Ефект норми висіву на продуктивність насіння сортів і мутантних ліній амаранту

Анотація

Мета. Метою наших досліджень було визначення впливу різних норм висіву на насіннєву продуктивність сортів та мутантних ліній амаранту з урахуванням сортових особливостей, структурних елементів врожаю. Методи. Досліджували шість норм висіву (0,2; 0,4; 0,6; 0,8; 1,0 та 1,2 млн схожих насінин/га) для двох сортів – Харківський 1 і Студентський – та чотирьох мутантних ліній (ЛМХ150, ЛМХ150РВ, ЛМСт150ЧР, ЛМСт150ЧН). Попередником амаранту була озима пшениця. Посів здійснювали в першій декаді травня на глибину 1 см при міжрядді 45 см. Збір урожаю проводили у фазі повної стиглості насіння. Визначали основні показники продуктивності – масу насіння з рослини, масу 1000 насінин і густоту стояння рослин – відповідно до вимог ДСТУ. Результати. Найбільша довжина волотей спостерігалася при густоті 1,0–1,2 млн/га, тоді як оптимальна норма висіву для формування максимальних суцвіть становить 0,6–0,8 млн/га. Найдовші волоті утворювали мутантні лінії ЛМХ150 та ЛМСт150ЧР, найкоротші – сорт Студентський. Маса насіння з однієї рослини зменшувалася зі зростанням густоти посіву, досягаючи максимуму при 0,2–0,4 млн/га (до 34,0 г у сорту Харківський 1) та мінімуму при 1,2 млн/га (7,7–12,5 г). Маса 1000 насінин залишалася відносно стабільною (0,75–0,92 г) і визначалася генетичними особливостями сорту. Урожайність насіння переважно залежала від генотипу: найвища – у сорту Харківський 1 (2,5–3,0 т/га), тоді як у мутантних ліній ЛМХ150 і ЛМХ150РВ вона становила 2,25 та 1,7 т/га відповідно. Висновки. Насіннєва продуктивність амаранту значною мірою визначається сортовими особливостями та меншою мірою – нормою висіву. Найвищі показники спостерігалися у сорту Харківський 1 (2,5–3,0 т/га, маса 1000 насінин 0,86–0,92 г). Мутантна лінія ЛМХ150 також характеризувалася високою врожайністю (2,25 т/га), тоді як менш продуктивні сорти досягали 1,6–2,05 т/га.