ФОРМУВАННЯ МАСИ ЗЕРНА ГОЛОВНОГО КОЛОСА В РІЗНИХ ЗА ВИСОТОЮ СОРТІВ ПШЕНИЦІ (T. AESTIVUM L.) ОЗИМОЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Анотація

сортів пшениці м’якої озимої за масою зерна головного колосу з встановленням впливу генотипу на фенотипову мінливість ознаки. Методи. В умовах дослідного поля навчально-виробничого центру Білоцерківського НАУ в 2019–2022 рр. досліджували різні за висотою рослин групи сортів пшениці м’якої озимої: низькорослі ІІ групи (66−80 см) – Білоцерківська напівкарликова, Сонечко, Смуглянка; середньорослі І групи (81−95 см) – Донська напівкарликова, Лісова пісня, Олеся, Колос Миронівщини; середньорослі ІІ групи (96−110 см) − Столична, Писанка, Відрада, Альбатрос одеський; високорослі І групи (111−125 см) – Одеська 267, Ластівка одеська, Пилипівка, Чародійка білоцерківська. Біометричний аналіз досліджуваного матеріалу здійснювали за середнім зразком 25 рослин у трикратній повторності. Статистична обробка отриманих біометричних даних проводилася відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. В середньому з 2019−2022 рр. маса зерна з головного колоса в досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої варіювала в межах від 1,51 г (Білоцерківська напівкарликова) до 1,86 г (Смуглянка). Достовірне перевищення над середнім по сортах показником у роки досліджень встановлено лише в низькорослого сорту ІІ групи Смуглянка. Незначний розмах мінливості маси зерна з колоса визначено в низькорослих сортів ІІ групи Білоцерківська напівкарликова, Сонечко та середньорослих ІІ групи Відрада, Альбатрос одеський за незначного фенотипового коефіцієнта варіації − 3,0−9,0 %. Висновки. Виділено сорти: низькорослий ІІ групи Смуглянка з достовірним перевищенням у 2019−2022 рр. середньої по досліду маси зерна з головного колоса; середньорослий ІІ групи Відрада з незначною фенотиповою мінливістю у 2019−2022 рр. і достовірним перевищенням над середньою за чотири роки масою зерна з головного колоса. Найбільша генотипова мінливість визначена у високорослих сортів І групи − 12,05 %, а найменша – у низькорослих ІІ групи (8,6 %). Істотний вплив генотипу (53,29 %) на формування маси зерна з головного колоса встановлено лише в низькорослих сортів ІІ групи. В інших групах відзначалася значна модифікація ознаки умовами року від 64,50 % у високорослих сортів І групи до 76,42 % (середньорослі сорти І групи).

Посилання

1. Господаренко Г. М., Любич В. В., Калантир В. В. Удобрення пшениці твердої озимої. “Topical issues of modern science and education”: Abstracts of XI International Scientific and Practical Conference. Tallinn, 2021. С. 12–15.
2. Любич В. В. Продуктивність сортів і ліній пшениць залежно від абіотичних і біотичних чинників. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2017. № 95. С. 146–161.
3. Гетьман О. О., Дубовик Н. С., Кириленко В. В. Особливості зав’язування зерен у F1 при схрещуванні Triticum aestivum L. та Triticum spelta L. Генетика і селекція в сучасному агрокомплексі : матеріали VI всеукр. наук.-практ. конф. Умань, 2021. С. 45–47.
4. Бурденюк-Тарасевич Л. А., Лозінський М. В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. № 16. С. 92–96.
5. Lozinskyi M. V. Inheritance and grain weight transgressive variability per plant in hybrid winter wheat (T. aestivum L.), obtained from the hybridization of various ecotypes. Агробіологія. 2016. №. 1. P. 22–28.
6. Hama-Amin T. N, Towfiq S. I. Estimation of some genetic parameters using line×tester analysis of common wheat (Triticum aestivum L.). Applied ecology and environmental research. 2019. Vol. 4. № 17. P. 9735–9752.
7. Литвиненко М. А. Реалізація потенціалу пшеничного поля. Насінництво. 2011. № 6. С. 1–7.
8. Зерновий та хлібопродуктовий товарообіг в Україні : енцикл. довід. / В. Т. Александров та ін. К. : АртЕк, 2000. 544 c.
9. Гадзало Я. М., Кириченко В. В., Дзюбецький Б. В. Стратегія інноваційного розвитку селекції і насінництва зернових культур в Україні: наук. вид. Київ– Харків–Дніпро. 2016. 32 с.
10. Баган А. В., Юрченко С. О., Шакалій С. М. Мінливість потомства різних морфологічних частин колоса сортів пшениці озимої за кількісними ознаками. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2012. № 4. С. 33–35.
11. Коломієць Л. А., Гуменюк О. В. Використання світового генофонду пшениці м’якої озимої в нових сортах миронівської селекції. Миронівський вісник. 2019. № 8. С. 6–17.
12. Литвиненко М. А. Корекція моделі сорту озимої м’якої пшениці універсального типу для умов півдня України в зв’язку зі змінами клімату. Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. 2008. № 52. С. 18–25.
13. Мазур О.В., Мазур О.В., Лозінський М.В. Cелекція та насінництво польових культур: навч. посіб. Вінниця, 2020. 348 с.
14. Бурденюк-Тарасевич Л. А. Результати та перспективи селекції озимої м יякої пшениці на підвищену адаптивність для умов Лісостепу і Полісся України. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. 2007. № 6–7. С. 48–57
15. Кириленко В. В., Басанець Г. С., Гуменюк О. В., Маринка С. М. Сортова диверсифікація пшениці озимої під впливом різноманітних погодних умов у зоні діяльності Миронівського інституту пшениці. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла УААН. 2010. № 10. С. 75–92.
16. Базалій В. В., Ларченко О. В., Лавриненко Ю. О., Базалій Г. Г. Адаптивний потенціал сортів пшениці м’якої озимої залежно від умов вирощування. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2009. № 6. С. 215–218.
17. Коломієць Л. А., Хоменко С. О., Басанець Г. С., Дергачов О. Л. Формування показників якості зерна пшениці озимої залежно від гідротермічних умов у Лісостепу України. Науково-технічний бюлетень Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла УААН. 2010. №10. С. 93–107.
18. Лозінський М. В. Адаптивність селекційних номерів пшениці озимої, отриманих від схрещування різних екотипів за кількістю колосків в головному колосі. Агробіологія. 2018. № 1 (138). С. 233–243.
19. Володіна Г. Б. та ін. Гібридизація як джерело генетичної мінливості в селекції пшениці озимої. Миронівський вісник. 2019. № 9. С. 11–20. DOI:10.31073/mvis201909-02.
20. Орлюк А. П. Теоретичні основи селекції рослин: навч. посіб. Херсон: Айлант, 2008. 517 с.
21. Лозінський М. В. Кореляційні взаємозв’язки між елементами продуктивності головного колосу у гібридів F1-2 пшениці мякої озимої, отриманих від схрещування різних екотипів. «Професор С.Л. Франкфурт (1866–1954) – видатний вчений-агробіолог, один із дієвих організаторів академічної науки в Україні» (до 150 річчя від дня народження): матеріали міжнар. наук.-практ. конф., (м. Київ,18 листопада 2016 р.). Київ, 2016. С. 77–78.
22. Базалій В. В. Принципи адаптивної селекції пшениці озимої в зоні південного степу: монографія. Херсон : Айлант. 2004. 244 с.
23. Орлюк А. П. Генотипові кореляції між урожайністю та компонентними ознаками пшениці м’якої озимої за різних екологічних умов. Таврійський науковий вісник. 2012. № 78. С. 62–71
24. Лозінська Т. П. Успадкування та трансгресивна мінливість маси зерна колоса у F1 і F2 пшениці ярої. ΛΌГOΣ. Мистецтво наукової думки. 2019. № 4. С. 129–131.
25. Лозінський М. В., Устинова Г. Л., Ображій С. В., Діхтяренко В. М. Особливості успадкування маси зерна головного колосу за гібридизації різних за скоростиглістю сортів пшениці м’якої озимої. Аграрні інновації. 2021. № 9. С. 61–68.
26. Жупина А. Ю., Базалій Г. Г. та ін. Успадкування маси зерна колоса гібридами пшениці озимої різного еколого-генетичного походження в умовах зрошення. Аграрні інновації. 2022. № 14. С. 152–160. DOI:10.32848/agrar.innov.2022.14.2
27. Волкодав В. В. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні: заг. част. Охорона прав на сорти рослин: Офіційний бюлетень. Київ: Алефа, 2003. №. 1(3). 106 с.
28. Гопцій Т. І., Проскурін М. В. Генетико-статистичні методи в селекції: навч. посібник. Харків, 2003. 103 с.
29. Опря А. Т., Дорогань-Писаренко Л. О., Єгорова О. В., Кононенко Ж. А. Статистика: навчальний посібник. К. : Центр учбової літератури, 2014. 536 с.
Опубліковано
2023-08-30
Розділ
СЕЛЕКЦІЯ, НАСІННИЦТВО