Структура врожаю та якість зерна новостворених ліній рису (Oryza sativa L.)

Анотація

Мета. Оцінка новостворених ліній рису за показниками структури урожайності та якістю зерна і крупи в умовах Південного Степу. Матеріали та методика досліджень. Селекційна робота з рисом (Oryza sativa L.) в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН ведеться за схемою селекційного процесу з використанням генетичного потенціалу сортозразків світової колекції і сортів культурного рису власної селекції, які мають високе різноманіття ознак та властивостей. Кращі з них, після ретельного вивчення використовуються в гібридизації з метою отримання ліній, які поєднують усі необхідні параметри моделі сорту. Дослідження проведено впродовж 2022–2024 рр. в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН на полях сівозміни базового господарства «Маяк» м. Кілія, Одеська область. Результати досліджень. Для визначення технологічних показників (вихід крупи, вихід цілого ядра, склоподібність, тріщинуватість) істотним репрезентативним фактором є індекс зерна (l/b – відношення довжини зернівки до її ширини), який істотно може випливати на якість переробки. Новостворені лінії рису характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак, що реалізуються в різній мірі, залежно від технології вирощування та погодно-кліматичних умов вегетаційного періоду. Індекс зерна (l/b до 2,5) усіх новостворених ліній відповідав короткозерному типу, окрім ліній О 54–23, яка була з довгозерним типом (l/b мали понад 2,6). Показники структури врожаю новостворених ліній мали високу варіабельність. Середня кількість зерен у волоті коливалася від 198 шт. (у короткозерних формах) до 310 шт. (у довгозерних формах). Найбільшим числом зерен у волоті виділилися зразки із короткозерних форм – Лінія О 53–23 (220 шт.), О 42–23 (225 шт.), О 44–23 (230 шт.), та довгозерних форм – О 54–23 (310 шт.). Довжина волоті коливалася у межах 18,1–19,7 см у короткозерних зразків, у довгозерних – 17,8–18,1 см. Найбільшою продуктивністю голов- ної волоті виділилися зразки з короткозерним типом зернівки О 53–23 (6,55 г.), О 42–23 (6,65 г.), О 44–23 (6,80 г.), а довгозерними – лінія О 54–23 (8,31 г.). Скловидність зерна серед кращих короткозерних форм в середньому становить 98,8 %, а у довгозерних 100 %. Високою скловидністю виділилися зразки: Лінії О 16–23, О 42–23, О 44–23, О 53–23 (100 %), які були на рівні зі стандартами Віконт та Маршал – 100 %. За даними наших досліджень загальний вихід крупи в середньому склав 69,67, 68,69 %, а найкращими серед новосторених ліній виявилися: О 42–23, О 44–23, О 53–23 (70,15–71,46 %). Висновки. Створені нові високопродуктивні лінії рису з високою адаптованістю до умов півдня України, а саме: ранньостиглі лінії – О 16–23, О 35–23, О 42–23, О 43–23; середньостиглі лінії – О 44–23, О 50–23, О 53–23; довгозерна лінія О 54–23. Урожайність зерна новостворених ліній становить 9,45–11,46 т/га з високою якістю крупи. Новостворені лінії перевищують стандарти за урожайністю зерна на 0,66–2,86 т/га (на 7,5–32,7 %) в групі короткозерних та на 2,32 т/га (на 28,1 %) серед довгозерних. Новостворені лінії зареєстровані у Національному центрі генетичних ресурсів рослин України. Нові лінії пластичні до флуктуацій умов вирощування, характеризуються високими технологічними і господарськими ознаками, мають високі показники структури урожайності та якісні показники, здатні давати високі врожаї.