Вплив зрошування наформування видового складу фітофагів агробіоценозів зернових культур у Центральному ЛісостепуУкраїни

Анотація

Мета статті – визначити видовий склад, щільність фітофагів, особливості їх розвитку та шкідливості на посівах зернових колосових культур в умовах зрошення, зокрема дощування. Методи. Досліди проводили на посівах озимої пшениці та ярого ячменю в 2020–2024 рр. в умовах Центрального Лісостепу України. Розмір дослідних ділянок у польових дослідах становив 50 м2 (10,4х4,8 м) при 4–кратній повторності. Розподіл ділянок був рендомізованим. Впродовж періоду вегетації проводили фенологічні спостереження та обліки чисельності шкідливих комах. Результати. Домінуючими видами на посівах ярого ячменю були представники ряду двокрилих (Diptera), частка яких сягала 58%. До субдомінантних видів належали комахи ряду рівнокрилих (Homoptera) – 15% та напівтвердокрилих (Hemiptera) – 11%. Видовий склад шкідників озимої пшениці відрізнявся меншою часткою видів комах ряду Diptera (38%), який домінував. Частка фітофагів ряду Homoptera в структурі ентомокомплексу сягала 24%, ряду трипсів (Thysanoptera) та твердокрилих (Cоleoptera) – 11% та 8%, відповідно. У період цвітіння ярого ячменю середня чисельність фітофагів за умов зрошення перевищувала відповідний показник незрошуваних посівів у 1,9 разів, а у період колосіння – у 4,4 разів. Щільність популяції шкідників у фазу цвітіння озимої пшениці за умов зрошення перевищувала відповідний показник незрошуваних посівів у середньому в 1,7 разів, а у період колосіння – у 3,3 разів. Структура складу комах фітофагів у різні періоди розвитку рослин формувалася з мігруючих із інших біотопів, зимуючих на полях агроценозів, а також полівольтинних видів, більша частина життєвого циклу яких проходить у цьому ж ценозі. За трофічною спеціалізацією домінували комахи поліфаги та олігофаги, за життєвими формами переважали хортобіонти та геобіонти. Аналіз сукупної динаміки чисельності фітофагів та спостереження за фенологією рослин дали змогу виявити комплекс видів шкідливих комах, супутніх певним етапам органогенезу зернових культур. Висновки. В умовах Центрального Лісостепу України у 2020–2024 рр. досліджено структуру ентомологічного комплексу травостою зернових колосових культур, визначено комах-фітофагів та їх домінування. Зокрема, виявлено 42 видів шкідливих комах з 18 родин. За таксономічною приналежністю в структурі комах-шкідників домінували комахи ряду Diptera, які були представлені 7 видами з 4 родин. Їх частка складала 38-58% від загальної кількості виявлених видів. Найбільш поширеним і шкідливим видом з цього ряду була шведська муха вівсяна (Oscinella frit L.). Фітофаги з ряду Hemiptera були представлені 7 видами з 3 родин і у структурі шкідливого ентомокомплексу зернових культур займали 11–13%. Найбільш типовими представниками цього ряду були клоп шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.), клопи маврський (Eurygaster maura L.) та австрійський (Eurygaster austriaca Schrank). Частка ряду Homoptera у структурі комплексу комах-фітофагів становила 15–24%, які належали до 6 видів із 2 родин. Серед них домінантними видами були звичайна злакова попелиця (Schizaphis graminum Rond.) з родини Aphididae та смугаста цикадка (Psammotettix striatus L.). з родини Cicadellidae. Представники ряду Cоleoptera становили 5-8% від загальної кількості, а Lepidoptera – 2–3%. Фітофаги з рядів Thysanoptera, Hymenoptera та Orthoptera були представлені лише 1 видом. Відмічено, що на посівах пшениці озимої та ячменю ярого у період цвітіння чисельність фітофагів за умов зрошення перевищувала відповідний показник незрошуваних посівів у 1,7–1,9 разів, а у період колосіння – у 3,3–4,4 разів, відповідно. Тому, вирощування зернових колосових культур в умовах зрошування потребує більш прискіпливої уваги та моніторингу чисельності фітофагів для своєчасного планування та проведення заходів захисту.