РОЛЬ ІННОВАЦІЙ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Ключові слова: інновації, інноваційна діяльність, зелена революція, теорія «бігової доріжки» Кокрейна, сільське господарство.

Анотація

Мета. Метою проведених досліджень було обґрунтування ролі інновацій і наслідків інноваційної діяльності в сільськогосподарських підприємствах. Методи. Методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних та зарубіжних учених-економістів, присвячені питанням управління підприємством, організації інноваційної діяльності. При розробці та вирішенні поставлених завдань використовувалися абстрактно-логічні методи. Результати. Проводячи аналіз аграрного сектору в світі, дуже часто використовують поняття «Зелена революція». Зелена революція – перетворення сільського господарства на основі сучасної агротехніки. Включає три основні компоненти: виведення нових швидкостиглих сортів зернових; розширення іригації; ширше застосування сучасної техніки, добрив та інших хімікатів. В 30-х роках минулого століття на основі науково-технічного прогресу почали відбуватися, особливо в рослинництві, переоснащення технологічних процесів з використанням новітньої агротехніки та агротехнологій. Одна машина почала замінювати працю сотень людей і значно підвищувала продуктивність праці. На основі теорії «бігової доріжки» Кокрейна обгруновано роль інновацій та наслідки інноваційної діяльності. Теорія бігової доріжки Кокрейна припускає, що товар, який продається фермерами, є ідентичним, і тому єдиний спосіб конкурувати за споживачів – пропонувати нижчу ціну. Якщо у вас є можливість придбати продукцію однакової якості різних виробників, ви звичайно оберете дешевший варіант. Якщо ж звичайно продукція матиме різну якість і відповідно різну ціну, то ви обираєте залежно від власних потреб та вподобань. Якщо покупець продукції своїми пріоритетами обирає якість продукції, то звичайно він захоче купити якісну продукцію, навіть і в менших обсягах. Однак, як показує практика українських переробників, пріоритетом наразі все ж таки виступає ціна. Формуючи сучасну сільськогосподарську галузь, потрібно створити гнучку та відкриту конкуренцію між сільськогосподарськими виробниками, які пропонують широкий асортимент продукції. Оскільки бажання та запити споживачів різноманітні, саме це і формує широке коло виробників різноасортиментної та різнозапитної продукції. І в такому випадку кожен товар має обов’язково знайти свого покупця, уникаючи проблему «Бігової доріжки Кокрейна». Висновки. Останніми роками в сільському господарстві з’явилися значні інноваційні зрушення та інновації, які перетворюють галузь на більш ефективну та сталу. Сільськогосподарські виробники постійно шукають нові способи ефективного управління своїми господарствами. В Україні спостерігається надлишковий перекіс в сторону закупівлі готового обладнання та технологій за кордоном на шкоду впровадженню вітчизняних нових розробок. Абсолютне домінування найменш передових типів інноваційної поведінки характеризують українську інноваційну систему в аграрному секторі як орієнтовану на імітаційний характер. Таким чином, з погляду інноваційного режиму, що характеризує середовище, в якому функціонує аграрний сектор економіки, що дає уявлення про специфіку його іннова- ційної активності, є режим інерційного імпортоорієнтованого технологічного розвитку.

Посилання

1. Матковський П., Шеленко Д., Сас Л., Баланюк І. Інноватизація сільськогосподарських підприємств в умовах модернізації економіки. European Journal of Economics and Management. 2019. Vol. 5, Issue 2. р. 79–85.
2. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво. Київ : Україна, 1994. 319 с.
3. Дахно І. І. Міжнародна економіка: Навч. посіб. 2-ге ид., випр. і допов. К.: МАУП, 2006. 248 с.
4. Антощенков Р. В., Антощенков В. М., Галич І. В., Антощенкова В. В., Козлов О. С. Україна: ринок сільськогосподарської техніки, аналіз та перспективи.
Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка: Технічні науки. Харків: ХНТУСГ, 2019. Вип. 198. С. 194-201.
5. Blank Steven C. The Economics of American Agriculture: Evolution and Global Development. Armonk N.Y.: M.E. Sharpe, 2008.
6. Антощенкова В. В. Організаційно-економічний механізм інноваційного розвиткусільськогосподарських підприємств. Вісник ХНАУ. Серія «Економічні науки». Х.: ХНАУ, 2021. № 2. Том. 1. С. 161-170.
7. Levins Richard A., Willard W. Cochrane. Revisiting the Treadmill. Land Economics 72.4. 1996.
8. Гуторов А. О. Інноваційний потенціал розвитку аграрного сектора економіки. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки.
2018. № 3(2). С. 183-192.
9. Онегіна В. М., Антощенкова В. В., Кравченко Ю. М. Сучасний стан та перспективи інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств, які спеціалізуються на виробництві продукції тваринництва. Український журнал прикладної економіки. 2021. № 4. С. 164-170.
10. Батюк Л. А., Антощенкова В. В. Інноваційно-технологічні чинники глобального економічного розвитку. Науковий економічний журнал «Інтелект XXI».
Київ: Видавничий дім «Гельветика», 2019. № 1. С. 76-80.
11. Крилов Д. В. Аналіз рейтингового оцінювання розвитку інноваційної діяльності в Україні. Ефективна економіка. 2022. № 5. URL: http://www.economy.
nayka.
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
ЕКОНОМІКА