Енергетичний аналіз технології вирощування сортів сої залежно від елементів агротехнології за умовзрошення

Анотація

В статті наведено результати досліджень з енергетичного аналізу технології вирощування сортів сої залежно від елементів агротехнології за умов зрошення. Мета досліджень – провести енергетичний аналіз розроблених елементів агротехніки вирощування сортів сої. Методи. Дослідження першого досліду проводили протягом 2013–2015 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН України (нині Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН). Трифакторний дослід (фактор А – сорт, В – строк сівби, С – система захисту рослин). Дослідження другого досліду проводили протягом 2017–2019 років на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН України (нині Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. Трифакторний дослід (фактор А – сорт, В – інокулянт, С – система захисту рослин). Результати досліджень. Енергетичний аналіз показників польового досліду з сортами сої показав істотні відмінності у величині надходження енергії за всіма досліджуваними факторами та їх варіантами. Серед сортового складу перевагу мав сорт Святогор, який сформував найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,95 та мав найменшу енергоємність продукції – 5,77 ГДж/га. Також доведено, що рання сівби (перший строк – 20 квітня) негативно позначається на показниках енергетичної ефективності, що можна пояснити теплолюбністю досліджуваної культури. Встановлено, що захист рослин мав позитивний вплив на величину енергетичної ефективності. У досліді з вивчення продуктивності сортів сої залежно від впливу інокулянтів та захисту рослин доведено, що з енергетичної точки зору найкращим виявився варіанті з сортом Деймос, який висівали з обробкою насіння перед сівбою препаратом Оптимайз та формували хімічну систему захисту рослин. Надходження енергії у першому досліді було найбільшим на сорті Святогор за сівби 20 травня та за хімзахисту – 73,2 ГДж/га, що було більше на 34,6% за контрольний варіант на сорті Діона. Витрати енергії слабко змінювались у межах від 23,0 до 24,0 ГДж/га, або на лише на 4,3%. Висновки. Приріст енергії та коефіцієнт енергетичної ефективності був максимальним на сорті Святогор за 20 травня та при біота хімзахисту. Сорт Діона за сівби 20 квітня мав найменші показники коефіцієнту енергетичної ефективності – 2,36, а також найвищу енергоємність – 7,10 ГДж/т. В другому польовому досліді перевищення показників надходження енергії понад 60 ГДж/га спостерігалось на сорті Деймос за використання інокулянтів Нітрофікс та Оптимайз на фоні біологічного та хімічного захисту рослин. У варіанті з сортом Деймос, інокуляції Оптимайзом та за хімічного захисту рослин приріст енергії збільшився до 43,1 Гдж/га, а на сорті Фаетон без інокуляції та без захисту рослин – він істотно зменшився в 3,2 рази. Сорт Деймос, з сівби з обробкою насіння біопрепаратом Оптимайз на фоні хімзахисту дозволили одержати максимальний коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,91 та найменшу енергоємність насіння – 5,81 ГДж/т.