ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД СТРОКІВ СІВБИ ТА СИСТЕМ ЗАХИСТУ РОСЛИН В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ

Анотація

Мета статті – дослідити вплив строків сівби та захисту рослин на фотосинтетичні показники посівів гібридів кукурудзи в умовах зрошення. Методи та матеріали досліджень. Польові досліди проводили впродовж 2017–2019 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методологічною основою даного дослідження є: емпіричні (польові експерименти та спостереження; вимірювання показників об’єкту дослідження; порівняння впливу елементів агротехнологій), теоретичні (висунення гіпотези та формування висновків за результатами досліджень; статистичний; математичний. Результати. Максимального значення (на рівні 52,9 тис. м2/га) площа асиміляційної поверхні досягла за вирощування гібриду кукурудзи Тронка у перший строк сівби – 25 квітня та дотриманням хімічного захисту рослин. Зниження фотосинтетичного показника в 1,4 рази (до 38,2 тис. м2/га) проявилось за вирощування гібриду Скадовський, який висівали 15 травня (третій строк сівби) без застосування засобів захисту рослин. Сівба обох досліджуваних гібридів у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га, за другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Строки сівби мав вплив на показник «чистий продуктивність фотосинтезу». Так, максимальний рівень даного показника був за першого строку сівби – 25 квітня, при якому він дорівнював, у середньому по фактору 7,5 г/м2 за добу. За другого строку сівби (5 травня) відбулося зниження на 8,7% (до 6,9 г/м2 за добу), а за третього строку (15 травня), ще більш істотно – на 22,9% (до 6,1 г/м2 за добу). Фотосинтетичний потенціал посівів змінювався у широких межах – від мінімального значення 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за третього строку сівби (15 травня) та без захисту рослин до 2,27 млн м2/га × діб – у варіанті з гібридом Тронка, який висівали у перший строк (25 квітня) та дотримувались хімічного захисту рослин від шкідливих організмів. Отже різниця між цими протилежними показниками склала 36,5%. Максимальну фотосинтетичну продуктивність забезпечив хімічний захист рослин. У цьому варіанті фотосинтетичний потенціал посівів мав найвище середньофакторіальне значення – 2,09 млн м2/га × діб, що було більше за контроль на 16,4%, а за варіант з біологічним захистом – на 5,9%, відповідно. Висновки. Сівба гібридів Скадовський та Тронка у перший строк забезпечило одержання найбільшої величини площі асиміляційної поверхні посівів кукурудзи. В середньому по фактору В, у гібриду Скадовський площа листя склала за сівби 25 квітня (перший строк) 46,5 тис. м2/га, що було більше за другий і третій строки сівби на 5,6 і 16,9%, відповідно. Ідентичний результат отримано і стосовно гібриду Тронка. Перший строк (25.04) був найкращим, за якого листкова площа зросла до 48,6 тис. м2/га. За другого (05.05) й третього (15.05) строків вона зменшилась на 5,9 та 13,6%. Чиста продуктивність фотосинтезу у гібриду Тронка склала у першу половину вегетації, у середньому по фактору, 7,3 г/м2, що на 7,4% перевищувало цей показник на гібриді Скадовський, яке склало 6,8 г/м2. За використання системи біологічного захисту проявилось зростання чистої продуктивності фотосинтезу на 15,2%, а за хімічного захисту – на 20,3%. Фотосинтетичний потенціал посівів коливався у широких межах – від 1,67 млн м2/га × діб – у гібриду Скадовський за сівби 15 травня й без захисту рослин і до 2,27 млн м2/га × діб – на гібриді Тронка за сівби 25 квітня та дотримання хімічного захисту. Встановлено одновекторний суттєвий вплив строків сівби та засобів захисту росли на фотосинтетичні показники інноваційних гібридів різних груп ФАО в умовах зрошення.