АНАЛІЗ АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИХ УМОВ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ НА ТЕРИТОРІЇ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ключові слова: пшениця озима, температура повітря, опади, гідротермічний коефіцієнт, умови перезимівлі.

Анотація

Мета. Проаналізувати агрометеорологічні умови вегетаційних періодів пшениці озимої на території Вінницької області в період 2016–2019 рр. Методи. Теоретичні дослідження роботи ґрунтуються на класичних методах наукового пізнання: аналіз інформації, синтез, аналогія та наукове узагальнення літературних джерел; практична частина базується на використані класичних методів агрометеорологічних розрахунків і узагальнень. Результати. Аналіз погодних умов вегетаційних періодів пшениці озимої (вересень-серпень) проаналізовано за 2016–2017 рр.; 2017–2018 рр.; 2018–2019 рр. За зимовий період взято листопад–березень, так як припинення вегетації пшениці озимої в середньобагаторічному припадає на 09.11, а відновлення – на 28.03. Вважається, що з безлічі характеристик погодних умов на ріст, розвиток та врожайність культурних рослин впливають насамперед умови тепло- та вологозабезпеченості, а саме температура повітря та кількість опадів. Проаналізувавши зазначені роки, встановлено, що середня температура за вегетаційний період у 2016–2017 роках перевищувала на 0,9 ºС середньобагаторічний показник, а опади складали 88 % норми. В 2017–2018 році середня температура перевищувала на 1,7 ºС середньобагаторічний показник, а опади складали 106 % норми. У 2018–2019 роках середня температура за період була вищою на 1,3 ºС, а опади складали 90 % норми. Згідно з гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) 2016–2017 вегетаційний рік був достатньо вологим (ГТ = 1,5), 2017–2018 – достатньо вологим (ГТК = 1,4), 2018–2019 – нормальним (ГТК = 1,2). Протягом зимівлі небезпечних метеорологічних явищ за досліджувані роки не спостерігалося. Температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння озимої пшениці, яка протягом зими не була нижчою від -6,6°С, що не становило суттєвої загрози для озимих, оскільки навіть для слаборозвинених рослин критична температура вимерзання становить -11,5 ° С. Встановлено, що тривалість холодного періоду найдовша була у 2016–2017 роках, при цьому сума температур нижче 0 ºС найнижча (-324) ºС. Середня висота снігового покриву в середньому склала 8 см, при середній глибині промерзання ґрунту 30 см. У 2017–2018 роках абсолютний мінімум температури повітря був найвищий – (-21,8) ºС. При цьому середня висота снігового покриву склала 8 см, а глибина промерзання ґрунту не перевищувала 28 см. У 2018–2019 роках період перезимівлі відмічається як найтепліший із досліджуваних. Так, абсолютний мінімум температури не перевищував (– 15,7) ºС при температурі самого холодного місяця (-4,8) ºС. Сніг лежав період листопад – січень, найбільша висота снігового покриву складала 19 см. Висновки. Агрометеорологічні умови років досліджень значно відрізнялись за температурним режимом та вологозабезпеченістю як в цілому за вегетаційний період, так і за окремими фазами розвитку пшениці озимої. Загалом динаміка агрометеорологічних показників знаходилась на рівні сереньобагаторічних умов у Вінницькій області та відповідає біологічним вимогам пшениці озимої. Сприятливим у всіх відношеннях є 2018–2019 рік, агрометеорологічні умови якого і призвели до найвищої врожайності за досліджувані роки – 6,79 т/га.

Посилання

1. Адаменко Т. Перспективи виробництва зерна озимої пшениці в умовах потепління клімату. Агроном. 2008. № 3. С. 12–14.
2. Anderson W. B., Seager R., Baethgen W. et al. Synchronous crop failures and climate-forced production variability. Science Advances. 2019. Vol. 5 Issue 7. DOI: 10.1126/sciadv.aawl 976.
3. Carter T. R., Parry M. L., Porter J. H. Climatic-Change and future agroclimatic potential in Europe. International Journal Of Climatology. 1991. Vol. 11. Issue 3.
P. 251-269.
4. Дмитренко В. П. Зміни клімату і проблеми сталого розвитку України. Проблеми сталого розвитку України. К. : БМТ, 2001. С. 371–384
5. Дмитренко В. П. Погода, клімат і урожай польових культур: монографія. Київ: Ніка-Центр, 2010. 620 с.
6. Степаненко С. М., Польовий А. М. Кліматичні ризики функціонування галузей економіки України в умовах зміни клімату: монографія. Одеса: «ТЭС», 2018. 548 с.
7. Польовий А. М., Кульбіда М. І., Адаменко Т. І., Трофімова І. В. Моделювання впливу зміни клімату на агрокліматичні умови вирощування та фотосинтетичну продуктивність озимої пшениці в Україні. Український гідрометеорологічний журнал. 2007. № 2. С. 76–91.
8. Балабух В. О., Однолєток Л. П., Кривошеїн О. Вплив зміни клімату на продуктивність озимої пшениці в Україні у періоди вегетаційного циклу.
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2017. № 3 (46). С. 72–85.
9. Круковська А.В. Агрокліматична оцінка умов вологозабезпечення основних зернових культур в Україні. Український гідрометеорологічний журнал. 2008. № 3. С. 109–116.
10. Кирнасівська Н. В., Колеснікова О. А. Агрокліматична оцінка вологозабезпеченості періоду вегетації озимої пшениці у Вінницькій області. Вісник Полтавської державної академії. 2021. № 4(103). С. 71–79 doi: 10.31210/visnyk2021.04.08
11. Jahangirov A. A., Jahangirov A. A., Hamidov H. N., Huseynova I. M. The Study of the Sum of Active Temperatures Affecting Autumn Bread (Triticumaestivum L.) Wheat Under Dry Rainfed Conditions. Ekin Journal of Crop Breeding and Genetics. 2017. Vol. 3. No 2. Рр. 53–59.
12. Дубовий В. І., Парфенюк С. М. Особливості зимостійкості та способи екологічної оцінки морозостійкості озимих зернових культур. Агроекологічний журнал. 2016. № 3. С. 95–100.
13. Хоменко Л. О. Оцінка кліматичних умов 2012–2014 років та їхній вплив на формування морозо- й зимостійкості пшениці м’якої озимої. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2014. № 3. С. 49–53.
14. Armonienė Rita, Liatukas Žilvinas, Brazauskas Gintaras. Evaluation offreezing toleranceo fwinter wheat (Triticumaestivum L.) undercontroll edconditions
and in thefield. Zemdirbyste-Agriculture. 2013. Vol. 100, No. 4. p. 417‒424. DOI 10.13080/z-a.2013.100.053
15. Кривобок О. А., Кривошеїн О. О., Адаменко Т. І., Рубан Т. М. Оцінка стану озимої пшениці після перезимівлі з використанням системи CGMS. Геополітика і екогеодинаміка регіонів. 2014. С 663–667
16. Адаменко Т. І. Особливості адаптації системи CGMS для оперативної оцінки стану та прогнозу врожайності озимої пшениці в Україні. Праці УкрНДГМІ. 2001. № 261. С. 118–129.
17. Ляшенко Г. В. Практикум з агрокліматології: навчальний посібник. Одеса: «ТЕС», 2014. 161 с.
18. Агрокліматичний довідник по Вінницькій області: (1986 – 2005 рр.) / за редакцією начальника Вінницького ЦГМ М. М. Кощавки та к. геогр. н. Т. І. Адаменко. Вінниця: Астропринт, 2010. С. 209.
Опубліковано
2023-12-21
Розділ
МЕЛІОРАЦІЯ, ЗЕМЛЕРОБСТВО, РОСЛИННИЦТВО