Покращання якості органічних добрив за рахунок використання пробіотиків та бішофіту

Анотація

На сьогодні актуальним питанням є впровадження науково-обгрунтованої системи забезпечення сталого функціонування агроекосистем. У даному контексті важливим є розширення спектру використання екологообезпечних інноваційних методів знезараження гною за рахунок місцевих ресурсів. Це дозволяє в обмежених об’ємах хіміко-техногенних ресурсів в аграрному секторі замінити їх альтернативними маловитратними заходами, які базуються на природних процесах самовідновлення. Метою дослідження стало вивчення комплексного впливу бішофіту різної концентрації та пробіотичних препаратів на схожість насіння бур’янів та ефективність використання гною, обробленого бішофітом та пробіотиком, при вирощуванні кукурудзи. Об’єктами досліджень були Полтавський бішофіт та пробіотичні препарати. Для визначення оптимальної дози бішофіту закладено попередньо експерименти на 4 місяці з різною концентрацією 50 л/т; 100 л/т; 150 л/т; 200 л л/т. Для визначення оптимальної дози пробіотику, проведені попередні бактеріологічні дослідження з використанням пробіотику дозою 100 л/тонну. Встановлено, що після 4-х місяців компостування рівень патогенних мікроорганізмів при нативному та 10% розчині пробіотику значно знизився, при цьому Salmonella та E. coli не виявлено. Для визначення дії різних доз бішофіту на життєздатність насіння бур’янів у день закладки досліду в компости були закладені в мішочках насіння різних рослин з різною вихідною схожістю: щириця (53%), триреберник (60%), осот польовий (13%), пирій повзучий (47%), лобода біла (56%), редька дика (74%). Після 4-х місяців зберігання у варіанті де застосовували бішофіт (150 л/т) та пробіотик (100 л/т, 10% розведення), насіння осоту польового, лободи білої та редьки дикої повністю втратили схожість, насіння інших бур’янів значно її знизила (до 60% у порівнянні з контролем). Обгрунтовано, що використання запропонованої технології обробки гною (4 місяці, бішофіт дозою 150 л/т та пробіотик дозою 100 л/т, розбавлення 1:10) дозволяє підвищити урожайність кукурудзи на 58,1%, що на 35,6% вище у порівнянні з стандартною технологією отримання гною.