Від стерні до здорового ґрунту: роль біодеструкторів у сільськомугосподарстві

Ключові слова: біодеструктори, органічні залишки, мікроорганізми, родючість ґрунту, гумус, розкладання, екологічна безпека, мікробіологічна активність, водоутримуюча здатність, аерація ґрунту, стійкість агро-екосистеми, екосистемна рівновага, органічне землеробство, зменшення викидів парникових газів

Анотація

Стаття присвячена дослідженню ефективноговикористання стерні та залишків рослин після зборуврожаю на агроекосистеми та можливостям управління цими залишками за допомогою біодеструкторів. Біодеструктори, представлені мікроорганізмами,такими як бактерії та гриби, сприяють розкладаннюорганічних решток, покращуючи родючість ґрунту тапродуктивність сільськогосподарських культур. Мета.Визначення залежності процесу розкладання від біомаси стерні та кліматичних умов, а також негативний вплив хімічних засобів на корисну мікрофлоруґрунту. Результати. Дослідженнями обґрунтовано, щозастосування біодеструкторів може зменшити тривалість розкладання стерні, соломи та інших рослиннихзалишків на 30-50%, покращити фізичні властивостіґрунту, зменшити ризик розвитку патогенних мікроорганізмів і підвищити біорізноманіття. Біодеструкториє екологічно безпечними, оскільки не містять токсичних речовин і не завдають шкоди корисним організмам,що робить їх особливо привабливими для органічногоземлеробства. Таким чином, використання біодеструкторів є ефективним заходом заробки рослинних залишків, що позитивно впливає на ростові процеси рослині загальну продуктивність агроекосистем. У статті розглядається вплив біодеструкторів на процес розкладустерні та їх роль у зменшенні викидів парникових газів,зокрема CO2 і метану, в атмосферу. Використання цихпрепаратів активізує діяльність корисних мікроорганізмів, що сприяє ефективному перетворенню органічнихзалишків на нові сполуки, зменшуючи кількість викидів,пов’язаних з анаеробним розкладом. Дослідженнямиобґрунтовано, що біодеструктори не лише покращуютьякість ґрунту, але й підтримують біорізноманіття, створюючи сприятливі умови для розвитку різних організмів.Вони сприяють утворенню гумусу, що покращує структуру ґрунту та його родючість, підвищуючи стабільністьагроекосистеми та її продуктивність. Крім того, впровадження біодеструкторів дозволяє знизити витрати надобрива та пестициди, що робить їх економічно вигідними для виробництва. Дослідження також вказуютьна позитивний вплив біодеструкторів на відновленнядеградованих земель і підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Висновок. Використаннябіодеструкторів є важливим кроком у напрямку екологічної стійкості та економічної ефективності сучасногосільського господарства.

Посилання

1. Жуйков О. Г., Бурдюг О. О. Фітосанітарний стан та врожайність гібридів соняшника за різних рівнів біологізації технології вирощування. Аграрні інновації. 2020. № 3. С. 26–32. DOI https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.3.5
2. Ефективність використання деструкторів целюлози для оптимізації факторів життя рослин соняшника / Домарацький Є., Базалій В., Козлова О., Домарацький О. Техніка і технології АПК. 2020. № 1 (114). С. 18–21.
3. Mondaca P., Celis-Diez J. L., Díaz-Siefer P. et al. Effects of sustainable agricultural practices on soil microbial diversity, composition, and functions. Agriculture, Ecosystems & Environment. 2024. № 370. Р. 109053.
4. Khanam M., Kabir M. H., Akter M. et al. Role of Microorganisms in Soil Health Management. In Climate Change and Soil-Water-Plant Nexus: Agriculture and Environment. Singapore: Springer Nature Singapore, 2024. Pp. 223–263.
5. Mohamed H. I., Sofy M. R., Almoneafy A. A. et al. Role of microorganisms in managing soil fertility and plant nutrition in sustainable agriculture. Plant growthpromoting microbes for sustainable biotic and abiotic stress management. 2021. Р. 93–114.
6. Сидякіна О. В. Ефективність біодеструкторів у сучасних агротехнологіях. Таврійський науковий вісник. 2021. № 119. С. 123–129. DOI https://doi.org/10.32851/2226-0099.2021.119.16
7. Ресурсоощадні заходи поліпшення родючості грунту та збільшення продуктивності рослин шляхом використання соломи / Гамаюнова В. В., Хоненко Л. Г., Коваленко О. А., Бакланова Т. В., Сидякіна О. В. Scientific multidisciplinary monograph «Science in the context of innovative changes». 2024. С. 230–251.
8. Gamajunova V. Sustainability of Soil fertility in Southern Steppe of Ukraine, Depending on fertilizers and irrigation / Dent D., Dmytruk Yu. (Eds.). Soil Science Working for a Living: Applications of soil science to present-day problems. Switzerland: Springer International Publishing, 2017. Pp. 159–166. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-319- 45417-7
9. Панфілова А. В., Бєлов Я. В. Поживний режим ґрунту залежно від деструктора Екостерн Класичний та способу основного обробітку ґрунту. Аграрні інновації. 2022. № 16. С. 60–65. DOI https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.16.10
10. Коваленко А., Коваленко О., Пілярський В. Вплив деструкторів на мінералізацію рослинних решток культур сівозміни та біологічну активність темно-каштанового ґрунту Степової зони за різних систем його обробітку. Аграрні інновації. 2020. № 2. С. 40-55. DOI https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2020.2.8
11. Гамаюнова В. В., Нагорна О. В., Панфілова А. В. Вплив біодеструктору стерні на поживний режим ґрунту. Збірник наукових праць Вінницького НАУ. Серія: сільськогосподарські науки. 2012. Випуск 6 (68). С. 17–22.
12. Іванов А., Петрова О., Сидоренко В. Екологічні аспекти використання біодеструкторів у сільському господарстві. Журнал агрономії. 2022. № 15(3). С. 45–52.
13. Гамаюнова В. В. та ін. Вплив біодеструктора стерні на мікробіологічні показники грунту після ячменю ярого залежно від систем обробітку грунту та удобрення. Вісник ВНАУ. 2011. № 7(47). С. 7–11.
14. Петренко І., Коваленко Л. Вплив біодеструкторів на агрономічні властивості ґрунтів. Аграрна наука. 2023. № 22(1). С. 67–74.
15. Smith J., Brown A., Green T. The Role of Soil Microorganisms in Plant Health. Journal of Soil Science. 2020. № 45(3). Рр. 145–158.
16. Johnson R., Lee K. Biodegraders: A New Approach to Soil Health. Agricultural Research. 2019. № 12(4). Р. 234–240.
17. Garcia M., Patel S., Wong L. Impact of Soil Amendments on Microbial Diversity. Soil Biology Biochemistry. 2021. № 56(2). Р. 89–95.
18. Miller D., Thompson R. Enhancing Crop Yields through Soil Microbial Management. Crop Science Journal. 2022. № 60(1). Р. 77–85.
19. Панфілова А. В., Гамаюнова В. В., Дробітько А. В. Урожайність пшениці озимої залежно від попередника та біодеструктора стерні. Scientific Progress & Innovations. 2019. № 3. С. 18–25. https://doi.org/10.31210/visnyk2019.03.02
20. Сендецький В. М. Урожайність та якісні показники зерна кукурудзи за сумісного застосування соломи та сидератів. Таврійський науковий вісник. № 105. 2019. С. 147–154.
21. Гриценко Т. Біодеструктори: екологічні переваги та практичне застосування. Екологія та сільське господарство. 2023. № 18(4). С. 12–19.
22. Smith J., Johnson R. Impact of Soil Microorganisms on Carbon Emissions. Environmental Science Journal. 2020. № 34(5). Р. 345–360.
23. Garcia M., Patel S., Wong L. Biodegradation and Greenhouse Gas Emissions. Journal of Environmental Management. 2021. № 50(2). Р. 112-120.
24. Miller D., Thompson R. Strategies for Reducing Methane Emissions in Agriculture. Agricultural Sustainability Review. 2022. № 15(1). Р. 67–75.
25. Jones A., Smith L., Brown T. Enhancing Soil Biodiversity with Biodegraders. Soil Ecology Letters. 2021. № 18(3). Р. 145–158.
26. Williams R., Green P. The Role of Organic Matter in Soil Biodiversity. Journal of Agricultural Science. 2020. № 12(4). Р. 234–245.
27. Thompson J., Miller D., Patel S. Biodiversity and Ecosystem Services in Agroecosystems. Ecological Applications. 2022. № 32(6), e2543.
28. Anderson K., Lee H. Restoration of Degraded Lands through Microbial Diversity. Environmental Restoration Journal. 2021. № 29(2). Р. 99–110.
29. Сучасні підходи до застосування мінеральних добрив за збереження грунтової родючості в умовах зміни клімату / Гамаюнова В.В., Хоненко Л.Г., Бакланова Т.В., Коваленко О.А., Пилипенко Т.В. Наукові горизонти. 2020. № 2(87). С. 89–101.
30. Овчарук В. В. Побічна продукція рослинництва – альтернатива поповнення органічної речовини грунту. Dynamics of the development of world science. Vancouver, Canada. 2020. № 9. P. 781–788.
31. Ovcharuk V. Biomass potential of post-harvest residues as an organic fertilizers. The scientific heritage. 2020. № 49. P. 4–7.
32. Центило Л. В., Сендецький В. М. Біологічна ефективність використання біодеструкторів. Вісник ЖНАЕУ. 2014. № 2 (42). Т. 1. С. 93–99.
33. Левченко О. Економічна ефективність використання біодеструкторів у сільському господарстві. Фінанси та агробізнес. 2022. № 10(2). Р. 34–41.
34. Dudchenko V., Markovska O., Sydiakina O. Soybean productivity in rice crop rotation depending on the Impact of biodestructor on post-harvest rice residues. Ecological Engineering & Environmental Technology. 2021. Vol. 22, iss. 6. Рр. 114–121. DOI 10.12912/27197050/141466
35. Espolov T., Espolov A., Satanbekov N. et al. Economic Trend in Developing Sustainable Agriculture and Organic Farming. International Journal of Sustainable Development & Planning. 2023. 18(6). P. 478–487. DOI: https://doi.org/10.18280/ijsdp.180624
Опубліковано
2025-03-25
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО