ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СИСТЕМ ЗАХИСТУ РОСЛИН В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Ключові слова: кукурудза, гібрид, група ФАО, строк сівби, захист рослин, фотосинтетичний потенціал, площа асиміляційної поверхні.

Анотація

Мета статті – дослідити вплив строків сівби та захисту рослин на фотосинтетичні показники посівів гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2017–2019 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Максимального значення (на рівні 52,9 тис. м2/га) площа асиміляційної поверхні досягла за вирощування гібриду кукурудзи Тронка у перший строк сівби – 25 квітня та дотриманням хімічного захисту рослин. Зниження фотосинтетичного показника в 1,4 рази (до 38,2 тис. м2/га) проявилось за вирощування гібриду Скадовський, який висівали 15 травня (третій строк сівби) без застосування засобів захисту рослин. Сівба обох досліджуваних гібридів у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га, за другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Строки сівби мав вплив на показник «чистий продуктивність фотосинтезу». Так, максимальний рівень даного показника був за першого строку сівби – 25 квітня, при якому він дорівнював, у середньому по фактору 7,5 г/м2 за добу. За другого строку сівби (5 травня) відбулося зниження на 8,7% (до 6,9 г/м2 за добу), а за третього строку (15 травня), ще більш істотно – на 22,9% (до 6,1 г/м2 за добу). Фотосинтетичний потенціал посівів змінювався у широких межах – від мінімального значення 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за третього строку сівби (15 травня) та без захисту рослин до 2,27 млн м2/га × діб – у варіанті з гібридом Тронка, який висівали у перший строк (25 квітня) та дотримувались хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. Отже різниця між цими протилежними показниками склала 36,5%. Максимальну фотосинтетичну продуктивність забезпечив хімічний захист рослин. У цьому варіанті фотосинтетичний потенціал посівів мав найвище середньофакторіальне значення – 2,09 млн м2/га × діб, що було більше за контроль на 16,4%, а за варіант з біологічним захистом – на 5,9%, відповідно. Висновки. Сівба гібридів Скадовський та Тронка у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. В середньому по фактору В, у гібриду Скадовський площа листя склала за сівби 25 квітня (перший строк) 46,5 тис. м2/га, що було більше за другий і третій строки сівби на 5,6 і 16,9%, відповідно. Ідентичний результат отримано і стосовно гібриду Тронка. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га. За другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Чиста продуктивність фотосинтезу у гібриду Тронка склала у першу половину вегетації, у середньому по фактору, 7,3 г/м2, що на 7,4% перевищувало цей показник на гібриді Скадовський, яке склало 6,8 г/м2. За використання системи біологічного захисту проявилось зростання чистої продуктивності фотосинтезу на 15,2%, а за хімічного захисту – на 20,3%. Фотосинтетичний потенціал посівів коливався у широких межах – від 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за сівби 15 травня й без захисту рослин і до 2,27 млн м2/га × діб – на гібриді Тронка за сівби 25 квітня та дотримання хімічного захисту. Встановлено одновекторний суттєвий вплив строків сівби та засобів захисту росли на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів різних груп ФАО в умовах зрошення.

Посилання

1. Фотосинтетичні показники гібридів кукурудзи залежно від густоти посіву і обробітку біопрепаратами за умов зрошення / Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Пілярська О. О. та ін. Аграрні інновації. 2022. № 12. С. 41–47. https://doi.org/10.32848/ agrar.innov.2022.12.7.
2. Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Пілярська О. О., Бельченко В. М. Вплив біопрепаратів на продуктивність інноваційних гібридів кукурудзи інтенсивного типу та їх батьківських форм в умовах краплинного зрошення. Системи виробництва і застосування засобів біологізації землеробства. Розділ 3. Системи застосування засобів біологізації землеробства. Київ: Аграрна наука, 2023. С. 358–369.
3. Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В. Сучасні технології у рослинництві в історичному ракурсі і світлі євроінтеграційних викликів. Вісник аграрної науки. 2017. № 9. С. 5–10.
4. Базиленко Є. О., Марченко Т. Ю. Урожайність та збиральна вологість зерна гібридів кукурудзи за різних строків сівби. Аграрні інновації. 2024. № 23. С. 7–15. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2024.23.1.
5. Hormesis in plants: The role of oxidative stress, auxins and photosynthesis in corn treated with Cd or Pb. / Małkowski E., Sitko K., Szopiński M., Gieroń Ż., Pogrzeba M., Kalaji H. M., Zieleźnik-Rusinowska P. International Journal of Molecular Sciences. 2020. № 21(6). Р. 2099.
6. Паламарчук В. Д. Вплив строків сівби на площу листкової поверхні гібридів кукурудзи різних груп стиглості. Вісник Львівського національного аграрного університету. Агрономія. 2018. №22(1). С. 290–299.
7. Паламарчук В. Д., Коваленко О. А. Формування висоти закладання качанів у гібридів кукурудзи залежно від строків сівби. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2018. Вип. 100 (Т.2). С. 26–32.
8. Паламарчук В. Д., Дідур І. М., Колісник О. М., Алєксєєв О. О. Аспекти сучасної технології вирощування висококрохмальної кукурудзи в умовах Лісостепу Правобережного: монографія. Вінниця: Друк, 2020. 536 с.
9. Заверталюк О. В. Вологозабезпеченість посівів і врожайність качанів кукурудзи цукрової залежно від строків сівби та заходів контролювання забур'яненості. Бюлетень Інституту сільського господарства степової зони НААН України. 2012. №3. С. 80–83.
10. Танчик С. П., Мокрієнко В. А. Строки сівби та водоспоживання кукурудзи. Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. 2003. Вип. 1-2. С. 109–112.
11. Єрмакова Л. М., Івановська Р. Т., Дем’янчук О. П. Урожайність гібридів кукурудзи різних груп стиглості залежно від строку сівби. Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. 2005. Вип. 1-2. С. 87–92.
12. Скакун В. М., Марченко Т. Ю. Особливості фотосинтетичної діяльності ліній – батьківських компонентів гібридів кукурудзи залежно від елементів технології. Зрошуване землеробство. 2023. №79. С. 69–77. https://doi.org/10.32848/0135-2369.2023.79.10.
13. Афонін Н. М. Терміни посіву, густота рослин та продуктивність кукурудзи. Кукурудза та сорго. 1996. №2. С. 7–8.
14. Липовий В. Г., Князюк О. В. Фотосинтетична продуктивність одновидових і сумісних посівів кукурудзи з соєю. Збірник наукових праць. Сільське господарство та лісівництво. 2017. № 6. Том 2. С. 44–50.
15. Food and Agriculture Organization of the United Nations [Електронний ресурс]. URL: http://www.fao.org (дата звернення : 30.07.2024).
16. Kierzek R., Paradowski A., Kaczmarek S. Chemical methods of weed control in maize (Zea mays L.) in variable weather conditions in variable weather conditions. Acta Sci. Pol., Agricultura. 2012. Vol. 11 (4). P. 35–52.
17. Жеребко В. М. Хімічний метод контролю забур’яненості посівів в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Карантин і захист рослин. 2014. № 2. С. 22–24.
18. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів: монографія / Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
19. Методика польового досліду (зрошуване землеробство) / Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
20. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю. Теоретичні основи та практичні результати селекції гібридів кукурудзи інтенсивного типу для умов зрошення : монографія. Херсон : ОЛДІ-ПЛЮС, 2021. 338 с. ISВN 978-966-289-527-8.
Опубліковано
2024-10-29
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО