ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ В F1 І ТРАНСГРЕСИВНА МІНЛИВІСТЬ У ПОПУЛЯЦІЙ F2 МАСИ ЗЕРНА З ГОЛОВНОГО КОЛОСА ЗА СХРЕЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ РІЗНИХ ЕКОТИПІВ

М.О. САМОЙЛИК; М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ

doi:10.32848/agrar.innov.2023.22.24

М.О. САМОЙЛИК https://orcid.org/0000-0001-8576-5368
М.В. ЛОЗІНСЬКИЙ https://orcid.org/0000-0002-6078-3209

DOI: https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.22.24

Ключові слова: батьківські форми, маса зерна, гібриди, ступінь домінування, тип успадкування, популяції, ступінь і частота трансгресії.

Анотація

Мета досліджень – визначення характеру успадкування маси зерна з головного колоса в F1 і встановлення трансгресивної мінливості в популяціях F2, створених схрещуванням сортів пшениці м’якої озимої лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів. Методи. У 2022–2023 р. в умовах дослідного поля науково-виробничого центру Білоцерківського НАУ досліджували 27 гібридів і гібридні популяції F2, створені за гібридизації сортів пшениці м’якої озимої: Зорепад білоцерківський (Зор. бц.), Квітка полів (Кв. полів) – лісостепового екотипу; Ластівка одеська (Ласт. од.), Знахідка одеська (Знах. од.) – степового екотипу; Мулан, Фіделіус – західноєвропейського екотипу. Насіння F1 і популяцій F2 висівали ручною сівалкою за схемою ♀ (материнська форма) – F1-2 – ♂ (чоловіча форма). Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу проводили за середнім зразком 25 рослин у триразовій повторності. Ступінь фенотипового домінування маси зерна з головного колоса визначали за формулою B. Griffing. Отримані дані групували за класифікацією G. M. Beil, R. E. Atkins. Ступінь (Тс, %) та частоту (Тч, %) позитивних трансгресій визначали за загальноприйнятою методикою. Результати. За гібридизації лісостепового і степового екотипів нами встановлено позитивний на рівні помірного кореляційний взаємозв’язок ступеня фенотипового домінування з ступенем трансгресії (r = 0,313) і їх частотою – r = 0,345. При залучені до гібридизації західноєвропейського екотипу не встановлено тісних кореляційних взаємозв’язків. Так, між ступенем фенотипового домінування і ступенем трансгресії досліджено позитивна на рівні слабкої кореляційна залежність (r = 0,063), а з частотою трансгресії зі зміною знаку – r = -0,132. Висновки. 1. Успадкування маси зерна з головного колоса пшениці м’якої озимої за реципрокних схрещувань лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів у більшості гібридів відбувалось за позитивним наддомінуванням (hp = 2,1–83,0) з модифікацією показників ступеня фенотипового домінування залежно від компонентів гібридизації. 2. У 18 з 27 популяцій F2 за масою зерна з головного колоса визначили позитивний ступінь (Тс = 0,3–40,0) з частотою рекомбінантів – Тч = 50,0–100,0 %. 3. Залучення до гібридизації лісостепового, степового і західноєвропейського екотипів сприяє формотворенню в популяцій F2 з можливістю добору господарсько-цінних рекомбінантів за масою зерна з головного колоса, а саме за схрещування степового екотипу з лісостеповим: Ластівка одеська / Квітка полів (Тс = 40,8 %; Тч = 73,3 %), Знахідка одеська / Зорепад білоцерківський (Тс = 18,6 %; Тч = 100,0 %); степового екотипу з степовим: Ластівка одеська / Знахідка одеська (Тс = 25,5 %; Тч = 60,0 %); лісостепового екотипу з західноєвропейським: Квітка полів / Мулан (Тс = 29,6 %; Тч = 86,7 %); західноєвропейського екотипу з лісостеповим: Фіделіус / Квітка полів (Тс = 29,3 %; Тч = 73,3 %); степового екотипу з західноєвропейським: Знахідка одеська / Мулан (Тс = 18,5 %; Тч = 83,3 %) і західноєвропейського екотипу з степовим: Фіделіус / Знахідка одеська (Тс = 18,5 %; Тч = 83,3 %).

Посилання

1. Литвиненко М. А. Реалізація генетичного потенціалу. Проблеми продуктивності та якості зерна сучасних сортів озимої пшениці. Насінництво. 2010. № 6. С. 1–6.
2. В. Т. Александров та ін. Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні: енцикл. довід.: АртЕк, 2000. 544 c.
3. Гадзало Я. М., Кириченко В. В., Дзюбецький Б. В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні: наук. вид. Київ–
Харків–Дніпро. 2016. 32 с.
4. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 33–35
5. Сайко В. Ф. Перспективи виробництва зерна в Україні. Вісник аграрної науки. 1997. № 9. С. 27–32.
6. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В., Дубова О. А. Особливості формування довжини стебла у селекційних номерів пшениці озимої залежно
від їх генотипів та умов вирощування. Агробіологія. 2015. № 1. С. 11–15.
7. Egamov I. U., Siddikov R. I., Rakhimov T. A., Yusupov N. K. Creation of high-yielding winter wheat varieties with high yield and grain quality suitable for
irrigated Conditions. International Journal of Modern Agriculture. 2021. № 10(2). Р. 2491– 2506.
8. M. Lozinskiy et al. Evaluation of selected soft winter wheat lines for main ear grain weight. Agronomy Research. 2021. Vol. 19. № 2. Р. 540–551. DOI: 10.15
159/ar.21.071
9. С. О. Хоменко та ін. Адаптивний потенціал вихідного матеріалу для селекції пшениці м’якої ярої. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2017. Вип. 21. С. 221–224. DOI: 10.7124/FEEO.v21.839
10. В. М. Гудзенко та ін. Селекція ячменю ярого на підвищення продуктивного та адаптивного потенціалу. Селекція і насінництво. 2017. Вип. 111. С. 51–60.
11. Лозінський М. В., Бурденюк-Тарасевич Л. А., Дубова О. А. Типи успадкування кількості зерен з рослини у гібридів F1 і формотворчий процес в гібридних популяціях F2 пшениці м’якої озимої, отриманих від гібридизації різних екотипів. Агробіологія. 2016. № 2(128). С. 45–51. URL: http://rep.btsau.edu.ua/handle/BNAU/1579
12. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до
умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 92–96.
13. Животков Л. О., Шелепов В. В., Коломієць Л. А., Чебаков М. П. Завдання, методи, результати селекції інтенсивних сортів озимої пшениці. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4 т. / редкол.: В.В. Моргун (гол. ред.) та ін. Київ : Логос, 2001. Т. 2. С. 394–397.
14. Власенко В. А., Кочмарський В. С., Колючий В. Т., Коломієць Л. А., Хоменко С. О., Солона В. Й. Селекційна еволюція миронівських пшениць. Миронівка, 2012. 330 c.
15. Коломієць Л. А., Гуменюк О. В., Юрченко Т. В., Замліла Н. П., Пірич А. В. Прояв адаптивних ознак у генотипів пшениці м’якої озимої за різних гідро-
термічних умов. Миронівський вісник. 2018. Вип. 6. С. 6–29.
16. Литвиненко М. А. Удосконалення програми селекції сортів озимої м’якої пшениці універсального типу для умов Півдня України в зв’язку зі змінами клімату. Збірник наукових праць СП-НЦНС. 2010. Вип. 16(56). С. 9–22.
17. Устинова Г. Л. Трансгресивна мінливість за кількістю колосків головного колоса у популяціях F2 при схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Збірник наукових праць Уманського НУС. 2021. Вип. 99(1). С. 189–206.
18. Лозінський М. В., Устинова Г. Л. Успадкування в F1 і трансгресивна мінливість в F2 довжини головного колоса за схрещування різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Агробіологія. 2020. № 2. С. 70–78.
19. Дубовик Н. С., Гуменюк О. В., Кириленко В. В., Вологдіна Г. Б. Успадкування елементів продуктивності та їх трансгресивна мінливість у гібридів пшениці м’якої озимої, створених схрещуванням сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій. Миронівський вісник. 2018. № 7. С. 26–38.
20. Власенко В. А., Бакуменко O. M. Генетична оцінка елементів продуктивності гібридів F1, F2 пшениці м’якої озимої, створених за участі носіїв інтрогресованих компонентів. Миронівський вісник. 2017. № 4. С. 88–101.
21. Базалій В., Домарацький Е., Бойчук І., Тетерук О., Козлова О., Базалій Г. Генетичний контроль і рекомбінація ознак стійкості до вилягання у гібридів пшениці озимої за різних умов вирощування. Аграрні інновації. 2020. № 4. С. 87– 93.
22. Коломієць Л. А. Використання вихідного матеріалу в селекції озимої пшениці на підвищення її адаптивного потенціалу в умовах Лісостепу України.
Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва: мобілізація, інвентаризація, збереження, використання”. Оброшино, 2005. – С. 124–125.
23. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
24. Базалій В. В. Характер мінливості кількісних ознак озимої пшениці різних поколінь. Таврійський науковий вісник. 2000. Вип. 15. С. 7–10.
25. Орлюк А. П. Генетика пшениці з оновами селекції: монографія. Херсон: Айлант, 2012. 436 с
26. Ткачик С. О., Лещук Н. В., Присяжнюк О. І. Методика проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Загальна частина. Український інститут експертизи сортів рослин. 4-те вид. Вінниця, 2016. – 120 с.
27. Griffing, B. (1950). Analysis of quantitative gene-action by constant parent regression and related techniques. Genetics. 35. 303–321.
28. Beil, G. M., Atkins, R. E. (1965). Inheritance ofquantitative characters in grain sorghum. Iowa State Journal. 39. 3.
29. Васильківський С. П., Кочмарський В. С. Селекція і насінництво польових культур. Миронівка : ПрАТ «Миронівська друкарня», 2016. 376 с.