Селекція сої овочевої як гаранта продовольчої безпеки

Анотація

Мета. Висвітлити питання збагачення генофонду рослин сортами сої овочевої, виділення кращих за господарськими ознаками з метою створення нових сортів адаптованих до зрошуваних умов Південного Степу України з урахуванням зміни клімату. Методи дослідження: польовий, вимірювально-ваговий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. За висотою рослин різниця між стандартним та досліджуваними зразками колекції коливалась в широких межах – від 9,3 до 58,2 %. Коефіцієнт кореляції (r) – 0,9412 одиниць. Це свідчить про те, що зі збільшенням висоти рослин сої овочевої підвищується висота прикріплення нижнього бобу. В усіх досліджуваних зразків генофонду ступінь варіації показників морфобіологічних ознак (SV) коливався від 14 до 25 % та характеризувались як середньо варіабельними. Урожайність насіння сої овочевої знаходились в інтервалі від 2,18 до 3,06 т/га, що складало перевищення над стандартним сортом на 0,18–1,06 т/га. Мінімальну ступінь варіювання (SV = 6,0 %) спостерігали у досліджуваних номерів за показниками ознаки «тривалість періоду вегетації», середньою варіабельністю характеризувались зразки з коефіцієнтами варіації (SV) 17–19 % за ознаками «маса бобів і насіння» та «продуктивність». При збільшенні тривалості вегетації зростає продуктивність культури (r=0,69036). Створені гібридні комбінації: Фора/Л 380-2-13, Sac/Fiskeby V, Karikachi/Фора, Фора/Karikachi, Веста/ Karikachi, Karikachi/Sac, які сформували урожайність бобів від 13,6 до 16,2 т/га. Висновки. Оцінка генофонду рослин сої овочевої дозволила виділити за комплексом ознак цінні зразки – UD0202500 Sac, UD0200903 Фора, UKR001:02859 Л 362-2-13 для залученні до гібридиації. Створення адаптивних сортів сої овочевої з високою поживною цінністю в умовах зрошення Півдня України є альтернативою доповнення та розширення асортименту високобілкових органічних продуктів, придатних для дієтичного, спортивного та дитячого харчування, гарантією продовольчої безпеки регіону.