Роль гербіцидного захисту у формуванні врожайності та якості насіння соняшнику в умовах західного Лісостепу України

Анотація

Мета – оцінити ефективність сучасних гербіцидів та їх комбінацій у системі контролю забур’яненості посівів соняшнику, а також визначити їх вплив на урожайність і якість насіння в умовах західного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводились впродовж 2021–2023 років на дослідному полі Навчально-виробничого центру «Поділля» Закладу вищої освіти «Подільський державний університет» на чорноземі типовому малогумусному, середньосуглинковому. Повторність у досліді чотирикратна. Розміщення варіантів – систематичне. Результати. Дослідження виконували із застосуванням препаратів Кентавр (1,0 л/га), Промекс (2,0 л/га), Проксаніл 72 % к.е. (2,0 л/га) та їх комбінації Промекс + Проксаніл 72 %, к. е. (2,0 + 2,0 л/га). Аналіз показав, що рівень забур’яненості посівів істотно залежав від біологічних особливостей сорту і схеми гербіцидного захисту. Так, уже на початку вегетації (через 30 діб після сходів) на контролі (без гербіцидів) кількість бур’янів становила 173,3 шт./м2 у сорту Бельведер і 165,2 шт./м2 у сорту Суматра, що свідчить про вищу конкурентоспроможність останнього. На варіантах із внесенням гербіцидів забур’яненість істотно знижувалася. Найбільш ефективним виявився комбінований варіант Промекс + Проксаніл, де кількість бур’янів на період збирання зменшувалася до 54,7 шт./м2 у сорту Суматра та 61,0 шт./м2 у сорту Бельведер, що відповідало зниженню на понад 70 % порівняно з контролем. Найпоширенішим видом бур’янів була лобода біла (Chenopodium album L.), частка якої у структурі засміченості посівів на контролі сягала 72–77 %. Після застосування гербіцидів її частка зменшувалася до 30–36 %, що підтверджує високу ефективність препаратів проти дводольних видів. Встановлено синергічний ефект між сортовими особливостями та дією гербіцидів, за якого швидке зімкнення рядків і активний ріст рослин сорту Суматра посилювали фітотоксичну дію препаратів. Ефективне зниження забур’яненості позитивно впливало на урожайність. На контрольному варіанті урожайність сорту Бельведер становила 3,41 т/га, тоді як у сорту Суматра – 3,58 т/га. За внесення гербіциду Промекс урожайність зростала до 3,73–3,94 т/га, а у варіанті Промекс + Проксаніл – до 4,05 т/га (Бельведер) і 4,28 т/га (Суматра), що відповідно на 18,8 % і 19,6 % перевищувало контроль. Підвищення урожайності супроводжувалося збільшенням вмісту олії в насінні. На контролі олійність становила 47,2 % (Бельведер) та 48,0 % (Суматра), тоді як за комбінованого внесення гербіцидів – 49,0 % і 50,2 % відповідно. Зростання цього показника на 3,8–4,6 % свідчить про покращення фізіологічного стану рослин, зменшення алелопатичного стресу та ефективніше використання продуктів фотосинтезу. Висновки. Встановлено, що сорт Суматра продемонстрував вищу конкурентоспроможність щодо бур’янів та стабільно більшу врожайність і олійність порівняно з сортом Бельведер. Найефективнішим заходом гербіцидного контролю виявилось комбіноване застосування гербіцидів Промекс (2,0 л/га) + Проксаніл 72 % к. е., що забезпечує не лише значне зниження кількості бур’янів, а й підвищення продуктивності посівів. Отримані результати свідчать, що оптимальний гербіцидний захист дозволяє реалізувати потенціал культури у повному обсязі, підвищує продуктивність і якість насіння соняшнику, роблячи сорт Суматра найбільш перспективним для вирощування у західному Лісостепу України.