. Colouring Cut Detection. Kvasny prum. 1998. № 44 (4). Р. 92–94. DOI: 10.18832/kp1998007.
2. Кунце В., Мит. Г. Технология солода и пива. Пер. с нем. Санкт-Петербург : Профессия, 2001. 912 с.
3. Нарцисс Л. Пивоварение. Пер. с нем. / под общ. ред. Г.А. Ермолаевой, Е.Ф. Шаненко. Санкт-Петербург : Профессия, 2007. Т. 1 : Технология солодоращения. 584 с.
4. Importance of Endosperm Modification for Malt Wort Fermentability / M.J. Edney et al. Journal of the Institute of Brewing. 2007. Vol. 113. № 2. P. 228–238.
5. Carnielo M., Foucout A., Moll M. Brauwissenschaft 35. 1982. P. 168.
6. Гораш О.С. Управління продуційним процесом пивоварного ячменю : монографія. 2-ге вид., з доп. Кам’янець-Подільський : ПП «Медобори-2006», 2017. 464 с.
7. Гораш О.С., Климишена Р.І. Ячмінь: управління пивоварною якістю : монографія. Кам’янець-Подільський : ТОВ «Друкарня «Рута»», 2020. 260 с.
8. Гораш О.С. Нові підходи до методики визначення оптимальної норми висіву в технології вирощування пивоварного ячменю. Методика, механізація, автоматизація та комп’ютеризація досліджень у землеробстві, рослинництві, садівництві та овочівництві : збірник наукових праць. Київ, 2007. Вип. 9. С. 96–102.
9. Ecological and biological conformity of conditions of the brewing barley cultivation zone / O. Gorash et al. Ukrainian Journal of Ecology. 2020. № 10 (1). P. 246–253. DOI: 10.15421/2020_39.
10. Ермантраут Е.Р., Присяжнюк О.І., Шевченко І.Л. Статистичний аналіз агрономічних дослідних даних в пакеті Statistica 6.0. Київ : Українська академія аграрних наук, 2007. 55 с.
Опубліковано
2021-09-24
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО