СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ГІБРИДІВ КУКУРУДЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕЛЕМЕНТІВ АГРОТЕХНОЛОГІЇ
Анотація
Мета. Удосконалення агротехнічних заходів технології вирощування нових вітчизняних гібридів кукурудзи в умовах Центрального Лісостепу України, в тому числі визначення показників структури качана, що впливають на продуктивність рослин гібридів кукурудзи різних груп ФАО. Методи. Двофакторний польовий дослід, методи математичної статистики. Результати. Актуальним напрямом сучасного аграрного виробництва є вирощування гібридів кукурудзи різних груп ФАО, що адаптовані до ґрунтово-кліматичних умов певної зони України. Об’єктом досліджень слугували процеси формування структури урожайності у новостворених вітчизняних гібридів: Зедан 26 (ФАО 240), Зедан 26 (ФАО 240) та Зедан 28 (ФАО 260). У гібридів кукурудзи середнє значення кількість зерен у ряді була у гібриду Зедан 26 – 38,9 шт., у гібриду Зедан 28 – 41,9 шт., у гібриду Зедан 32 – 44,9 шт. Максимальні показники кількості зерен у ряді качана кукурудзи від 42,3 до 48,4 шт. була на варіантах густоти рослин 70 тис. рослин/га. Максимальне значення довжини качана відзначили у гібриду Зедан 32 – 18,8 см. Максимальне значення довжини качана спостерігалось за густоти рослин 70 тис. росл./га від 17,3 до 19,0 см. Найбільшою озерненою довжиною качанів (у середньому за густотою) характеризується середньостиглий гібрид Зедан 32 (18,2 см). Показник діаметру качанів гібридів під впливом густоти рослин змінювались неоднаково, але спостерігалась тенденція збільшення його розмірів за густоти рослин 70 тис. росл./ га на 0,6–1,5 см в порівняні з густотою 100 тис. росл./га. Важливою ознакою зернової продуктивності кукурудзи є маса зерна з качана. Найбільш сприятливі умови для росту та розвитку рослин, а як наслідок і формування максимальних показників маси зерна з качана у досліді формувались на варіанті з густотою 70 тис. росл./ га і становили відповідно 153,8 г. у Зедан 26, 169,7 – у Зедан 28, 202,9 г – у Зедан 32. Встановлено, що довжина качана озернена позитивно корелює на високому рівні значущості у гібрида Зедан 32. Коефіцієнт кореляції становив 0,711, що вказує можливості підвищення урожайності зерна за збільшення озерненості качана. У гібриду Зедан 26 найбільша урожайність прогнозується за довжини качана 16,9–17,9 см. У гібриду Зедан 28 максимальний прояв урожайності зерна зафіксований за довжини качана озерненої в межах 16,0–16,5 см. Встановлені параметри показників структури качана, що впливають на продуктивність рослин гібридів кукурудзи різних груп ФАО (240–320) та інтенсивності, за варіювання щільності ценозу від 70 до 100 тис. рослин на гектарі посіву. Висновки. Встановлено, що досліджувані елементи структури продуктивності качана мали залежність від генотипу гібриду та варіантів технології вирощування і для реалізації генотипового потенціалу необхідно встановлювати індивідуальну реакцію на технологічні заходи. Гібрид кукурудзи інтенсивного типу Зедан 32 мав високу лінійну кореляцію урожайності зерна і маси качана (r=0,635). Проте, максимум урожайності був на рівні 170–190 г зерна з качана. Підвищення маси зерна качана понад цих параметрів прогнозувало зменшення продуктивності посіву. Конфлікт індивідуальної продуктивності рослини і продуктивності посіву був спричинений щільністю ценозу, що вимагає встановлення експериментальним шляхом оптимуму густоти рослин в посіві. Гібриди кукурудзи Зедан 28 та Зедан 26 мали певні обмеження індивідуальної продуктивності рослин для реалізації потенційної продуктивності посіву. Підвищення маси зерна з качана понад 160 г може призводити до різкого падіння урожайності зерна. У цих гібридів підвищення маси зерна з качана агротехнічними заходами (за рахунок зменшення густоти рослин) призводить до різкого зменшення урожайності зерна. Особливістю цих гібридів є генотипова складова, що дозволяє їх вирощування за високої щільності ценозу. Для отримання максимальної урожайності кожного гібрида в умовах Центрального Степу України необхідно враховувати особливості їх реакції на щільність ценозу посівів.
Посилання
2. Томашук О. В. Продуктивність посівів кукурудзи під впливом різних систем землеробства в умовах Лісостепу правобережного. Корми і кормовиробни- цтво. 2018. №85. С.63–70.
3. Валовий збір кукурудзи із 73 % площ уже перевищив минулорічний. Аgrotimes. 2022. 14 жовтня. URL: https://agrotimes.ua/agronomiya/valovyjzbir- kukurudzy-iz-73-ploshh-uzheperevyshhyvmynulorichnyj (дата звернення: 30.10.2022).
4. ТОП-10 країн виробників кукурудзи в 2021/22 МР. URL: https://agrotimes.ua/agronomiya/valovyjzbir- kukurudzy-iz-73-ploshhuzheperevyshhyvmynulorichnyj (дата звернення: 30.10.2022).
5. Фомішина В. М., Федорова Н. Є., Огородник Р. П., Батура І. С. Дослідження кон’юнктури світового ринку кукурудзи та визначення місця України на ньому. Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2022. №66. С. 22–28.
6. Любич В. В. Формування продуктивності різних гібридів кукурудзи. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. №97(1). С.32–44.
7. Андрієнко О. О., Васильковська К. В., Андрієнко А. Л. Реакція гібридів кукурудзи на зміну густоти стояння рослин у північному степу України. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. 2020. №96(1). С.635–651.
8. Багатченко В. В., Таганцова M. M., Стефківська Ю. Л. Вплив густоти стояння рослин кукурудзи на насіннєву продуктивність батьківських компонентів гібридів Zea mays L. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2018. №26. С. 56–66.
9. Моргун В. В. Мінливість вегетаційного періоду і продуктивності у самозапилених ліній кукурудзи в залежності від вихідного матеріалу. Адаптивна селекція рослин. Теорія та практика. Київ, 2002. 60 с.
10. Жемела Г. П., Бараболя О. В., Ляшенко В. В., Ляшенко Є. С., Подоляк В. А. Формування продуктивності зерна гібридами кукурудзи залежно від норми висіву. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. №1. С.97–105.
11. Білокур Ю. В., Рябовол Л. О. Створення та оцінка вихідного матеріалу еректоїдних форм кукурудзи (огляд літератури). Збірник наукових праць Уманського НУС. 2021. Вип. 99. Ч. 1. С. 105–117.
12. Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Пілярська О. О., Міщенко С.В. Маса 1000 зерен та урожайність гібридів кукурудзи залежно від густоти посіву та обробітку біопрепаратами. Зрошуване землеробство. 2022. № 77. С.13–18. https://doi. org/10.32848/0135-2369.2022.77.3.
13. Паламарчук В. Д. Характеристика гібридів кукурудзи за масою 1000 зерен та продуктивністю залежно від елементів технології. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 1. С. 38–42. https://doi.org/10/P1P5I2P10-0478-2018-1-P8-42.
14. Марченко Т. Ю., Вожегова Р. А., Лавриненко Ю. О., Хоменко Т. М. Мінливість складових елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості за умов зрошення. Plant Varieties Studying and protection. 2019. № 15(3). С. 279–287. https://doi. org/10.21498/2518-1017.15.3.2019.181093.
15. Рудавська Н. М., Глива В. В. Формування продуктивності гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу Західного. Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. 2018. №64. С.120–132.
16. Ушкаренко В. О., Нікішенко В. Л., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Дисперсійний і кореляційний аналіз результатів польових дослідів : монографія. Херсон: Айлант, 2009. 372 с.
17. Ушкаренко В. О., Вожегова Р. А., Голобородько С. П., Коковіхін С. В. Методика польового досліду (Зрошуване землеробство). Херсон: Грінь Д.С., 2014. 448 с.
18. Дробітько А. В., Нікончук Н. В. Структура рослин та урожайність кукурудзи залежно від способу сівби і густоти рослин. Наукові праці. Екологія. 2011. №150(138). С.15–17.
19. Zarei B., Kahrizi D., Aboughadareh A.P., Sadeghi F. Correlation and path coefficient analysis for determining interrelationships among grain yield and related characters in corn hybrids (Zea mays L.). Іnt. J. Agric. Crop Sci. 2012. Vol. 4, Iss. 20. Р. 1519–1522. https:// doi.org/IJACS/2012/4-20/1519-1522.
20. Капустян М. В., Полухіна А. В., Тимчук В. М., Чернобай Л. М. Відпрацювання інструментарію та алгоритмів корегування селекційних програм по кукурудзі. Селекція і насінництво. 2018. Вип. 113. С. 77–84. https://doi.org/10.30835/2413-7510.2018.134360.
21. Лавриненко Ю. О., Марченко Т. Ю., Нужна М. В., Боденко Н. А. Моделі гібридів кукурудзи FAO 150–490 для умов зрошення. Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 1. C. 58–64. https://doi. org/10.21498/2518–1017.14.1.2018.126508.